Справа № 304/1435/13-к Провадження № 1-кп/304/3/2014
17 січня 2014 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12013070130000620 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,-
та
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, учня Перечинського професійного ліцею, не одруженого, раніше не судимого,-
у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення - прокурора ОСОБА_5 ,
з боку захисту - захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 ,
з боку законного представника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_7 ,
представника органу опіки та піклування Перечинської РДА- ОСОБА_8 ,
представнкиа відділу кримінальної міліції у справах дітей Перечинського РВ - ОСОБА_9 ,
26 липня 2013 року біля 17год.30хв. неповнолітній ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_10 (матеріали досудового розслідування відносно якого виділено в окреме провадження) за попередньою змовою між собою, умисно, таємно, з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення, проникли на неогороджену територію, яка розташована в АДРЕСА_2 та належить гр. ОСОБА_11 , звідки викрали металеву трубу довжиною 5 метрів та діаметром 200 мм, загальною вартістю всього 1387 грн. 84 коп., чим спричинили потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на вказану суму.
У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_4 свою вину за вищезазначених обставин визнав повністю, щиро розкаявся, висловив щирий жаль з приводу своїх незаконних дій, критично оцінив свої незаконні дії, засудив свою злочинну поведінку та зобов”язується у майбутньому не порушувати закон та не вчиняти будь-яких умисних суспільно-небезпечних діянь. Просив суворо його не карати.
У судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину заперечив та пояснив суду, що він дійсно разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_10 взяли були металеву трубу довжиною 5 метрів із неогородженої територію, яка належить потерпілому. Однак, він це зробив за проханням ОСОБА_10 , який йому сказав був, що таку трубу йому дозволили забрати, а тому він не знав, що вона є краденою. Просив його не карати, оскільки він взагалі не винуватий у вчиненні інкримінованого йому злочині.
Потерпілий ОСОБА_11 у судовому засіданні показав, що в нього у власності перебуває недобудований будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , і біля якого на подвір”ї він зберігав трубу довжиною близько 5 метрів та діаметром 200 мм. Так, одного дня влітку 2013 року він прийшов був до цього будинку, де виявив відсутність вказаної труби. Після чого, вирішив її відшукати власними силами, однак не зміг цього зробити, а тому звернувся до працівників міліції. Дану трубу він купив був дуже давно, у зв”язку з чим вона була іржавою. Крім цього додав, що гр. ОСОБА_10 він взагалі не знає і такий у нього не працював та такому він будь-якого дозволу на продаж даної труби не давав. Претензій до неповнолітнього ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з приводу викрадення труби не має, про що подав відповідну заяву.
Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показав, що десь на початку серпня 2013 року ними було придбано металеву трубу для використання у власному дворогосподарстві. Дану трубу привезли були всього 4 хлопці. При цьому, вони неодноразово питали у цих хлопців, чи ця труба не є краденою, на що такі категорично заперечували, що така труба є краденою. Тоді вони дали хлопцям десь приблизно 350-400 грн. і забрали трубу та порізали її на частини і використали у власних потребах.
Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні показала, що біля півроку тому, після обіда, до її мами, де вони разом проживають, четверо хлопців привезли були трубу, яку запропонували їм купити. Після чого, вони дали хлопцям десь приблизно 350-400 грн. і забрали трубу та порізали її на частини.
Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні показав, що минулого року влітку він разом з ОСОБА_15 на підводі з кіньми, на прохання ОСОБА_3 , поїхали були до недобудови, що знаходиться на вул.Перемоги в с.Т.Ремета, де на них вже чекали ОСОБА_4 та ОСОБА_10 . Після чого, ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_3 завантажили йому на підводу металеву трубу, довжиною біля п”яти метрів. Потім, вони відвезли цю трубу на АДРЕСА_3 , де зняли її та віднесли на подвір”я одного з будинків, на якому знаходився громадянин на ім”я ОСОБА_16 . Після чого, ОСОБА_4 дав їм 120грн. 00коп. за перевезення цієї труби і вони пішли всі були по своїх справах. Про те, що дана труба є краденою він не знав і йому ніхто про таке не говорив.
Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні дав аналогічні показання, що і свідок ОСОБА_14 .
Крім цього, винуватість неповнолітнього ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтверджується сукупністю доказів, зібраних у справі при провадженні досудового розслідування, які досліджені та перевірені судом, зокрема:
- протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.07.2013 року, згідно даними якого ДІМ Перечинського РВ ОСОБА_17 прийняв усну заяву від гр. ОСОБА_11 , який повідомив про те, що в ніч з 25.07.2013 року на 26.07.2013 року невідомі особи викрали металеву трубу довжиною п”ять метрів, діаметром 20-22 см. з новобудови по вул. Перемоги в с.Т.Ремета.;
- протоколом огляду місця події від 27.07.2013 року з фототаблицями до нього, згідно даними якого детально було оглянуто місце вчинення злочину і виявлено біля будинку на відстані біля 5 метрів вм”ятину в землі довжиною близько 550 см., шириною 25 см. та глубиною 15 см.;
- висновком експерта №539/08/13 від 12.08.2013 року, згідно даними якого ринкова вартість металевої труби діам.200мм., товщина стінки 8 мм., довжиною 5м., б/в, станом на 26.07.2013 року становить 1387грн.84 коп. з ПДВ.
Отже, суд всебічно, повно та об'єктивно оцінюючи докази в справі в їх сукупності критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_3 про непричетність до інкримінованого йому злочину, визнає їх неправдивими, спрямованими на ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки вони спростовуються вищевикладеними доказами, а саме показаннями потерпілого, свідків, протоколами слідчих дій, висновком експерта, які не викликають у суду сумніві у своїй об'єктивності.
Тому, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що винуватість неповнолітнього ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їм злочину повністю доведена, і кваліфікує їх дії за ч.2 ст.185 КК України, як крадіжка вчинена за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання обвинуваченим, суд враховує положення ст.50 КК України, згідно з якими покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, а також положення ч.1 та ч.2 ст.65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст.12 КК України вчинений обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 злочин є злочином середньої тяжкості.
Як особа винного ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по місцю проживання характеризуються позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебувають.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ч.1 ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім та добровільне відшкодування завданого збитку, а обвинуваченому ОСОБА_3 добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставини, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у суді не встановлено.
З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, винним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідно й достатньо для їх виправлення та попередження нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі.
Разом з цим, враховуючи тяжкість злочину, особу винних, які не являють собою виключну небезпеку для суспільства, конкретні обставини справи, обставини, які пом”якшують покарання обвинувачених, думку прокурора, яка просила звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, а неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 звільнити від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру, тому суд вважає за можливе та справедливе на підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов'язок, а саме не виїжджатиме за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, а неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ст.105 КК України звільнити від призначеного покарання, застосувавши до нього примусовий захід виховного характеру, передбачений ч.2 ст.105 КК України, а саме застереження.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Речових доказів та судових витрат по справі не має.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не обирався та не обиратиметься.
Тому, на підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 373, 374, 375 КПК України,суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов'язок, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ч.1 та ч.2 ст.105 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від призначеного йому покарання, застосувавши до нього примусові заходи виховного характеру у виді застереження.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в Перечинському районному суді Закарпатської області.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Головуючий: ОСОБА_1