ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
16 січня 2014 року № 813/9658/13-а
16 год. 00 хв. Зал судових засідань № 7
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Карп'як О.О.
при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.
за участю:
прокурора - Клак Ю.Г.
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Прокурора Пустомитівського району Львівської області до Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення від 26.11.2013 року № 23-646, -
Прокурор Пустомитівського району Львівської області звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення від 26.11.2013 року № 23-646.
Ухвалою від 30 грудня 2013 року відкрито провадження у справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 листопада 2013 року ХХІІІ на позачерговій сесії Лисиничівської сільської ради 6 - го скликання прийняла рішення № 23-646 «Про неприпустимість відмови від євроінтеграції України" при прийняті рішення Лисиничівська сільська рада порушила вимоги Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні».З огляду на наведене, вважає вказане рішення відповідача № 23- 646 від 26.11.2013 року протиправними та просить його скасувати.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечень на позов не надав, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступне.
26.11.2013 року Лисиничівська сільська рада на 23 сесії шостого демократичного скликання прийняла Рішення № 23-646 "Про неприпустимість відмови від євроінтеграції України" відповідно до якого, сільська рада вирішила:
" 1. Звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо неприпустимості призупинення підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
2. Контроль за виконанням рішення покласти на в.о. сільського голови М.М. Бедрія.».
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.121 Конституції України на прокуратуру покладено обов'язок представляти інтереси держави у суді, у випадках передбачених законом.
Конституційний Суд України у Рішенні від 08.04.1999 (справа № 1-1/99) зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Згідно ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру", підставою представництва у суді інтересів держави є: наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. У вказаній нормі Закону також передбачено, що однією із форм представництва прокурором є звернення до суду з позовами (заявами, поданнями).
Відповідно до ч.2 ст.60 КАС України, прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
У зв'язку з відсутністю органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, прокурор, відповідно до ст. 60 КАС України, у даному випадку набуває статусу позивача.
В силу положень ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор може звернутися до суду і в тому випадку, якщо подання про усунення виявлених порушень не вносилося.
Україна відповідно до ст. 1 Конституції України є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. У ч. 1 ст. 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та Законів України.
Статтею 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими Законами, які не повинні суперечити положенням цього ж Закону.
Органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема, нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Конституція України визначає, що предметом віддання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання місцевого значення. Перелік таких питань визначено у Конституції України та ст. 25, 26 вищевказаного Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Конституційне призначення місцевого самоврядування полягає в праві територіальних громад як самостійно, так і через органи місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах законів.
У п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 26.03.2002 р. у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 28 Закону України "Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів" (справа про охорону трудових прав депутатів місцевих рад) (Реєстраційний № 6-рп/2002) Конституційний Суд України звернув увагу на політико-правову природу органів місцевого самоврядування, зазначивши, що такі є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов'язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад і перелік яких визначено у Конституції України і законах України.
Отже, органи місцевого самоврядування здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Конституція України та Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" не відносять до повноважень органів місцевого самоврядування вирішення питань щодо неприпустимості призупинення підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
Таким чином, судом встановлено, що відповідні положення Лисиничівської сільської ради дотримані не були, а отже рішення № 23-646 від 26 листопада 2013 р. "Про неприпустимість відмови від євроінтеграції України" прийняте з перевищенням повноважень є протиправним з моменту його прийняття.
Відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Враховуючи встановлені фактичні обставини справи та правові норми, суд вважає, що позовні вимоги прокурора Пустомитівського району Львівської області є законними, обґрунтованим, відтак такі підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Враховуючи те, що суд у даній справі забезпечував позов шляхом зупинення дії рішення № 23- 646 «Про неприпустимість відмови від євроінтеграції України» від 26 листопада 2013 р. такі заходи забезпечення слід залишити в силі.
Щодо судових витрат, то такі, у відповідності до вимог ст.94 КАС України, не належить стягувати із сторін.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задоволити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішеннявід 26 листопада 2013 р. № 23-646 Лисиничівської сільської ради «Про неприпустимість відмови від євроінтеграції України».
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна
Постанову в повному обсязі складено та підписано 21 січня 2014 року.