21.01.2014
637/1403/13-ц
Іменем України
16 січня 2014 року Шевченківський районний суд Харківської області
у складі: головуючого - Тордія Е.Н.
за участю секретаря - Гутарєвої В.С.
представника позивачів - ОСОБА_1
відповідачка - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Шевченківського районного суду Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частину приміщення та визнання права власності -
6 грудня 2013 року позивачі звернулись до Шевченківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про припинення права власності на частину приміщення та визнання права власності.
ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та в обгрунування позову зазначила ,що згідно свідоцтва про право власності вона, ОСОБА_4,ОСОБА_5,ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2 є власниками приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 в рівних долях, кожний по 1/7 частини. У 2005 році ОСОБА_2 вийшла на пенсію і припинила працювати перукарем ,з того часу вона перестала приймати участь в користуванні та утриманні майна , яке знаходиться у спільній власності . За цей час іншими співвласниками сплачувались відповідні податки та обов'язкові платежі. Вони неодноразово звертались до відповідачки з проханням викупити її частку але остання відмовлялась. На теперішній час ,враховуючи подальшій розвиток парикмахерської , також враховуючи ,що 1/7 частку неможливо виділіти в натурі, стала необхідність в припиненні права власності на частину , яка належить ОСОБА_2. Відповідача відмовляється від продажу своє частки , але також відмовляється приймати участь
в утриманні майна ,тому вони вимушені звернутися до суду та просять, припинити право власності в вигляді 1/7 частки ,що належить ОСОБА_2 з виплатою компенсації її вартості в сумі 18 814.30 грн. перерозподілити її між іншими співвласниками та визнати за нею, ОСОБА_4,ОСОБА_5,ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_8, по 1/6 частки права на приміщення № 6/2 по АДРЕСА_1 за кожною.
В судове засідання ОСОБА_4,ОСОБА_5,ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2 не з'явились, надавши до суду письмові заяви з клопотанням про розгляд справи у своєї відсутності та просять суд задовольнити їхні позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала і пояснила, що вона дійсно є співвласником 1/7 частини спірного приміщення,дійсно позивачі звертались з проханням продати свою частку але вона відмовлялась ,так як вважала,що буде працювати далі сама або її родичі, але на теперішній час вона не заперечує проти позовних вимог , не заперечує проти оціночної вартості її частини і готова її отримати в натурі.
Суд заслухавши пояснення позивачки, відповідачки, свідка ,перевіривши матеріали справи, вважає що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Стаття 60 ЦПК України передбачає ,що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом установлені такі факти, і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтв про право власності №7 виданих Шевченківською селищною радою Харківської області від 8 січня 2002 року, та зареєстрованих КП «Шевченківське БТІ» Харківської області, ОСОБА_4,ОСОБА_5,ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2 мають право власності на 1/7 частини кожна ,приміщення перукарні «Чарівниця», розташованої по АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. З ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Сторонами не оспорюється той факт ,що з 2005 року ОСОБА_2 припинила працювати в парикмахерській та з того часу перестала приймати участь в користуванні та утриманні належного їй на права спільній власності майном.
Відповідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.
Частиною 1 ст. 357 Цивільного кодексу України передбачено ,що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
За положеннями ст.360 Цивільного кодексу України співвласник спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків та обов'язкових платежів.
Згідно до вимог ст. 365 Цивільного кодексу України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим , таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Допитана у якості спеціаліста в судовому засіданні Дорогань Т.В., начальник відділу містобудування архітектури та ЖКГ Шевченківської районної державної адміністрації пояснила ,що парикмахерська « Чарівниця» розташована в приміщені п'ятиповерхового житлового будинку , має загальну площу 45.3 кв.м. ,1/7 частина приміщення складає близько 6 кв.м ,що з технічної точки зору не дає можливість відокремити його від основного приміщення без переобладнання , яке в свою чергу , враховуючи властивості будівельні, технічні норми не можливо в відповідних будинках ,без порушення несучих конструкцій ,що є неприпустимим.
Частиною 1 п.1 статті 365 Цивільного кодексу України зазначено, що особа може бути позбавлена права на частку у спільному майні за рішенням суду в разі якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі.
Згідно розписки наданої в судовому засіданні позивачами сплачено відповідачки вартість належної їй 1/7 частки , яка складає згідно висновку незалежної оцінки проведеної ПП «АСС- А» 25 вересня 20143 року 18 814.30 грн.
З огляду на вказані обставини, суд вважає можливим припинити право власності ОСОБА_2 на 1/7 частину ,приміщення АДРЕСА_1 та
перерозподілити частки між інших співвласників. На теперішній час кожний з позивачів володіє по 1/7 часткою приміщення АДРЕСА_1. Враховуючи частку відповідачки, кожен буде володіти по 1/6 частині зазначеного приміщення.
Оцінивши надані докази у їх сукупності , надавши їм належну правову оцінку , суд дійшов до висновку , що позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню. Питання про судові витрати позивачами не ставилось.
Керуючись ст. ст. ст. 10, 11, 16, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.16, 357,360, ст.365 Цивільного кодексу України, ст.41 Конституції України, суд ,--
Позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частину приміщення ,визнання права власності - задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/ 7 частку у спільній власності , приміщенні АДРЕСА_1
Перерозподілити ідеальні частки в праві власності на приміщення АДРЕСА_1 і вважати що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 належить на праві власності по 1/6 частині зазначеного приміщення ,кожній.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.