15 січня 2014 року Справа № 915/2065/13
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю представників позивача - Кльосової А.Г. дов. № 1 від 03.01.2014р.
Одинцова І.О. дов. № б/н від 17.12.2013р.
за участю представників відповідача - Скрипки О.Р. дов. № 01/53-17 від 28.01.2013р.,
Кучерявої Т.Ю. дов. № 01/53-231 від 27.12.2013р.,
Від ІІІ-х осіб - представники не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи,
За позовом: Публічного акціонерного товариства "Інгул", 54028, м.Миколаїв, вул.Гмирьова, 8
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", 54055, м.Миколаїв, вул.Чигрина, 94
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
ВАТ "МШРЗ", 54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 14
ФОП "ОСОБА_1", АДРЕСА_1
ТОВ "Керуюча компанія Ідея", 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 28
ПП "МНМ", 54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 8а
ТОВ "ОСД", 54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/24
ФОП "ОСОБА_2", АДРЕСА_2
ФОП "ОСОБА_3", АДРЕСА_3
встановив:
15.11.2013 року Публічне акціонерне товариство "Інгул" звернулось до господарського суду з позовними вимогами про:
- зміну договору № 44/23 від 16.01.2012 про постачання електричної енергії шляхом розірвання додаткової угоди від 14.05.2013;
- розірвання додаткової угоди від 14.05.2013 до договору № 44/23 від 16.01.2012 про постачання електричної енергії у порядку п. 5 ст. 188 ГК України.
Згідно уточнень до позовної заяви від 10.12.2013 року та від 15.01.2014 року Публічне акціонерне товариство "Інгул" просить суд змінити діючу редакцію договору № 44/23 від 16.01.2012 про постачання електричної енергії, та викласти додатки №№ 2, 3, 5, 11 в редакції що діяла до підписання додаткової угоди до нього від 14.05.2013 року.
Позивач в судовому засіданні 15.01.2014 надав пояснення до позовної заяви в яких вказує на те, що Додаткова угода від 14.05.2013 укладена з порушенням вимог ч.2 ст. 180 ГК України, п.5.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 № 28 зі змінами та доповненнями. Позивач зазначає, що ч.5 п.5.5 Правил чітко визначає істотну умову, яка обов'язкова при укладанні договору про постачання електричної енергії, а саме, клас напруги споживача за точкою продажу, порядок застосування тарифів на електричну енергію, що використовується на потреби струмоприймачів різних тарифів груп тощо. У додатку № 2 до Договору, у новій редакції в розділі «Субспоживачі ПАТ «Інгул» тільки для розрахунку перетікання реактивної електроенергії» графа 10 (клас напруги в точці продажу) не заповнена, отже істотна умова, що є обов'язковою для цього виду домовленостей не дотримана. Позивач також посилається на ч.3 ст. 180 ГК України в якій зазначено, що при укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь - якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. За умовами правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом затвердженим поставною Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 15/1 від 13.06.96 зі змінами та доповненнями, єдиний роздрібний тариф є тарифи на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім тарифів на електричну енергію, що відпускаються на побутові потреби населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення, визначені НКРЕ на підставі наданої ліцензіатами про величини розрахункових роздрібних тарифів та обсягів прогнозованого споживання за класами напруги. Отже виходячи з вищенаведеного позивач вважає, що формування ціни договору про постачання електричної енергії напряму залежить від класу напруги, а отже при укладанні спірної додаткової угоди не дотримані дві істотні умови, що є обов'язковими при укладанні господарських договорів про постачання електричної енергії, що є підставою для визнання цієї додаткової угоди неукладеною.
В своїх поясненнях до позовної заяви позивач зазначає, що згідно Додатку 5 у новій редакції, змінився порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії в результаті чого він не має можливості самостійно здійснювати розрахунок по договорам зі своїми субспоживачами, а саме не має можливості самостійно обчислювати економічний еквівалент реактивної потужності (ЕЕРП). Позивач посилається на те, що при підписанні спірної додаткової угоди сталась зміна обставин, тобто вони змінились на стільки, що якби сторони могли це передбачити, то вони б не уклали б додаткову угоду або уклали б її на інших умовах. Вказує, що субспоживачі відмовляються від укладання договорів про технічне забезпечення електропостачання споживача, що регулюють питання оплати за перетікання реактивної електроенергії, що потягнуло за собою необґрунтоване значне збільшення витрат підприємства, а також можливість настання податкових санкцій для нього.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд змінити діючу редакцію договору № 44/23 від 16.01.2012 про постачання електричної енергії, та викласти додатки №№ 2, 3, 5, 11 в редакції що діяла до підписання додаткової угоди до нього від 14.05.2013 року.
15.01.2014 відповідач до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надав пояснення по справі в яких проти доводів позивача викладених в позовній заяві та в уточненнях до позовної заяви заперечує та зазначає, що ціна за перетікання реактивної електроенергії визначена, як передбачено Методикою обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами згідно Додатку 5, згідно формули, де Т-середня закупівельна ціна на активну електроенергію, що склалася за розрахунковий період (розраховується згідно нормативних документів НКРЕ), а саме постанови НКЕР № 47 від 22.01.2001 «Про затвердження порядку формування роздрібного тарифу на електроенергію для споживачів ліцензіатами з постачання електроенергії за регульованим тарифом», Постанови НКРЕ № 566 від 29.05.2002 «Про застосування розрахункової середньої закупівельної ціни для розрахунків за перетікання реактивної енергії». Відповідач також не погоджується з доводами позивача щодо не зазначення в Додатку № 2 (стор.2) класу напруги для субспоживачів ПАТ «Інгул» та зазначає наступне: в Додатку 2 (стор.2) визначений перелік субспоживачів ПАТ «Інгул» тільки для розрахунку перетікання реактивної електроенергії, згідно порядку розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, що визначений на підставі Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, додатку № 5 до Договору клас напруги субспоживача ніякого значення немає, так як не являється складовою величиною у жодній із формул, по яким проводиться розрахунок. Отже, зазначення класу напруги в додатку № 2 (стор.2) не є істотною умовою договору.
Відповідач в своїх поясненнях вказує, що посилання позивача на зміни обставин після підписання додаткової угоди є безпідставними, оскільки доказів того, що після укладання додаткової угоди і до теперішнього часу відбулись будь - які зміни обставин, якими сторони керувались при її укладанні, позивачем не надані. Також відповідач спростовує доводи позивача щодо відмови субспоживачів укласти договори про технічне забезпечення електропостачання, листами від субспоживачів, наданих відповідачем до суду, про готовність укласти такі договори, а з двома субспоживачами ПАТ «Інгул» вже уклав зазначені договори. До тих субспоживачів, які відмовились укладати договори про технічне забезпечення електропостачання, ПАТ «Інгул» звернувся до суду про спонукання їх укласти.
Треті особи, пояснень по суті позовних вимог до суду не надали.
У відповідності до вимог ст. 77 ГК України в судовому засіданні 05.12.2013 та 15.01.2014 оголошувалась перерва.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача господарський суд, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного:
16.01.2012 між ПАТ «Миколаївобленерго» та ПАТ «Інгул» укладено Договір № 44/23 про постачання електричної енергії (Далі-Договір) з Додатками № 1, 1а, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, що є його невід'ємною частиною, у відповідності до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 1800кВТ, а споживач оплачує постачальникові вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору цього (п. 1 Договору).
Пунктом 2.1 Договору зазначено, що під час виконання умов Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.
У пункті 8.1.1 Договору зазначено, - якщо до технологічних електричних мереж споживача приєднані електроустановки споживачів (субспоживачів), відносини між споживачем та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність регулюється договором про спільне використання технологічних електричних мереж, а відносини між споживачем та субспоживачем (субспоживачами) у разі виникнення у субспоживача (субспоживачів) відповідно до законодавства України зобов'язань уносити плату за перетікання реактивної електроенергії регулюється договором про технічне забезпечення електропостачання споживача. Величини плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається у встановленому ПКЕЕ порядку.
Згідно п. 9.1 Договору, додатки до цього договору № 1, 1а, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, а також повідомлення про встановлення договірних величин споживання електричної потужності, акт про пломбування, акт параметризації електролічильників (при наявності), погоджений графік погашення заборгованості (при наявності), акт екологічної, аварійної та технологічної броні (при наявності) є невід'ємними частинами цього Договору.
Відповідно до рекомендацій адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМК України № 32-рк та № 33-рк від 18.04.2012 у яких було зазначено, що ПАТ «Миколаївобленерго» не має правових підстав стягувати із споживачів (субспоживачів ПАТ «Інгул») кошти за перетікання реактивної електроенергії, 14.05.2013 ПАТ «Миколаївобленерго» та ПАТ «Інгул» уклали додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії № 44/23 від 16.01.2012, згідно якої сторони домовились внести наступні зміни та доповнення до говору № 44/23 від 16.01.2012;
1. Додаток № 2, №3, № 5, № 11 до Договору викласти в новій редакції, що
додаються.
2. Сторони дійшли згоди в тому, що всі положення договору, в які не було
внесено змін даною додатковою угодою, залишаються незмінними.
3. Дана додаткова угода разом з додатками №2, №3, №5, №11 набирає
законної сили з 31.05.2013 року, є невід'ємною частиною договору № 44/23 від 16.01.2012, та діє протягом дії договору.
Згідно вказаної додаткової угоди змінився порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії. У Додатку № 5 у новій редакції, задекларований розрахунок по точках розрахункового обліку самого споживача, а також всіх його субспоживачів.
У зв'язку з вищенаведеним позивач звернувся до суду з позовом про зміну діючої редакції договору № 44/23 від 16.01.2012 про постачання електричної енергії. У наданому позові та уточнень до нього позивач зазначає, що у додатку
№ 2(стор.2) до Договору, у новій редакції в розділі «Субспоживачі ПАТ «Інгул» тільки для розрахунку перетікання реактивної електроенергії» графа 10 (клас напруги в точці продажу) не заповнена, а формування ціни договору про постачання електричної енергії напряму залежить від класу напруги. Тому ПАТ «Інгул» вважає, що при укладанні додаткової угоди не дотримані, дві істотні умови, які є обов'язковими при укладанні господарського договору про постачання електричної енергії, а саме класу напруги споживача за точкою продажу та ціни.
У відповідності до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч.3 ст. 180 ГК України).
У додатку 2 ( стр.1), згідно якого розраховується активна електроенергія до договору в новій редакції, в графі 10 визначений клас напруги в точці продажу для ПАТ «Інгул», - клас 1. Дійсно у додатку № 2 (стор.2) до Договору, у новій редакції в розділі «Субспоживачі ПАТ «Інгул» тільки для розрахунку перетікання реактивної електроенергії» графа 10 (клас напруги в точці продажу), не заповнена.
У п. 6.33 Правил визначено, що величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за N 93/6381 (далі - Методика обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії), та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.
Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії між основним споживачем та його субспоживачами визначається основним споживачем відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії та зазначається у відповідному договорі, що укладається між ними.
У відповідності до п. 5.5 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, якщо електропередавальна організація здійснює розрахунки за перетікання реактивної енергії з основним споживачем, ураховуючи перетікання субспоживача, то:
- за наявності як у основного, так і у субспоживача приладів обліку реактивної електроенергії споживання субспоживача віднімається від споживання, значення якого зафіксоване на межі розділу електромереж електропередавальної організації та основного споживача, а генерація субспоживача віднімається від генерації, значення якої зафіксоване на тій самій межі. Якщо при відніманні отримано результат, менший нуля, то він приймається рівним нулю;
- за відсутності приладів обліку у субспоживача, а також в умовах їх наявності у субспоживача, але у разі їх відсутності в основного споживача, використовуються передбачені у пункті 4.1 Методики розрахункові значення споживання та генерації реактивної електроенергії, але плата основного споживача визначається без віднімання перетікань субспоживача;
- плата основного споживача визначається з використанням значення ЕЕРП, розрахованого до межі розділу електромереж електропередавальної організації та основного споживача;
- плата субспоживача електропередавальній організації визначається з використанням значення ЕЕРП, підрахованого до межі розділу електромереж електропередавальної організації та основного споживача.
Розрахунки, що враховують перетікання реактивної електроенергії електромережами основного споживача з використанням значення ЕЕРП, підрахованого до межі розділу мереж основного споживача і субспоживача, проводяться лише між ними. При цьому субспоживач сплачує основному споживачу плату за обсяги перетікань на межі розділу їх електромереж, а електропередавальна організація проводить розрахунки з основним споживачем за обсяги перетікань на
межі розподілу власних мереж і мереж основного споживача у відповідності до пункту 5.4 Методики.
Пунктом 3.5 Методики, визначено, що основна плата за спожиту і генеровану реактивну електроенергію визначається формулою
n
П = S (WQ + K*WQ ) *D*T, (грн.) (3.2)
1 1 сп г
де n - число точок розрахункового обліку реактивної енергії;
S - сума;
WQсп- споживання реактивної енергії в точці обліку за розрахунковий
період, кВАр х год
WQг - генерація реактивної енергії в мережу електропередавальної
організації в точці обліку за розрахунковий період, кВАр х год.;
К = 3 -нормативний коефіцієнт урахування збитків енергосистеми від
генерації реактивної електроенергії з мережі споживача;
D - ЕЕРП, що характеризує частку впливу реактивного перетоку в точці
обліку на техніко-економічні показники в розрахунковому режимі, кВт/кВАр;
T - фактична середня закупівельна ціна на електроенергію, що
склалася за розрахунковий період (розраховується відповідно до
нормативних документів НКРЕ), грн./кВт х год.
Так, згідно порядку та формули розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, що визначається на підставі Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, клас напруги субспоживача не являється складовою величиною по яким проводиться розрахунок, а отже зазначення класу напруги в Додатку № 2(стор.2) не є істотною умовою договору. Ціна за перетікання реактивної електроенергії визначається згідно формули, яка викладена у Додатку 5, де Т - середня закупівельна ціна на активну електроенергію, що склалася за розрахунковий період що розраховується згідно нормативним документам НКРЕ.
Також, позивач позовну заяву та уточнення до неї обґрунтовує положеннями статті 652 Цивільного кодексу України, посилаючись на те, що в результаті підписання спірної додаткової угоди сталась зміна обставин внаслідок чого, якби сторони могли передбачити її, вони не уклали б додаткову угоду, або уклали б на інших умовах.
Згідно ч.1 ст. 652 ЦК України, якщо у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності
одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (ч.2 ст. 652 ЦК України).
Всі ці умови на думку позивача є у наявності, а саме: по - перше, в момент укладання додаткової угоди сторони виходили з того, що позивач буде розраховуватись з відповідачем, згідно наданим рахункам, за себе та всіх субспоживачів, а субспоживачі будуть розраховуватись за себе з позивачем на підставі договорів про технічне забезпечення електропостачання споживача. Однак, жодний субспоживач не підписав вказаного договору, у зв'язку з чим затрати ПАТ «Інгул» за перетікання реактивної енергії зросли у кілька разів. По - друге, позивач неодноразово намагався усунути причини з яких виникла істотна зміна обставин, зверненнями до відповідача про розірвання спірної додаткової угоди та зверненнями до субспоживачів про підписання відповідних договорів. По-третє, при укладанні додаткової угоди, позивач розраховував на своєчасне укладання відповідних договорів із субспоживачами, внаслідок чого б здійснювалась оплата за перетікання реактивної електроенергії. Виконання умов спірної додаткової угоди позбавляє, позивача того, на що він розраховував при її укладанні.
Вказані доводи позивача є необґрунтованими та відхиляються судом, оскільки
на час розгляду даної справи позивачем не було доведено істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні додаткової угоди і які б свідчили про обґрунтованість його вимог та неможливість виконання ним своїх зобов'язань. Посилання позивача в обґрунтування позову на обставини щодо відмови субспоживачів від укладання договорів про технічне забезпечення електропостачання як на істотну зміну обставин, є безпідставним, оскільки дана обставина не відповідає жодній із умов визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України в підтвердження істотної зміни обставин, а є підставою для звернення до суду з позовом про спонукання укласти договір. Крім того як вбачається з матеріалів справи та наданих в судовому засіданні пояснень відповідача, з деякими субспоживачами позивач уклав договір про технічне забезпечення електропостачання, а до тих субспоживачів, які відмовились укласти вказаний договір, ПАТ «Інгул» звернувся до суду з вимогами про спонуканням їх укласти, що не заперечується представником позивача в судовому засіданні.
Всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, позивачем не доведено істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні додаткової угоди від 14.05.2013 до Договору про постачання електричної енергії № 44/23 від 16.01.2012.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 77, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Повний текс рішення складено 20.01.2014 року
Суддя Н.О. Семенчук