Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Провадження №22ц/778/191/14 Головуючий у 1 інстанції: Яркіна С.В.
Суддя-доповідач: Каракуша К.В.
16 січня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Бєлки В.Ю.
суддів: Каракуші К.В.
Бондар М.С.
при секретарі: Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» на заочне рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 04 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК», ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поруки, -
У вересні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом до ПАТ «ФІДОБАНК». У позові зазначалось, що 21.07.2008 року між відповідачами укладено кредитний договір № 014/10614/3/20328. Згідно договору ВАТ «Ерсте Банк» (правонаступник ПАТ «ФІДОБАНК») надав ОСОБА_4 не відновлювану кредитну лінію в сумі 48 000 дол. США, а ОСОБА_4 зобов'язався повернути цей кредит до 20.07.2018 року та сплатити проценти за його користування в розмірі 14,5 % річних. Цього ж дня в забезпечення виконання цього договору банк уклав з ОСОБА_3 договір поруки № 014/10614/3/20328 ПФО. Посилаючись на те, що вказаний договір поруки був підписаний нею проти її волі, внаслідок погроз застосування насильства з боку ОСОБА_4, з підстав ст.231 ЦК України просила визнати цей правочин недійсним.
Заочним рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 04 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсним договір поруки № 014/10614/3/20328 ПФО від 21.07.2008 року, укладений між ПАТ «ФІДОБАНК», ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «ФІДОБАНК» подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення сторін апеляційного провадження, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
У відповідності до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачка уклала оспорюваний договір поруки проти її волі внаслідок погроз застосування насильства з боку ОСОБА_4, тому на підставі ст. 231 ЦК України такий договір суд визнав недійсним.
Суд правомірно виходив з того, що факт погрози застосування насильства на ОСОБА_3 під час укладання оспорюваного правочину з боку ОСОБА_4 доведено вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 10 червня 2013 року, яким останнього визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст.355 КК України (а.с.8-11).
Доводи апеляційної скарги про те, що ПАТ «ФІДОБАНК» не був залучений у кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 не спростовує висновків суду.
Згідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Виходячи з приписів даної правової норми, вирок суду є підставою для звільнення від доказування тих фактів, що встановлені ним, і не залучення банку не спростовує преюдиціальності вироку у даній справі.
Зазначеним вироком встановлено, що ОСОБА_4 21.07.2008 року примусив ОСОБА_3 виступити поручителем у договорі з банком «Ерсте Банк» на загальну суму 48000 доларів США, з погрозою застосування насильства.
Не підлягає задоволенню заява апелянта про застосування строку позовної давності до вимог позивачки з огляду на таке.
Колегія суддів погоджується з твердженнями апелянта про те, що перебіг строку позовної давності для вимог про визнання недійсним договору поруки розпочався 21 липня 2008 року, тобто в день його укладення.
Частиною 3 ст. 258 ЦК України, в редакції станом на 21.07.2008р., передбачалась спеціальна позовна давність у 5 років до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману, проте Законом України від 20 грудня 2011 року вказана норма була виключена. Разом з тим, згідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень до цього закону встановлено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим законом особа має право звернутись до суду з позовом про визнання недійсним правочину вчиненого під впливом насильства або обману.
Таким чином, з огляду на те, що строк позовної давності до вимог про визнання недійсним вказаного договору поруки на підставі ст.231 ЦК України спливає 20 грудня 2014 року, а позов заявлено 11 вересня 2013 року, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав в межах строку позовної давності.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 -315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» відхилити.
Заочне рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 04 жовтня 2013 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: