Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/8369/13-а
15.01.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Лядової Т.Р. ,
Яковенко С.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О. ) від 19.09.13 у справі № 801/8369/13-а
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
поштова адреса для листування:
вул. Красноармійська, буд, 44, кв.54 м. Ялта, Автономна Республіка Крим 98000)
до Лівадійського міського сектору ГУ ДМС в АР Крим (вул. Сєченова буд. 19/ 24, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98607)
про визнання протиправною бездіяльність,
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.09.2013 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відстрочення сплати збору за подання клопотання про забезпечення позову; залишено без розгляду клопотання ОСОБА_2 про забезпечення позову в порядку пункту 7 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з тим, що провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом (арк.с. 28-29).
Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_2, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.09.2013 (арк. с. 81-82).
Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судове засідання, призначене на 15.01.2014, позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно.
Від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу та клопотання про розгляд справи у відсутність його представників (вх.№244 від 11.01.2014) (арк. с. 109-110).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції мо же розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
22.08.2013 згідно штемпелю установи пошти на конверті ОСОБА_2 звернувся до Лівадійського міського сектору ГУ ДМС в АР Крим з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо:
- невиконання вимог п.89 "Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень" при провадженні за заявою позивача від 17.07.2013р. про оформлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України за народженням;
-невиконання вимог розділу VІІ "Оформлення і видача тимчасового посвідчення" Паспортного Порядку при провадженні за заявою позивача від 17.07.2013р. по формі №10 Паспортного Порядку про видачу тимчасового посвідчення особи;
-невиконання вимог розділу VІ "Видача паспортів замість утрачених або викрадених" Паспортного Порядку при провадженні за заявою позивача від 17.07.2013р. по формі №8, №1 Паспортного Порядку про видачу паспорта (арк.с. 3-17).
У прохальній частині позову позивач просив суд у якості забезпечуючого заходу, з метою безперешкодного повернення в Україну, пред'явлення у судове засідання документу, що посвідчує особу позивача, зобов'язати відповідача оформити та видати позивачу тимчасове посвідчення за формою №11 згідно розділу VІІ. Паспортного Порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.08.2013 закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 19.09.2013 о 15:30, позивачу встановлено строк до 19.09.2013 для надання доказів сплати судового збору за подання клопотання про забезпечення позову (арк. с. 18).
В судове засідання призначене на 19.09.2013, позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, просив справу розглянути у його відсутність та відстрочити сплату судового збору за подання клопотання про забезпечення позову, клопотання обґрунтовано тим, що позивач знаходиться за межами України та не може сплатити судовий збір.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року (який набрав чинності 01.11.2011 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п. 7 частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року ставка судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову становить 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Частиною другою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Стаття встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статті спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Щоб мати можливість зменшити тягар судових витрат, суд зобов'язаний з'ясувати майновий стан особи. Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що доказів, які б свідчили про те, що позивач не має можливості сплатити судовий збір в зазначеному розмірі, до суду не надано та доказів, які б свідчили про наявність у позивача пільг щодо сплати судового збору, визначених статтею 5 Закону України "Про судовий збір".
Доводи позивача про неможливість сплатити судового збору у зв'язку із знаходженням за межами України, спростовуються матеріалами справи, судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки позивачем не надано документів на підтвердження того, що позивач не має дохід на час подання відповідної заяви, що виключає висновок суду про тяжкий майновий стан особи, яка звертається з відповідною заявою. Крім того, знаходження позивача за межами України не завадило йому надіслати поштою з м. Ялта (як зазначено на конверті) відповідне клопотання, тому він не був позбавлений можливості разом з цим клопотанням надіслати докази сплати судового збору.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що клопотання позивача про забезпечення позову подано з порушенням вимог Закону України "Про судовий збір", тому позивачу було встановлено строк достатній для усунення цих недоліків.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції надав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 1 частини першої статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.09.13 у справі № 801/8369/13-а
залишити без задоволення.
2. Ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.09.13 у справі № 801/8369/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис Т.Р.Лядова
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна