ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" січня 2014 р. Справа № 809/4015/13-a
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі
судді Могили А.Б.,
за участі:
секретаря судового засідання Житняк Л.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Олейняша М.І.,
представника відповідача Гребенюка Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №113 від 18.06.2009 року ОСОБА_1 призначений на посаду оперативного чергового-офіцера з бойового управління командного пункту військової частини НОМЕР_1 , яку обіймає по даний час. З жовтня 2012 року ОСОБА_1 щомісячно призначався до самостійного бойового чергування та виконував обов'язки оперативного чергового офіцера з бойового управління, залучався до самостійного управління польотами в складі групи керівництва польотами в якості керівника дальньої зони та офіцера бойового управління і забезпечував безпеку польотів та перельотів літаків та вертольотів. Наказами командира військової частини НОМЕР_1 №№969, 970 від 22.11.2011 року та наказами №№1249, 1370 від 25.12.2012 року ОСОБА_1 допущений до несення бойового чергування в обсязі функціональних обов'язків в якості оперативного чергового, чергового офіцера з бойового управління командного пункту військової частини НОМЕР_1 та до управління польотами на аеродромі Івано-Франківськ в якості керівника дальньої зони, оперативного чергового-офіцера з бойового управління. Всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 року №956 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2012 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби надзвичайних ситуацій» йому не виплачується щомісячна грошова винагорода, як військовослужбовцю, який замає посаду наземного авіаційного спеціаліста, що забезпечує безпеку польотів літаків та вертольотів.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог. Додатково суду пояснили, що при зверненні 05.12.2013 року з рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті щомісячної додаткової винагороди. На думку позивача такі дії посадових осіб військової частини є неправомірними. Просили позов задовольнити та зобов'язати відповідача включити ОСОБА_1 в наказ про виплату додаткової щомісячної грошової винагороди починаючи з 24.10.2012 року по 31.03.2013 року та зобов'язати нарахувати та виплатити грошову винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць, згідно вимог Інструкції, за вказаний період з врахуванням індексації.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав викладених в письмовому запереченні відповідача. Додатково суду пояснив, що згідно Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 року №595, виплата винагороди здійснюється в таких розмірах на місяць - військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах повітряних Сил Збройних сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України за Переліком посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України, згідно з додатком 1 до цієї Інструкції до 100 відсотків місячного грошового забезпечення. Вказаний перелік посад було складено відповідно до пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України, в яких містилися посади з повним найменуванням та посади з подвійним найменуванням. Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді оперативного чергового - офіцера з бойового управління командного пункту штабу. У переліку штатних посад, посади з подвійним найменуванням передбачено не було. Як на підтвердження того, що у ОСОБА_1 відсутнє право на винагороду, військовою частиною також отримано відповідне роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства Оборони України. Зазначив, що право на таку винагороду ОСОБА_1 отримав із прийняттям наказу Міністра оборони України №370 від 15.11.2010 року «Про внесення змін до наказу Міністра оборони України від 15.11.2010 року №595», який набрав чинності з 01.04.2013 року. Крім того, вважає, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду. Просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, заперечення представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд зазначає наступне.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 Повітряних Сил Збройних Сил України від 10.06.2009 року №26 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18.06.2009 року №113 ОСОБА_1 призначено на посаду оперативного чергового-офіцера з бойового управління командного пункту військової частини НОМЕР_1 , ВОС-0627004 (а.с.11-12).
Відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 №№969, 970 від 22.11.2011 року, наказів №№1249, 1370 від 25.11.2012 року позивач був допущений відповідно до керівництва польотами у складі групи керівництва польотами на аеродромі Івано-Франківськ з виконанням обов'язків керівника дальньої зони, до несення бойового чергування на командному пункті військової частини НОМЕР_1 в якості помічника оперативного чергового-офіцера з бойового управління командного пункту військової частини НОМЕР_1 (а.с.13-20, 43-44).
Позивач, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 (зі змінами) «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», має право на щомісячну грошову додаткову винагороду.
Порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які займають посади в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди визначає Інструкція про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди, затверджена наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 року №595 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 05.12.2012 №825), зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.09.2012 №1540/21852.
Дана Інструкція, із змінами, в редакції наказів Міністерства оборони України, в тому числі наказу за №825 від 05.12.2012 року, як в ній зазначено, застосовується з 24.10.2012 року.
Пунктом 2.3 цієї Інструкції визначено, що виплата винагороди здійснюється в розмірах до 100 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України за Переліком посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України (додаток 1).
З цього випливає, що умовою виплати вказаної винагороди є віднесення посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України до переліку, визначеному в додатку 1 до Інструкції.
В примітці до додатку 1 Інструкції зазначено, що виплата винагороди провадиться за умови, якщо передбачені в штаті військової частини за посадою, що займає військовослужбовець, цифрові позначення військово-облікової спеціальності і посади збігаються з цифровими позначеннями військово-облікової спеціальності та посади, зазначеними в цьому Переліку.
Посада ОСОБА_1 , як оперативний черговий-офіцер з бойового управління командного пункту, в Додатку 1 до Інструкції розділена на посади: оперативний черговий та офіцер бойового управління. Однак, цифрове позначення військової облікової спеціальності цих посад однакове 0627, коди посади 0846 та 1687.
Таким чином, умови для виплати позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди наявні.
Виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов'язків за посадами, але не раніше дня видання наказу про призначення, та припиняється з дня, наступного за днем звільнення від обов'язків за посадою (пункт 4 Інструкції).
Винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників)(пункт 5 Інструкції).
Судом встановлено, що позивачу вказана щомісячна додаткова грошова винагорода за період з 24.10.2012 року по 31.03.2013 року не виплачувалася.
З врахуванням наказу Міністра оборони України від 15.11.2010 року №595 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди» (у редакції наказу Міністерства оборони України від 05.12.2012 №825), ОСОБА_1 , 05.12.2013 року звернувся до начальника командного пункту - заступника начальника штабу з бойового управління військової частини НОМЕР_1 із рапортом про нарахування йому, як оперативному черговому-офіцеру з бойового управління командного пункту військової частини НОМЕР_1 щомісячної грошової винагороди в розмірі 100% місячного грошового забезпечення за період з 24.10.2012 року до 01.04.2013 року (а.с.21).
Згідно з рапортом помічника командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи вбачається, що підстави для нарахування щомісячної додаткової грошової винагороди установленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, порядок та умови якої визначені Інструкцією, оперативному черговому-офіцеру з бойового управління командного пункту військової частини НОМЕР_1 капітану ОСОБА_1 відсутні. Крім того, у вказаному рапорті містяться посилання на право такої винагороди з 01.04.2013 року, передбачене наказом Міністра оборони України №370 від 07.06.2013 року (а.с.22).
Відмова в нарахуванні та виплаті щомісячної додаткової грошової винагороди, як встановлено судом, позивачу доведена в період 7-8 грудня 2013 року.
Пунктом 10 Інструкції визначено, що Командир (начальник) військової частини (установи, організації) має право зменшувати розміри винагороди за: порушення статутних правил несення служби; особисті незадовільні показники командирської, бойової та мобілізаційної підготовки; уживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння); порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до поломок військової (спеціальної) техніки й озброєння, пошкодження майна, інших матеріальних збитків, а також завдали шкоди здоров'ю військовослужбовців або інших осіб. Військовослужбовцям зменшується розмір винагороди згідно з наказами командирів (начальників) за той місяць, у якому були допущені ці порушення, або за місяць, у якому ці накази надійшли до військової частини.
Як вбачається з матеріалів службової картки підрозділу військової частини НОМЕР_1 , оперативний черговий-офіцер з бойового управління командного пункту військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень не мав, а отже підстави, передбачені п.10 Інструкції, для зменшення позивачу розміру вказаної допомоги, відсутні.
Посилання відповідача на лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/3/9/136 від 22.02.2013 року, згідно з яким позивач не має права на отримання додаткової щомісячної грошової винагороди у зв'язку з тим, що його посада має подвійне найменування є безпідставним, оскільки даний лист-роз'яснення не є нормативно-правовим актом та суперечить Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади у Військово-морських силах Збройних Сил України та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової винагороди та наказу Міністра оборони України від 05 грудня 2012 року №825, тобто актам вищої юридичної сили.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає протиправними дії відповідача щодо не нарахування та виплати позивачу додаткової щомісячної грошової винагороди за період з 24.10.2012 року по 31.03.2013 року, відповідно до вимог наказу Міністра Оборони України від 05.12.2012 № 825 «Про внесення змін до Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади у Військово-морських силах Збройних Сил України та льотного складу Збройних Сил України».
Крім того, суд вважає, що з метою поновлення порушеного права позивача слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць, згідно вимог Інструкції, за період з 24.10.2012 року по 31.03.2013 року з врахуванням індексації.
В задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача до включення позивача в наказ про виплату додаткової щомісячної грошової винагороди за період з 24.10.2012 року по 31.03.2013 року слід відмовити, оскільки обрання способу відновлення порушеного права позивача після постановлення судового рішення входить до повноважень відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
В ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Позивачем, згідно квитанції №1 серії ВГ від 17.01.2014 року, сплачено 1000 грн. за надання правової допомоги (а.с.74).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
З врахуванням часу судового розгляду даної справи та надання правової допомоги позивачу його представником, суд вважає, що відшкодування витрат позивача, пов'язаних з оплатою допомоги адвоката в розмірі 1000грн. слід покласти на відповідача.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 24.10.2012 року по 31.03.2013 року, згідно вимог Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди окремим категоріям військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої Наказом Міністра оборони України 15.11.2010 №595 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 05.12.2012 №825), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.09.2012 року за №1540/21852.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць, згідно вимог Інструкції, за період з 24.10.2012 року по 31.03.2013 року з врахуванням індексації.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з військову частину НОМЕР_1 понесені ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1000 (однієї тисячі) грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Могила А.Б.
Постанова складена в повному обсязі 22.01.2014 року.