Постанова від 26.12.2013 по справі 127/8334/13-а

Справа № 127/8334/13-а

Провадження № 2-а/127/723/13

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Вступна та резолютивна частини

26.12.2013 р. м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р. В.

при секретарі Алексюк В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вінницького міського суду Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про поновлення строку звернення до суду, зобов'язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про поновлення строку звернення до суду, зобов'язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії- відмовити.

Судові витрати залишити без відшкодування.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення через Вінницький міський суд Вінницької області до Вінницького апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ

Повне рішення буде виготовлено 31.12.2013 р.

Справа № 127/8334/13-а

Провадження № 2-а/127/723/13

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2013 р. м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р. В.

при секретарі Алексюк В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вінницького міського суду Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про поновлення строку звернення до суду, зобов'язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про поновлення строку звернення до суду, зобов'язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії. Позовні вимоги мотивує тим, що має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте, таке підвищення до пенсії, у визначеному законом розмірі, відповідачем не виплачується. Про дане порушення своїх прав він дізнався після висвітлення даної проблеми в засобах масової інформації. Просить поновити строк, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити у повному обсязі звернення до суду, зобов'язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" починаючи з 02.10.2010 р. до припинення права на таку допомогу та за 2008 -2009 роки в сумі 2 353 грн. 80 коп.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, надавши до суду заяву, в якій просить розглядати справу в його відсутності.

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.08.2013 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26.04.2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про поновлення строку звернення до суду, зобов'язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії скасовано. Справу направлено до Вінницького міського суду Вінницької області для продовження розгляду. Як зазначено в ухвалі, колегія суддів погоджується з висновком суду І інстанції про наявність підстав для залишення даного адміністративного позову без розгляду в частині позовних вимог за період з 2008 року по 2009 рік та з 02.10.2010 року по 01.10.2012 року. Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що в межах шестимісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України, дана справа підлягає розгляду на загальних підставах. Враховуючи викладене, ухвалою суду від 19.09.2013 року було відкрите провадження у справі в межах шестимісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України з 02.10.2012 р. по 04.04.2013 р.

Дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що адміністративний позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з паспорту серії МС 310842, виданого Тернопільським МУ УМВС України у Тернопільській області 08.04.1998 року позивач народився 06.08.1945 року в с. Мала Жмеринка Жмеринського району Вінницької області, є громадянином України. Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни в розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що підтверджується посвідченням з відповідною відміткою виданим на ім'я позивача.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. № 2195-ІV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

26.12.2011 року постановлено Рішення Конституційного Суду України від №20-рп/2011 у справі №1-42/2011 за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

Суд зазначає, що 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року. Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Оскільки пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" ніж норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то саме вони підлягають застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" встановлено порядок виплати та розміри пенсій та компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Дана постанова набрала чинності 23.07.2011 року та припинила дію 01.01.2012 року.

Пунктом третім Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік» встановлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статей 5 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статті 9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», статей 61, 62, 63 та 64 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. У відповідності зі ст.48 Бюджетного кодексу України розпорядника бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань. Пенсійний фонд не є розпорядника бюджетних коштів.

Доплати до пенсій "дітям війни" передбачені ст.6 Закону України від 18.11.2004 № 2195-VI "Про соціальний захист дітей війни", джерело фінансування цих доплат визначений ст.7 цього Закону та цим джерелом є державний бюджет.

Розміри виплат встановлюються окремими Постановами Кабінету Міністрів України, кошти на їх фінансування передбачаються в бюджеті країни щорічно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш незахищених верств населення" передбачені доплати до пенсій "дітям війни", визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ".

На 2013 рік Законом України "Про державний бюджет на 2013 рік" передбачені і фінансуються щомісяця доплати до пенсій" дітям війни "в розмірі 7% від мінімального прожиткового мінімуму для непрацездатного населення (мінімальної пенсії). З січня 2013 року становить 62,58 грн.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи норми діючого законодавства, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги позову не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд враховує, що в задоволені позову відмовлено, тому судові витрати слід залишити без відшкодування..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 11, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про поновлення строку звернення до суду, зобов'язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії- відмовити.

Судові витрати залишити без відшкодування.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення через Вінницький міський суд Вінницької області до Вінницького апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ
Попередній документ
36727728
Наступний документ
36727730
Інформація про рішення:
№ рішення: 36727729
№ справи: 127/8334/13-а
Дата рішення: 26.12.2013
Дата публікації: 24.01.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:; соціального захисту дітей війни