15 січня 2014 р.Справа № 554/7508/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 25.09.2013р. по справі № 554/7508/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві
про стягнення недоплаченої допомоги дитини війни,
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава від 25.09.2013р. заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання виконавчого листа по адміністративній справі № 2а-3227/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м.Полтави про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дитині війни за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року. - задоволено.
Змінено спосіб і порядок виконання виконавчого листа по адміністративній справі № 2а-3227/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м.Полтави про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дитині війни за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року наступним чином: «Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м.Полтави на користь ОСОБА_1 щомісячну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року в розмірі 1240.20 грн.»
В апеляційній скарзі відповідач, Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві, зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 24.03.2010 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дитині війни за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року задоволений частково: визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві стосовно виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком ОСОБА_1, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року, а також зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві здійснити перерахунок їй пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року, в іншій частині - відмовлено.
Виконавчий лист пред'явлено на виконання.
Боржником за даним виконавчим документом є Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м. Полтави. Рішення суду в частині виплати сум коштів боржником не виконано, дій спрямованих на виконання не вчинено.
Згідно листа-відповіді Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві № 209/С-04 від 26.06.2013 року сума перерахунку надбавки ОСОБА_1 складає 1240,20 грн..
Задовольняючи заяву позивача суд першої інстанції виходив з наявної необхідності в судовому порядку змінити спосіб і порядок виконання вищевказаного виконавчого листа по адміністративній справі із «зобов'язання» - на «стягнення», з врахуванням вимог Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від № 845 в редакції від 06.02.2013.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).
Відповідно до ч. 1 статті 2 Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Статтею 21 Закону встановлена підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень.
Згідно з ст. 21 статті Закону виконання рішень, боржниками якими є органи державної влади покладається на відповідні відділи примусового виконання рішень.
Разом з цим, статтею 3 Закону передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.
Рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, без участі органів Державної виконавчої служби України.
Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який набрав чинності з 01.01.2013 року, встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом та особливості їх виконання.
Статтею 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду, а саме: держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган, державні підприємство, установа, організація, юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Заборонена примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.
06.02.2013 року набув чинності Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, в новій редакції (далі - Порядок).
Пунктом 3 Порядку встановлено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до п. 6 Порядку визначено загальні умови пред'явлення виконавчих документів на виконання до органів Державної казначейської служби України, а саме у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органу Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній, оригінал виконавчого документа, судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності), оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).
Отже, державний виконавець позбавлений можливості здійснити списання коштів із рахунків боржника у примусовому порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (Особливості виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна), у разі, якщо таке рішення суду не виконано протягом 2-х місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Частиною 1 ст. 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
На підставі викладеного, колегія судів дійшла висновку про наявність необхідності змінити спосіб і порядок виконання вищевказаного виконавчого листа по адміністративній справі із «зобов'язання» - на «стягнення», з врахуванням вимог Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від № 845, в редакції від 06.02.2013.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві залишити без задоволення.
Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 25.09.2013р. по справі № 554/7508/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.
Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М.
Помічник судді
Левченко А.М.