Справа № 758/16347/13-ц
Категорія 46
20 січня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С. ,
при секретарях - Власенко Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Зазначала, що 11 липня 2003 року між нею та відповідачем був укладений шлюб. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Посилаючись на те, що подружнє життя у них не склалося, що шлюбні відносини між ними фактично припинилися, подальше спільне проживання та примирення між ними є неможливим, просила розірвати шлюб.
Позивач у судове засідання не з'явилася, від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, у якій вона зазначила, що позов про розірвання шлюбу підтримує у повному обсязі після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище ОСОБА_1 та просила шлюб розірвати (а.с. 12).
Від відповідача на адресу суду надійшла заява, у якій останній зазначив, що проти розірвання шлюбу не заперечує, просить розглядати справу за його відсутності (а.с. 13).
Суд, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом установлено, що 11 липня 2003 року між сторонами було укладено шлюб, про що свідчить свідоцтво про одруження від 11 липня 2003 року, видане відділом реєстрації актів громадянського стану Подільського районного управління юстиції м. Києва (а.с. 4).
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде
встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу
суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про народження від 20 березня 2004 року, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 5).
Шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися. Примирення сторін є неможливим.
Встановивши, що між сторонами втрачено взаєморозуміння та почуття любові, примирення подружжя, подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними неможливо і суперечить інтересам подружжя та дитини, суд дійшов висновку про те, що збереження сім'ї є неможливим, шлюб між сторонами існує формально і може бути розірваним.
Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 СК України, ст.ст. 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 зазначеною у свідоцтві про одруження як ОСОБА_1, та ОСОБА_2, зареєстрований 11 липня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Подільського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис № 439 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище ОСОБА_1.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та про ставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С. С. Захарчук