Справа: № 2а/2570/3926/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
21 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Гром Л.М.
За участю секретаря: Свириди Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль М" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та зобов"язання вчинити певні дії, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Грааль М" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002341510 від 16 березня 2011 року.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у м. Чернігові звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Грааль М» зареєстроване як юридична особа і взяте на облік до Державної податкової інспекції у м.Чернігові як платник податків.
10 березня 2011 року Державною податковою інспекції у м.Чернігові, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.41.1.1 п.41.1 ст.41, ст.75 Податкового кодексу України, проведено перевірку платника податку ТОВ «Грааль М» з питань своєчасності сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств.
За результатами перевірки відповідачем складено Акт від10 березня 2011 року №44/15-125.
Проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Грааль М» п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: протягом граничних строків несвоєчасно сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання по податку на прибуток підприємств, з граничним строком сплати узгоджених податкових зобов'язань - 19 лютого 2011 року та 20 лютого 2011 року, при цьому з фактичною сплатою 21 лютого 2011 року у сумі 9512,04 грн. із затримкою до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
На підставі встановлених перевіркою порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 березня 2011 року №0002341510, яким встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, а саме в сумі 951,20 грн.
Не погоджуючись з вказаними податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу п.16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Аналогічні зобов'язання були встановлені п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент вчинення правопорушення), яким визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Тобто, вказана правова норма повністю кореспондується із пп.14.1.156 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно п.1.3 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», дата валютування - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - членів платіжної системи.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлення Державною податковою інспекцією у м.Чернігові в Акті від 10 березня 2011 року №44/15-125 дати виникнення податково боргу, а саме: 19 лютого 2011 року та 20 лютого 2011 року припадають на вихідний день, у зв'язку з чим, платежі, на підставі яких погашено податковий борг, проведені банком в перший робочий день після вихідного, тобто 21 лютого 2011 року.
Крім того, судом встановлено, що платіжні документи були направлені до банку електронним платежем - 18 лютого 2011 року.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач прийшов до помилкового висновку про несвоєчасність сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання - 21 лютого 2011 року, оскільки факт своєчасної сплати податку на прибуток приватних підприємств обґрунтовується тим, що дати виникнення податкового боргу припадають на вихідні дні, коли операційні системи банку не працювали.
Разом з тим, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідно до довідки банку від 10 серпня 2011 року №11-583800, платіжне доручення від18 лютого 2011 року №332 надійшло до банку 18 лютого 2011 року де після надходження на розрахунковий рахунок достатньої суми коштів для виконання платіжного доручення документ №332 був відправлений за призначенням.
Колегія суддів також вказує на те, що, згідно п.7 підрозділу10 Інших перехідних положень Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення і що ця норма є спеціальною і має пріоритет перед нормою ст.126 Податкового кодексу України.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові від16 березня 2011 року №0002341510, що підтверджується наявними у справі доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.
Повний текст ухвали виготовлено 27.11.2013 року.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.