Рішення від 16.01.2014 по справі 910/22079/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22079/13 16.01.14

За позовом Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах Приватного підприємства "СВІТОВА МУЗИКА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сабвей сервіс"

про виплату компенсації у зв'язку із порушенням майнових прав суб'єкта авторського права

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Молчанов П.В.

від відповідача: Молчанов А.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах Приватного підприємства "СВІТОВА МУЗИКА" (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сабвей сервіс" (далі-відповідач) про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 60 мінімальних заробітних плат, що відповідає 68 820,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїми діями порушив майнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на 3 (три) музичні твори.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.12.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 02.12.2013 р. судом оголошувалася перерва до 19.12.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

18.12.2013 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав письмові пояснення, в яких зазначає, що для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав.

18.12.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив.

У судовому засіданні 19.12.2013 р. судом оголошувалася перерва до 26.12.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

25.12.2013 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав письмові пояснення по справі.

25.12.2013 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача компенсацію у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, що становить 36 540,00 грн.

Розглянувши подане позивачем заяву про уточнення позовних вимог, яка фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим приймає її до розгляду.

У судовому засіданні 26.12.2013 р. судом оголошувалася перерва до 16.01.2014 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

14.01.2014 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав письмові пояснення по справі.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.01.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон), виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Як зазначено в пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Як зазначає позивач, актом перевірки №06/04/13 від 22.04.2013 р., складеним уповноваженим представником організації колективного управління авторськими та суміжними правами та відеозаписом публічного сповіщення на відеокамеру було встановлено, що в приміщенні ресторану «La Cosmopolite», розташованому в м. Києві, по вул. Володимирській, буд. 47, в якому здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Сабвей Сервіс», вільно розповсюджувались (публічно виконувались) за допомогою програвача і колонок для фонового озвучення приміщення кафе музичні твори, серед яких: твір «Baby I'm yours», авторами якого є: Thibaut Berland/Christofer Irfane Khan Action; твір «A piece of my mind», автором якого є: Tracey Thorn.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що використання відповідачем вищевказаних музичних творів у власній господарській діяльності відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. «а», статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях (стаття 1 Закону).

Відповідно до п. 3 ст. 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", з огляду на приписи статті 33 ГПК щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача.

Як встановлено судом вище, на підтвердження факту публічного виконання відповідачем твору «Baby I'm yours», авторами якого є Thibaut Berland/Christofer Irfane Khan Action та твору «A piece of my mind», автором якого є Tracey Thorn в приміщенні ресторану «La Cosmopolite», розташованому в м. Києві, по вул. Володимирській, буд. 47, в якому здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Сабвей Сервіс», позивачем надано відеозапис публічного сповіщення на відеокамеру, складений акт фіксації №06/04/13 від 22.04.2013 р., а також фіскальний чек відповідача від 22.04.2013 р., оформлений у приміщенні ресторану.

У судовому засіданні 19.12.2013 р. судом здійснено дослідження наданих речових доказів, зокрема, відеозапису фіксації факту порушення відповідачем авторських прав на публічне сповіщення творів, з приводу чого суд встановив наступне.

З проведено відеозапису достовірно не вбачається, що такий запис проводився у приміщенні ресторану «La Cosmopolite», розташованому в м. Києві, по вул. Володимирській, буд. 47, оскільки спочатку здійснювалося відеозйомка зовнішньої інформаційної вивіски ресторану, а під час входу в приміщення відсутнє будь-яке зображення, залишається чорний фон, та згодом продовжується зйомка невідомого приміщення з наведенням об'єктиву на колонки, з яких нібито відбувається публічне сповіщення музичних творів. При цьому, відео зйомка проводиться приховано, а з неї не вбачається, що вона проводиться в приміщенні ресторану «La Cosmopolite», оскільки відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки.

Крім того, з відео не вбачається часу та дати проведення такої зйомки, а також не вбачається звідки саме лунали спірні музичні твори. Також, на відео відсутні будь-які треті особи, зокрема, і представники відповідача.

Вищенаведене позбавляє суд можливості дійти до беззаперечного висновку, що наданий позивачем відеозапис здійснювався у приміщенні ресторану «La Cosmopolite», розташованому в м. Києві, по вул. Володимирській, буд. 47, в якому здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Сабвей Сервіс» та не доводить факт публічного виконання відповідачем спірних музичних творів.

Також суд зазначає, що позивач не був позбавлений права провести відео фіксацію такого порушення належним чином, у випадку існування такого, з огляду на положення пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. N 71 «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань», за яким суб'єкти комерційного використання повинні, зокрема, не перешкоджати представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації

Статтею 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач належними та допустимими доказами не довів, що 22.04.2013 року відповідачем було здійснено публічне виконання музичних творів: «Baby I'm yours», авторами якого є Thibaut Berland/Christofer Irfane Khan Action; «A piece of my mind», автором якого є Tracey Thorn в приміщенні ресторану «La Cosmopolite», розташованому в м. Києві, по вул. Володимирській, буд. 47, в якому здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Сабвей Сервіс», таким чином позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 21.01.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.

Попередній документ
36719710
Наступний документ
36719712
Інформація про рішення:
№ рішення: 36719711
№ справи: 910/22079/13
Дата рішення: 16.01.2014
Дата публікації: 22.01.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: