20 січня 2014 року справа № 5020-858/2012
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Грицай О.С., розглянувши заяву комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №10» Севастопольської міської Ради про розстрочку виконання рішення суду у справі №5020-858/2012 за позовом публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»
(99040, м. Севастополь, Хрустальова,44)
до Державного комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №10»
(99001, м. Севастополь, вул. Робоча, 4)
про стягнення заборгованості за невраховану електроенергію у розмірі 19127,57 грн.
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №2»
(м. Севастополь, пл. Ластова,3)
та за зустрічним позовом Державного комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №10»
(99001, м. Севастополь, вул. Робоча, 4)
до публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»
(99040, м. Севастополь, Хрустальова,44)
про скасування оперативно-господарської санкції,
за участю:
представника позивача за первісним позовом (стягувача) - Майницького М.І., довіреність №20793/0/2-12 від 26.12.2013;
представника відповідача за первісним позовом (боржника) - Михайлової Н.В., довіреність №29 від 17.01.2014,
представника третьої особи - не з'явився,
В провадженні господарського суду міста Севастополя перебувала справа №5020-858/2012 за позовом публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" до Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №10" про стягнення заборгованості за невраховану електричну енергію у розмірі 20870,37 грн. та за зустрічним позовом Державного комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №10» до публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» про скасування оперативно-господарської санкції.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 13.12.2012 у справі № 5020-858/2012, в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволений, скасовано оперативно-господарську санкцію - рішення комісії публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго», оформленого протоколом №45 від 28.02.2012.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.07.2013, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.09.2013 зазначене судове рішення скасоване, вимоги первісного позову задоволені, з Державного комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №10» на користь публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» стягнуто 19127,57 грн. - вартості не облікованої електричної енергії, відповідно розподілені судові витрати. В задоволенні зустрічного позову відмолено.
24.09.2013 матеріали зазначеної справи були повернуті до господарського суду міста Севастополя з суду касаційної інстанції.
09.01.2014 на адресу господарського суду міста Севастополя надійшла заява Державного комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №10» про розстрочку виконання постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 у справі №5020-858/2012 на 3 місяці з оплатою щомісячними пропорційними платежами.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 09.01.2014 вказану заяву про розстрочку виконання рішення суду в справі №5020-858/2012 прийнято до провадження та призначено її розгляд в судовому засіданні на 20.01.2014 (суддя Щербаков С.О.).
Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя №10 від 13.01.2014 у зв'язку із перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці, був призначений автоматичний розподіл заяви про розстрочку виконання рішення у справі №5020-858/2012.
За результатами автоматичного розподілу заява про розстрочку виконання рішення у справі №5020-858/2012 передана до провадження судді Грицай О.С.
Ухвалою суду від 13.01.2014 зазначена заява була прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні на 20.01.2014.
У судовому засіданні 20.01.2014 представник заявника вимоги заяви про розстрочку виконання рішення суду в справі №5020-858/2012 підтримала у повному обсязі та наполягала на її задоволенні.
Представник стягувача проти задоволення заяви заперечував з підстав, викладених у наданих у судовому засіданні письмових поясненнях, в яких зокрема вказував, що надання боржнику розстрочки виконання рішення суду та несплата заборгованості можуть призвести до негативних наслідків як для стягувача, так і для усіх споживачів електроенергії у вигляді перебоїв у постачанні електричної енергії. Крім того зазначив, що боржником не надано жодного належного доказу в підтвердження тяжкого фінансового стану та неможливості виконати рішення суду.
Представник третьої особи в судове засідання 20.01.2014 не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.
Крім того, представник заявника в судовому засіданні просила відкласти розгляд зазначеної заяви не більш пізніший строк.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити таке.
Частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України серед іншого встановлено, що питання про розстрочку виконання рішення повинно бути вирішено у десятиденний строк.
Згідно вказівок, які викладені у абзаці 3 п. 7.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (зі змінами та доповненнями) /далі - Постанова Пленуму/, дата судового засідання, в якому вирішуватиметься питання про розстрочку виконання рішення, має встановлюватися з урахуванням того, що передбачений частиною першою статті 121 ГПК десятиденний строк визначається з наступного дня після винесення ухвали про призначення відповідного судового засідання.
Таким чином, суд позбавлений права відкладати розгляд зазначеної заяви, оскільки це буде порушенням строків, встановленим чинним ГПК України для розгляду зазначених заяв, а тому в задоволенні клопотання представника заявника про відкладення розгляду заяви слід відмовити та розглянути заяву в даному судовому засіданні, що також узгоджується з приписами статті 121 ГПК.
Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали заяви та подані докази, суд дійшов висновку що заява боржника про надання розстрочки виконання рішення суду не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Частиною першою статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно пункту 7.1.2. постанови Пленуму, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
У пункті 7.2 постанови Пленуму зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Також, відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в постанові від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Із зазначених положень випливає, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
Заява представника відповідача мотивована тим, що на даний час у комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №10» Севастопольської міської Ради склалось скрутне фінансове становище у зв'язку із знаходженням у збитковому стані, що пов'язане з відсутністю належних надходжень від населення та зростанням заборгованості населення за квартплату, неодноразових скасувань судами рішень про затвердження тарифів квартирної плати, в зв'язку з чим одноразове стягнення з комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №10» Севастопольської міської Ради суми боргу за рішенням суду призведе до дестабілізації роботи комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №10» Севастопольської міської Ради та неможливості здійснення послуг, що ним надаються. На думку відповідача, зазначені вище обставини значно ускладнюють можливість виконання рішення суду, а тому він просить розстрочити виконання рішення суду на 3 місяці зі сплатою пропорційними щомісячними виплатами.
За приписами ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На думку суду, викладені в заяві відповідача обставини не є винятковими та такими, що роблять неможливим виконання рішення суду, оскільки саме по собі посилання на відсутність належних надходжень від населення, зростання заборгованості населення за квартплату та неодноразові скасування судами рішень про затвердження тарифів квартирної плати не означає неможливість виконання рішення суду. Крім того, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження тяжкого фінансового становища та неможливості виконання рішення суду, а також жодного доказу на підтвердження подальшого поліпшення цього стану та можливості виконувати рішення суду за умовами надання розстрочки.
Також, боржником при зверненні з заявою про розстрочку виконання рішення не враховані матеріальні інтереси стягувача, його фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави, а також те, що ПАТ «ЕК «Севастопольенерго» є постачальником електричної енергії споживачам міста Севастополя як житлового так і не житлового фонду, а несвоєчасна сплата платежів споживачів може привести до збоїв у постачанні та інших негативних наслідків та не дає можливості в повному обсязі реалізувати завдання у сфері енергопостачання.
А отже, суд вважає, що викладені відповідачем в заяві обставини не є винятковими в розумінні статті 121 ГПК України, крім того, відповідачем не доведено, яким чином ці обставини будуть поліпшені при наданні йому розстрочки виконання рішення.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №10» Севастопольської міської Ради задоволенню не підлягає.
Судом також враховані положення пункту 7.8. постанови Пленуму, в якому зазначено, що коли зокрема заяву про розстрочку виконання рішення суду подано стороною після прийняття постанови апеляційною чи касаційною інстанцією, питання про розстрочку цієї постанови вирішує господарський суд першої інстанції.
Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України,
Заяву комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №10» Севастопольської міської Ради про надання розстрочки виконання постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 по справі №5020-858/2012 залишити без задоволення.
Суддя О.С. Грицай