21 січня 2014 р. м. Чернівці Справа № 824/2937/13-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого -судді Ковтюк В.О., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Моноліт-2000» про стягнення заборгованості, -
Державна податкова інспекція у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (позивач) звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Моноліт-2000» (відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість та пені в сумі 441943,50 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, відповідачу було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов, або заяву про визнання позову. Проте, у зв'язку із тим, що за зазначеною адресою адресат не значиться, конверт повернувся на адресу суду.
Виходячи із ч.8 ст.35 КАС України, вважається що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Окрім того, ч.11 ст.35 КАС України, передбачає, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Судом встановлено, що відповідач відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрований як суб'єкт підприємництва з 22.06.99р. (а.с.8-10) та з 09.07.99р. взятий на облік як платник податків (а.с.11).
20 травня, 18 червня, 17 липня 2013 року відповідач подав податкові декларації з податку на додану вартість та визначив своє зобов'язання по сплаті податку відповідно у розмірах 232696,00 грн., 37739,00 грн., 275,00грн. (а.с.12-17).
Згідно із розрахунком заборгованості по відповідачу станом на 19.11.13р. за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість відповідно до поданих декларацій від 20.05.13р.; 18.06.13р.; 17.07.13р. відповідно 226844,68 грн., 37739,00 грн., 275,00 грн. та пені за період з 30.05.13р. по 30.07.13р.(а.с.5).
18 червня 2013 року відповідачу було направлено податкову вимогу форми Ю №65-15, яку отримав представник відповідача - директор Влад В.Л. (а.с.4).
Заборгованість відповідача з податку на додану вартість та пені підтверджується обліком платежів станом на 15.10.13р. (а.с.6).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із п.54.1. ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Підпункт 14.1.175 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України зазначає, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно із п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пункт 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України передбачає, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 183-2 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути кошти за податковим боргом з податку на додану вартість та пені в сумі 264860 (двісті шістдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят) грн. 23 коп. з банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Моноліт-2000» (58000, вул. Миколаївська, 38, м. Чернівці, іден.код 30431035) до державного бюджету України.
3. Постанова підлягає негайному виконанню.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 183-2, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Ковтюк В.О.