Суддя Матвієвська Г. В.
Справа № 644/92/13- ц
н/п 2/644/672/14
13.01.2014
Справа № 644 92 13-ц
№п 2 644 672 14
13 січня 2014 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова
у складі : головуючого - судді Матвієвської Г.В.,
при секретарі - Черніковій О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом заступника прокурора Орджонікідзевського району м.Харкова в інтересах недієздатного ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що також діє в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_10, треті особи : Служба у справах дітей Орджонікідзевського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики виконавчого комітету Харківської міської ради, Орджонікідзевський РВ у м.Харкові ГУДМС України в Харківській області про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування майна з чужого володіння, усунення перешкод у здійсненні права власника шляхом виселення, -
Заступник прокурора Орджонікідзевського району м.Харкова в інтересах недієздатного ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що також діє в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_10, треті особи : Служба у справах дітей Орджонікідзевського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики виконавчого комітету Харківської міської ради, Орджонікідзевський РВ у м.Харкові ГУДМС України в Харківській області про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування майна з чужого володіння, усунення перешкод у здійсненні права власника шляхом виселення, просить: визнати недійсними договір купівлі - продажу від 09.11.2006, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_5, та договір купівлі - продажу від 22.12.2006, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та повернути сторони в первісний стан; витребувати квартиру АДРЕСА_1 з володіння ОСОБА_6 та повернути її у володіння ОСОБА_1; усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 з усіма проживаючими з ними особами зі спірної квартири.
Позов обґрунтований тими обставинами, що спірна квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_13, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_14, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9, та ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18.10.1994, реєстраційний №7-94-34508. Після смерті ОСОБА_13 та ОСОБА_14, ОСОБА_1 залишився єдиним їх спадкоємцем. Заявник зазначає, що Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19.05.2006 задоволено позов ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору позики від 10.02.2005, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
Додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26.06.2006 визнано право власності на кв. АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 в порядку наслідування по закону після смерті його брата ОСОБА_13 та смерті його матері ОСОБА_14. Визнано письмовий договір позики під заставу кв. АДРЕСА_1, укладений 10.03.2005 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дійсним і визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1. Відповідно до договору купівлі - продажу від 09.11.2006 право власності на спірну квартиру від ОСОБА_3 перейшло до ОСОБА_5, яка в подальшому продала її ОСОБА_6 на підставі договору купівлі - продажу від 22.12.2006.
Заявник зазначає, що згідно інформації КП «Жилкомсервіс» на цей час в АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5 Заявник зауважує, що прокуратурою району в ході перевірки, що проводилась за зверненням директора КЗОЗ «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3» Коваленка В.В., було встановлено, що договір позики, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, в силу ст. 220 ЦК України, є нікчемним, бо 10.03.2005 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір позики, який містив умови договору застави нерухомого майна, проте, зазначений правочин не був нотаріально посвідчений.
Заявником наголошено, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27.02.2012 заяву прокуратури Орджонікідзевського району м. Харкова, подану в інтересах недієздатного ОСОБА_1, про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м. Харкова від 19.05.2006 та від 26.06.2006 задоволено, вказані рішення суду скасовані; Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24.04.2012 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору позики під заставу квартири дійсним та визнання права власності на квартиру залишено без розгляду.
Заявник, посилаючись на ті обставини, що з 11.11.2001 та по теперішній час ОСОБА_1 перебуває на лікуванні в КЗОЗ «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3», у зв'язку зі стійким хронічним психічним розладом з формі шизофренії (в подальшому його було визнано недієздатним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 29.01.2007), ввважає, що спірна квартира вибула з володіння ОСОБА_1 не з його волі та зазначене дає підстави для витребування спірної квартири у його добросовісного набувача, нині яким є ОСОБА_6
Заявник вважає, що нікчемність відчужувального правочину (договору позики, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3), на підставі якого власник здійснив відчуження свого майна, виключає підставу для переходу права власності до набувача майна (ОСОБА_3) за правочином із такими вадами, що позбавляє його права на відчуження, та робить неправомочним відчужувачем, у разі подальшого відчуження майна третій особі (ОСОБА_5 та ОСОБА_6).
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні відповідачі ОСОБА_16, ОСОБА_8 та їх представник, представник співвідповідача ОСОБА_7 заперечували проти позову , вважали, що позов безпідставний, необґрунтований, відсутні правові підстави для його задоволення, крім того позов є приховуванням кримінально карних дій щодо протиправного заволодіння чужим майном та обставини, викладені представником позивача повинні встановлюватися у кримінальному провадженні.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши заяви сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 22.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_17, р. № 7580, що підтверджується довідкою № 46183 від 14.12.2012 р., виданою КП « Харківське міське бюро технічної інвентаризації» , проти чого й не заперечує представник позивача.
Згідно відповіді № 25620207-05 від 02.11.2012 року КП «Жилкомсервіс», наданої на ім'я заступника прокурора Орджонікідзевського району м.Харкова Дмитренко Р., ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, що проживав за адресою : АДРЕСА_1, був зареєстрований з 20.04.1990 року, знятий з реєстрації 24.01.2007 року за рішенням суду від 20.12.2006 року ( справа 2-55032006), зазначена квартира приватизована, продана; на цей час за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 20.11.2008 року по теперішній час, дочка - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 14.02.2007 року по теперішній час, зять - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 з 29.11.2008 року по теперішній час, онук - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 з 16.02.2010 року по теперішній час, онук - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5 з 06.07.2010 року по теперішній час.
Згідно з ч.2 ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Тобто, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена не тільки одною з сторін правочину, а і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.57-60 того ж Кодексу.
У відповідності зі ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, право власності є непорушним.
Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
Згідно п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Судом встановлено за наданими прокурором та засвідченими фотокопіями документів, що на підставі договору купівлі-продажу від 09.11.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_19, реєстраційний № 4426, право власності на квартиру АДРЕСА_1 перейшло від ОСОБА_3 до ОСОБА_5. На час цього продажу продавцю ОСОБА_2 належало право приватної власності на зазначену квартиру на підставі додаткового рішення Київського районного суду м.Харкова від 26.06.2006 року, справа № 2-30210604, зареєстрованого КП «ХМБТІ» 11.07.2006 року та записано в книгу 1 за № П-5447, реєстраційний номер 15347044, про що зазначено п. 1.3 розділу 1 Договору з посиланням на Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно 11186129 від 11.07.2006 року. На підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_17, реєстраційний № 7580, право власності на квартиру АДРЕСА_1 від належного продавця -власника ОСОБА_5 перейшло до ОСОБА_6.
Допустимих та належних доказів на підтвердження обставин, що можуть бути правовою підставою для визнання зазначених правочинів недійсними суду позивачем, його представником, не надано. Так, продавці за договорами на час продажу були власниками майна; доказів того, що правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними позивачем суду не надано; підстав, передбачених ст. 203 ЦК України не встановлено.
Посилання представника позивача на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 27.02.2012, якою заяву прокуратури Орджонікідзевського району м. Харкова, подану в інтересах недієздатного ОСОБА_1, про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м. Харкова від 19.05.2006 та від 26.06.2006 задоволено, вказані рішення суду скасовані; на Ухвалу Київського районного суду м. Харкова, якою від 24.04.2012 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору позики під заставу квартири дійсним та визнання права власності на квартиру залишено без розгляду; на фотокопію рішення ( без оригіналу) Московського районного суду м. Харкова від 29.01.2007 року про визнання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 недієздатним, не дають суду підстав вважати доведеними вимоги представника позивача щодо визнання вищезазначених договорів купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (від 09.11.2006 р. 22.12.2006 р.), недійсними. Суду не наведено наявність правових підстав, передбачених ЦК України, для визнання оспорюваних правочинів недійсними.
У зв'язку з недоведеністю представником позивача вимог щодо визнання зазначених правочинів недійсними, судом не можуть бути задоволені похідні вимоги позивача щодо витребування квартири АДРЕСА_1 з володіння ОСОБА_6 та повернення її у володіння ОСОБА_1 та про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 з усіма проживаючими з ними особами зі спірної квартири.
Керуючись ст.ст.10, ст.11, ст.60, ст. 214, ст.215, ст.218 ЦПК України , ст. ст. ст.203, ст.215, 328 , 658 ЦК України, ст. 41 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», суд ,-
В задоволенні позовних вимог заступника прокурора Орджонікідзевського району м.Харкова в інтересах недієздатного ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що також діє в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_10, треті особи : Служба у справах дітей Орджонікідзевського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики виконавчого комітету Харківської міської ради, Орджонікідзевський РВ у м.Харкові ГУДМС України в Харківській області про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування майна з чужого володіння, усунення перешкод у здійсненні права власника шляхом виселення, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя