18 листопада 2013 р.Справа № 2-а-2306/10/2110
Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Войцеховська Я.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Золотнікова О.С., Кравця О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 15 жовтня 2010 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона про визнання дій протиправними та зобов'язання зробити перерахунок пенсії,-
14.10.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона про визнання дій протиправними та зобов'язання зробити перерахунок пенсії та нарахувати на її користь недосплачену їй, як «дитині війни», щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 р. 31.12.2009 р.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 15 жовтня 2010 року позовні вимоги залишено без розгляду з підстав пропуску встановленого законом строку на звернення з ними до суду.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування судового рішення у зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права та просить направити справу для продовження її розгляду.
Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та /або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Так, вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк звернення до суду із даними позовними вимогами без поважних причин, у зв'язку з чим, позовну заяву в цій частині належить залишити без розгляду.
Колегія суддів апеляційного суду цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції та вважає їх обгрунтованими, виходячи з наступного.
Так, відповідно до приписів ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
А у відповідності до вимог ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як встановлено з матеріалів справи, право ОСОБА_1, як «дитині війни», на отримання, щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виникло у позивачки після винесення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року №6-рп/2007, яке, в свою чергу, було у встановленому законом порядку офіційно опубліковано ще у липні 2007 року, а тому позивачка повинна була дізнатися про порушення свого права саме у липні 2007 року, однак, за захистом свого порушеного права вона звернувся до суду 14.10.2010 року, тобто з пропуском строку встановленого ст.99 КАС України.
Отже, за таких обставин, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи та в апеляційній скарзі відсутні будь-які належні докази на підтвердження поважності пропуску позивачем строку звернення до суду, судова колегія вважає висновки суду першої інстанції про необхідність залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1, правильними та такими, що узгоджуються з вищенаведеними нормами КАС України.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні спірного питання не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.199 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду 1-ї інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції винесено оскаржувану ухвалу з держанням усіх норм процесуального та матеріального права, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, до відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу районного суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 15 жовтня 2010 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які брали участь у справі, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Осіпов Ю.В.
Судді: Золотніков О.С.
Кравець О.О.