Головуючий в І інстанції Мачуський О.М.
Категорія 57 Доповідач Будулуца М.С.
21 жовтня 2013 року
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді Маширо О.П.,
суддів: Будулуци М.С., Мірути О.А.,
при секретарі Бакунець Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, на ухвалу Пролетарського районного суду м. Донецька від 02 вересня 2013 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову від 10 липня 2013 року про арешт майна та протиправні дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції м. Донецька , -
Ухвалою Пролетарського районного суду м. Донецька від 02 вересня 2013 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на протиправні дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку (далі - ВДВС Пролетарського РУЮ у м. Донецьку) та постанову державного виконавця ВДВС Пролетарського РУЮ у м. Донецьку від10 липня 2013 року про арешт майна відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне їх з'ясування та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила вказану ухвалу суду скасувати та прийняти ухвалу з цього питання, якою задовольнити скаргу заявниці.
В судове засідання апеляційного суду учасники виконавчого провадження не прибули, але про час та місце розгляду справи повідомлені судовими повістками та телефонограмами (а.с. 39, 40, 41).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Як встановлено судом першої інстанції, 25 січня 2013 року Пролетарським районним судом м. Донецька було видано виконавчий лист № 2-659/11 на виконання рішень цього ж суду від 20 червня 2011 року та від 29 червня 2011 року і ухвали Апеляційного суду Донецької області від 21грудня 2012 року у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_3 про визнання дій нотаріуса незаконними, захист прав споживача, визнання незаконною заборону на відчуження предмета іпотеки, скасування заборони та виключення запису про заборону з реєстру, згідно яких було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу встановленої ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» (а.с. 13).
18 лютого 2013 року державним виконавцем ВДВС Пролетарського РУЮ у м. Донецьку на підставі вищезазначеного виконавчого листа та відповідно до вимог ст.ст. 17, 19, 20, 25 ЗУ «Про виконавче провадження», було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 14).
Згідно з постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10 липня 2013 року, встановлено, що вказане рішення суду добровільно боржником не виконано, а тому, керуючись ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 (а.с. 16).
Відповідно ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1, суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання представника боржника на те, що постанови державного виконавця містять недостовірні відомості, а тому є підробленими, оскільки судом при огляді матеріалів виконавчого провадження № 36611325 недостовірних відомостей в постановах ВДВС не було встановлено. Арешт на майно накладався у відкритому виконавчому провадженні згідно з рішенням суду.
Що ж стосується посилання скаржника на неповне відтворення у вступній частині постанови про накладення арешту формулювання резолютивної частини судового рішення, на думку суду першої інстанції не є грубим порушенням з боку державного виконавця та не свідчить про незаконність накладення арешту на майно боржника.
Такий висновок суду першої інстанції є правильним, відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права, які вірно застосовані судом.
Доводи апеляційної скарги про порушення державним виконавцем Закону України «Про виконавче провадження» та Конституції України є безпідставними, оскільки останній діяв відповідно до вимог закону та у межах наданих повноважень.
Таким чином апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з додержанням вимог закону , а тому підстав для її зміни або скасування немає.
Наведені в скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Оскільки при встановленні зазначених фактів і постановленні ухвали судом першої інстанції, норм матеріального та процесуального права не порушено, то й відсутні підстави для скасування ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, відхилити.
Ухвалу Пролетарського районного суду м. Донецька від 02 вересня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: