11.1
Іменем України
21 січня 2014 рокуЛуганськ№ 812/9723/13-а
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Луганської області про визнання незаконним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної та матеріальної шкоди у розмірі 300,00 грн., -
22 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до апеляційного суду Луганської області у якій позивач просить суд визнати незаконним рішення апеляційного суду Луганської області № 11-7102 від 26.07.2013 в частині перенаправлення заяви позивача до суду першої інстанції, зобов'язати Апеляційного суду Луганської області видати належним чином завірену копію рішення Верховного Суду України у справі № 5-59п-09 від 30.10.2009, стягнути з відповідача моральну та матеріальну шкоду у розмірі 300,00 грн. на відшкодування коштів, пов'язаних з відправкою поштової кореспонденції, витратами на придбання канцелярських товарів та спеціальної літератури для захисту своїх прав та законних інтересів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у липні 2013 року він звернувся до апеляційного суду Луганської області із заявою про надання копії рішення Верховного Суду України від 30.10.2009 по справі № 5-59п-09. Листом № 11-7102 від 26.07.2013 відповідач повідомив, що не має можливості надіслати копію рішення Верховного Суду України від 30.10.2009 у справі № 5-59п-09, а також роз'яснив позивачу, що копію зазначеного рішення він може отримати у суді першої інстанції, звернувшись з відповідною заявою.
На думку позивача лист апеляційного суду Луганської області № 11-7102 від 26.07.2013 порушує ст. 27 п.1 КПК України, ст.. 9 Закону України № 3262-ІV «Про доступ до судових рішень», ст. 6 Конституції України.
Ухвалою суду від 21.01.2014 провадження у справі в частині вимог про стягнення з Апеляційного суду Луганської області моральної та матеріальної шкоди у розмірі 300,00 грн. закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 157 КАС України, у зв'язку з відмовою позивача від частини позовних вимог.
У судове засідання позивач не з'явився, повідомлявся судом належним чином, просив розглядати справу за його відсутністю.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлявся судом належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, а також надав письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що апеляційним судом Луганської області не порушувалися норми чинного законодавства України, на заяву ОСОБА_1 була надана відповідь № 11-7102 від 26.07.2013. У подальшому заяву ОСОБА_1 було повторно розглянуто на 16.01.2014 йому надіслано копію ухвали Верховного Суду України від 30.10.2009 у справі № 5-59п-09 у відношенні ОСОБА_2 Вважав, що права позивача порушено не було, а тому просив суд відмовити у задоволенні позову. Також, відповідач у своїх запереченнях послався на те, що дана справа не є справою адміністративної юрисдикції, так як у правовідносинах з ОСОБА_1 суд не здійснював владних управлінських функцій.
Враховуючи положення пункту 6 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що у червні 2013 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Апеляційного суду Луганської області з проханням надіслати на його адресу копію рішення Верховного Суду України від 30.10.2009 у справі № 5-59п09 у відношенні засудженого ОСОБА_2. У своїй заяві ОСОБА_1 зазначив, що він не є стороною у даній справі, однак, вказане рішення йому необхідне для звернення до Верховного Суду України з клопотанням про перегляд вироку щодо нього в порядку виняткового провадження. (а.с. 57)
У відповідь на вказану заяву листом від 26 липня 2013 року № 11-7102 Апеляційний суд Луганської області повідомив ОСОБА_1 про те, що копії судових рішень, вказані у заяві він має право отримати у суді першої інстанції, звернувшись із письмовою заявою. (а.с. 8).
Вирішуючи справу по суті спору суд вважає за необхідне зазначити, що Апеляційний суд Луганської області діє на підставі Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" і є одним із апеляційних судів загальної юрисдикції в судовій системі Україні.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Апеляційний суд Луганської області в межах своїх повноважень: в апеляційному порядку переглядає цивільні, кримінальні та справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.
Згідно з частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 частини першої статті 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 21 Закону України "Про інформацію" визначено, що інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування - це офіційна документована інформація, яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого і регіонального самоврядування.
Згідно із статтею 32 вказаного Закону, органи законодавчої, виконавчої та судової влади, їх посадові особи зобов'язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності письмово, усно, по телефону чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб.
З позовних вимог ОСОБА_1 вбачається, що позивач просить визнати протиправною відмову відповідача у наданні йому копії судового рішення на його звернення, при цьому не оскаржуючи законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної кримінальної справи.
А тому, відповідно до вимог ст.ст. 3, 17 КАС України суд приходить до висновку, що дана справа підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.06.2012 у справі № К-26245/10.
Частиною 2 статті 110 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що судове рішення приймається у формі ухвали або вироку, які мають відповідати вимогам, передбаченим статтями 369, 371-374 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не є стороною у справі № 5-59п-09.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про доступ до судових рішень» № 3262-ІV від 22.12.2005, особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов'язків, може звернутися до апарату відповідного суду з письмовою заявою про виготовлення копії рішення. Така заява викладається письмово із обґрунтуванням того, чому особа вважає, що судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов'язків. Заява розглядається відповідальною службовою особою апарату суду невідкладно, а якщо вона потребує додаткового вивчення, - протягом трьох робочих днів. За виготовлення копії судового рішення справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Відповідь Апеляційного суду Луганської області від 26.07.2013 на заяву ОСОБА_1 підписана заступником голови Апеляційного суду Луганської області, а не відповідальною службовою особою апарату суду, тобто, особою, на яку Законом покладено обов'язок здійснювати розгляд вказаних звернень, а тому не може вважатись остаточною.
Крім того, як вбачається з тексту заяви ОСОБА_1 від 18.06.2013, яка надійшла до Апеляційного суду Луганської області, заявник не сплачував судовий збір за виготовлення копії судового рішення, розмір якого встановлено Законом України «Про судовий збір», а також не заявляв суду клопотання про звільнення його від сплати судового збору за виготовлення копії судового рішення.
Таким чином, відповідач мав право відмовити позивачу у наданні копії судового рішення без сплати судового збору за її виготовлення.
Також судом встановлено, що 16.01.2014 Апеляційний суд Луганської області листом № 1-105/00 надіслав ОСОБА_1 належним чином завірену копію рішення Верховного Суду України від 30.10.2009 у відношенні ОСОБА_2 (а.с. 59)
Тобто, відповідачем надано позивачу відповідь на його заяву про надання копії судового рішення.
Факт отримання копії вказаного судового вішення позивачем підтверджено у заяві про відмові від частини позовних вимог. (а.с. 53-54)
Таким чином, на час розгляду даної справи судом предмет спору між сторонами відсутній.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..
Таким чином, враховуючи, що направляючи до Апеляційного суду Луганської області заяву про надання йому копії рішення Верховного Суду України у справі № 5-59п-09 ОСОБА_1 не сплатив судовий збір за її виготовлення та не заявив клопотання про звільнення від його сплати чим унеможливив належний розгляд його заяви, а також враховуючи, що на час розгляду справи відповідач з власної ініціативи надіслав ОСОБА_1 копію запитуваного рішення, чим повністю відновив права позивача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Ухвалою суду від 09.01.2014 позивачу відстрочено сплату судового збору до прийняття судового рішення у даній справі.
Суд приймає до уваги те, що позивач відбуває покарання у вигляді довічного позбавлення волі, а тому не має можливості сплатити судовий збір.
Враховуючи зазначене, а також положення ст.. 88 КАС України суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за поданий адміністративний позов.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 88, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Апеляційного суду Луганської області про визнання незаконним рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Звільнити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 Вінницька установа виконання покарань №1 ) від сплати судового збору.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Т.В. Смішлива