Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
16 січня 2014 р. № 820/7544/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,
при секретарі судового засідання - Сковира Л.Ю.,
за участю:
представника позивача - Жук О.О.,
представника відповідача - Ковальчука Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Хлібзавод "Салтівський", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просить суд скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000294200 від 14.06.2013 року, яким ПрАТ "Хлібзавод "Салтівський" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2013р. на суму 1950687,00грн., з яких 1300458,00грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 650229,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення №0000294200 від 14.06.2013 року прийнято відповідачем протиправно, на підставі висновків акту камеральної перевірки, які є необґрунтованими та не відповідають дійсності. Приватне акціонерне товариство "Хлібзавод "Салтівський" вимог Податкового кодексу України не порушувало та вважає, що ним правомірно було сформовано податковий кредит за квітень 2013 року. ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" скористався правом, передбаченим абз.11 п.201.10 ст.201 ПК України, звернувся зі скаргою до податкових органів на продавця товарів - ТОВ «ТК «Урожай» та включило до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 1300458,37грн. Придбаний у ТОВ «ТК «Урожай» товар було повернуто продавцю 01.05.2013 року. Також позивач 20.06.2013 року подав податкову звітність з податку на додану вартість за травень 2013 року, в якій було відкориговано податковий кредит на підставі ст.192 ПК України за обсягами придбання товарів. Позивач вважає висновки, викладені у акті перевірки, необґрунтованими, помилковими та не підтвердженими фактами і обставинами, а податкове повідомлення-рішення незаконним, винесеним за відсутності правових підстав, у зв'язку з чим просить суд скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення.
Відповідач, СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, заперечував проти заявленого позову, надав до суду письмові заперечення, у яких, посилаючись на норми ст.ст.198, 201 Податкового кодексу України, зазначив, що висновки акту камеральної перевірки позивача правомірні, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення відсутні, а тому позовні вимоги ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, вказані у позовній заяві, та просив суд задовольнити позов. Також представник позивача пояснив суду, що ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" виконано вимоги Податкового кодексу України в частині умови подання Додатку № 8 до декларації, у разі невнесення продавцем податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних. Стосовно подачі до податкової інспекції копій документів представник позивача пояснив, що головний бухгалтер ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" 21.05.2013р. через канцелярію відповідача намагався здати копії видаткових та податкових накладних, що підтверджують факт отримання товарів від ТОВ «ТК «Урожай», але в прийнятті документів було відмовлено, оскільки, як пояснив працівник канцелярії, вони повинні бути подані разом з Додатком №8.
Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, та просив суд відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач - ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" зареєстровано 31.01.2001 року як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи - 31340536, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. (а.с.111, 112)
ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" перебуває на обліку як платник податків в СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, є платником податку на додану вартість з 23.02.2001 року, що не заперечується сторонами по справі. (а.с.113)
Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп.75.1.1).
Згідно ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки необов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу.
Відповідно до п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Вказана норма є спеціальною нормою, що регламентує порядок проведення камеральної перевірки саме з податку на додану вартість, в тому числі встановлює строк проведення такої перевірки.
Судом встановлено, що фахівцем СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС 03.06.2013 року проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2013 року ПАТ "Хлібзавод "Салтівський", код 31340536, за результатами якої складено акт №318/42.0-10/31340536 від 03.06.2013 року. (а.с.11-14)
Згідно висновків зазначеного акту, камеральною перевіркою встановлені порушення ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" п.п.198.1, 198.6 ст.198; п.200.1 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" до Додатку 8 до податкової декларації з ПДВ за березень 2013 року «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) та до складу податкового кредиту за квітень 2013 року не були надані документи, що підтверджують наявність взаємовідносин за такими податковими накладними, отриманими від ТОВ «ТК «Урожай», по яким відсутня реєстрація в Єдиному реєстрі на суму ПДВ 1300458,37грн. (а.с.12, 14)
На підставі вказаного акта камеральної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000294200 від 14.06.2013 року, яким ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1950687,00грн., в тому числі 1300458,00грн. - за основним платежем та 650229 - за штрафними (фінансовими) санкціями.(а.с.15)
В результаті адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення №0000294200 від 14.06.2013 року залишено без змін.
Перевіряючи дані висновки відповідача і винесений на їх підставі спірний правовий акт індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, дослідивши викладені в акті перевірки мотиви та судження податкового органу про встановлені порушення ПАТ "Хлібзавод "Салтівський", суд встановив наступне.
Між ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" та ТОВ «ТК «Урожай» укладено договір купівлі-продажу №20Ф від 01.11.2011 року, відповідно до умов якого ТОВ «ТК «Урожай» (продавець) зобов'язувався передати належний йому товар покупцю, а ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" (покупець) зобов'язувався прийняти та оплатити товар. (а.с.24-26, 27)
Також між ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" та ТОВ «ТК «Урожай» укладено договір купівлі-продажу №280213 від 28.02.2013 року, відповідно до умов якого ТОВ «ТК «Урожай» (продавець) продає, а ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" (покупець) приймає та оплачує товар. (а.с.28-29)
Відповідно до умов зазначених договорів купівлі-продажу, оплата за товар здійснюється протягом 10 банківських днів з дати поставки товару (п.4.5 договору купівлі-продажу №20Ф від 01.11.2011 року) та протягом 3 календарних днів з дня поставки (п.5.1 договору купівлі-продажу №280213 від 28.02.2013 року).
Згідно видаткових накладних №№4731, 4732, 4733, 4734, 4724, 4725 від 30.04.2013 року ТОВ «ТК «Урожай» здійснив поставку ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" товару (олія, шрот, борошно, висівки), загальною вартістю 4609500,00грн., в т.ч. ПДВ - 1300458,34грн. (а.с.30-35)
ТОВ «ТК «Урожай» було виписано ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" податкові накладні №№567, 568, 569 від 30.04.2013р. (а.с.58-60)
ТОВ «ТК «Урожай» не зареєстрував зазначені податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечується сторонами.
Як встановлено в ході розгляду справи, отриманий від ТОВ «ТК «Урожай» 30.04.2013 року було передано ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" на відповідальне зберігання до ТОВ «ТК «Урожай» згідно договорів відповідального зберігання від 30.04.2012р. №№30/04/12М, 30/04/12 та №31/03/12 від 31.03.2012р. (а.с.42-44, 45-46, 47-48), що підтверджується актами приймання-передачі на зберігання від 30.04.2013 року. (а.с.49, 51, 53)
Оскільки 01.05.2013 року комісією ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" було виявлено невідповідність якості борошна установленим внутрішнім нормам хлібзаводу, позивачем було складено акт невідповідності від 01.05.2013 року та на адресу ТОВ «ТК «Урожай» було направлено листа з повідомленням про повернення товару. (а.с.55, 56) Товар, отриманий 30.04.2013 року від ТОВ «ТК «Урожай», згідно накладних №№1222, 1223, 207, 208, 209, 210 від 01.05.2013 року (а.с. 36-41) було повернуто ТОВ «ТК «Урожай».
В ході розгляду справи судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" не здійснило оплату за товар, отриманий від ТОВ «ТК «Урожай».
Судом встановлено, що 20.05.2013 року ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" було подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за квітень 2013 року з додатками, в тому числі з додатком №5 податкових зобов'язань та кредиту у розрізі контрагентів. Податкова декларація та додатки були надіслані в електронній формі та отримані відповідачем, про що свідчать відповідні квитанції. (а.с.134-136)
Позивачем спірні суми ПДВ по податковим накладним №№567, 568, 569 від 30.04.2013р., виданим ТОВ «ТК «Урожай», у розмірі 1300458грн. було включено ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" до складу податкового кредиту за квітень 2013 року.
Разом із податковою декларацією з ПДВ за квітень 2013 року позивач надав до податкового органу Додаток 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)", в якому заявив про порушення постачальником ТОВ «ТК «Урожай» порядку реєстрації податкових накладних №№567, 568, 569 від 30.04.2013р., а саме вказав на відсутність податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. (а.с.132)
Також позивачем 21.05.2013 року було сформовано до податкового органу супровідний лист вих.№355 від 21.05.2013 року разом з відповідними копіями первинних документів, які підтверджують господарські відносини з контрагентом ТОВ «ТК «Урожай», зазначеним в додатку 8 до декларації за квітень 2013 року. (а.с.115, 116)
Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Суд зазначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 Податкового Кодексу).
За приписами п.198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
Згідно п.201.6 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201.4).
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.201.10 Кодексу).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Суд зазначає, що право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту Податковий кодекс України надає не тільки за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної, а й при наявності її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є обов'язком продавця.
Податковий кодекс України чітко визначає, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, так само як і порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Одночасно, Податковий кодекс України надає право покупцю, у випадку відсутності реєстрації податкової накладної продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернутися зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
Враховуючи, що позивач виконав умову щодо надання до звітної декларації з ПДВ за квітень 2013 року Додатку 8 із зазначенням постачальника, який не вніс до Єдиного реєстру податкові накладні, суд приходить до висновку про правомірність віднесення суми ПДВ за податковими накладними №№567, 568, 569 від 30.04.2013р., виписаними ТОВ «ТК «Урожай» 30.04.2013р.
Встановлені судом фактичні обставини справи не дають можливості зробити висновок про те, що платником податку - ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" були порушені вказані в акті камеральної перевірки норми податкового законодавства.
Вказані вище дії платника податків, в силу приписів абз.11 п.201.10 ст.201 201 Податкового кодексу України, надають право та є підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Податковим законодавством не визначено граничного строку подання копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, які додаються до заяви.
Таким чином, суд, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків - ПАТ "Хлібзавод "Салтівський", порушень норм права, на які посилається відповідач.
Враховуючи те, що позивач виконав умову щодо надання до звітної декларації з ПДВ за квітень 2013 року Додатку 8 із зазначенням постачальника, який не вніс до Єдиного реєстру податкові накладні, суд приходить до висновку про правомірність віднесення ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" суми ПДВ за спірними податковими накладними до складу податкового кредиту за квітень 2013 року.
Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
З огляду на відсутність порушення позивачем норм податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за квітень 2013 року, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.
Оскільки відповідачем, який за ознаками ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення, суд доходить висновку, що спірний правовий акт індивідуальної дії порушує права і інтереси позивача та не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000294200 від 14.06.2013 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський" (61153, м.Харків, вул. Гвардійців Широнінців, буд. №1, код ЄДРПОУ 31340536, р/р 2600801315173 в ПАТ "АКБ "Базис", МФО 351760) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2294,00грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 70 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі текст постанови виготовлено 21.01.2014 року.
Суддя Нуруллаєв І.С.