17 січня 2014 р. Справа № 385/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Матковської З.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Діапазон» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування рішення від 05 травня 2010 року №0003862303,-
01.12.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання нечинним та скасування рішення від 05 травня 2010 року №0003862303.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем за результатом проведеної перевірки з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, складено акт № 180704 від 20.04.2010 року на підставі якого прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003862303 від 05.05.2010 року, яким їм визначено суму штрафних (фінансові) санкції в розмірі 2040 грн. Просить оскаржуване рішення скасувати, оскільки вважає, що дане рішення суперечить чинному законодавству.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Луцької ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05 травня 2010 року №0003862303.
Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.
В апеляційній скарзі покликається на те, що Актом перевірки встановлено порушення п. 9, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не виконання щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків за 23.02.2009 року, 28.02.2009 року, 08.03.2009 року, 30.07.2009 року, 28.10.2009 року, 09.04.2010 року (Z-звіта).
В разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI).
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем забезпечено друк фіскальних звітних чеків за кожен робочий день, зокрема, Z-звіт № 0270 за 30 липня 2009 року був роздрукований 31 липня 2009 року о 00 год. 03 хв. (а.с. 18), при цьому службове внесення (перша розрахункова операція) проведено об 11 год.58 хв. (тривалість зміни РРО становить 12 годин 05 хв.); № 0372 за 28 жовтня 2009 року -29 жовтня 2009 року о 00 год. 18 хв. (а.с. 19), при цьому перша розрахункова операція проведена об 11 год. 56 хв. ( тривалість зміни РРО - 12 год. 22 хв.), № 0576 за 09 квітня 2010 року - 10 квітня 2009 року о 00 год. 00 хв. (а.с.20), при цьому службове внесення здійснено 09 квітня 2010 року о 12 год. 02 хв. (тривалість зміни РРО становить 11 год. 58 хв.).
Таким чином, перша розрахункова операція з реєстрацією в РРО проводиться позивачем на початку робочої зміни ресторану після попереднього обнулення інформації в оперативній пам'яті (роздрукування Z-звіту). В усіх спірних випадках максимальна тривалість зміни РРО щоразу не перевищувала 24 годин і 2-звіти № 0270, № 0372, № 0576 за 30 липня 2009 року, 28 жовтня 2009 року, 09 квітня 2010 року відповідно виконані позивачем в межах зміни РРО.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 20 квітня 2010 року на підставі направлення від 19 квітня 2010 року № 002783 (а.с.13) податковими інспекторами Луцької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій у господарській одиниці Фірми «Діапазон» - ресторані «Червоне сонце», що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Відродження, 41. Перевірка проводилася у присутності директора Іванюк О.І. У вказаній господарській одиниці позивач здійснює розрахункові операції із застосуванням (РРО) МШІ 500.01МЕ, заводський номер № 6120243, фіскальний №0318008737, при цьому з 23 жовтня 2008 по 05 листопада 2009 року вів книгу обліку розрахункових операцій (КОРО) № 0318008737-р/1, а з 05 листопада 2009 року по день перевірки включно - КОРО № 0318004624-р/2.
За результатами проведеної перевірки складено Акт від 20 квітня 2010 року (а.с.9 - 12). Актом перевірки зафіксовано факт порушення позивачем п.9 ст.З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі -3акон №265/95-ВР), а саме, не забезпечено щоденне друкування на РРО шести фіскальних звітних чеків за 23 лютого 2008 року, 28 лютого 20089 року, 08 березня 2009 року, 30 липня 2009 року, 28 жовтня 2009 року та 09 квітня 2010 року.
Не погодившись із такими висновками, фірмою «Діапазон» 23 квітня 2010 року подано письмові заперечення на акт перевірки від 20 квітня 2010 року (а.с.14), однак викладені пояснення до уваги відповідачем взяті не були.
Луцькою ОДПІ на підставі вказаного Акта перевірки застосовано штрафну (фінансову) санкцію за виявлене порушення у сумі 2040 грн., про що прийнято рішення від 05 травня 2010 року № 0003862303 (а.с.7), вручене позивачу, як вбачається з поштового повідомлення про вручення та конверта, лише 24 листопада 2010 року (а.с.34-35).
Відповідно до п.9 ст.З Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Крім того, відповідно до ч.І ст.13 Закону № 256/95-ВР вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4.6 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2001 року за №107/5298 (далі - Порядок реєстрації РРО), визначено, що суб'єкт господарювання повинен забезпечити друкування Х-звітів, 2-звітів та інших документів (крім розрахункових), що передбачено експлуатаційною документацією на РРО.
Ця норма враховує особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день. Водночас в п.2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (далі - Вимоги), для цілей фіскальних вимог наведено такі поняття та визначення, як 2 - звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора; зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання 2 - звіту до виконання наступного 2 - звіту (далі - зміна РРО).
Також в додатку до Вимог, в примітці до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті, наведено важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години. Це обмеження введено для того, щоб запобігти переповненню оперативної пам'яті та втраті поточних даних. Фіскалізацію підсумкових даних слід проводити за період, що не перевищує тривалість зміни РРО. Відповідно до п.7 Вимог усі режими роботи реєстратора (крім тих, що забезпечують усунення причин блокування) повинні блокуватися, зокрема у разі перевищення максимальної тривалості зміни.
Відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту. Термін «розрахункова операція» визначено в абз.5 ст.2 Закону № 256/95-ВР: розрахунковою операцією вважається приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа по оплаті в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування грошових коштів до банку покупця.
Як зазначено в п.4.5 Порядку реєстрації РРО, унесення або видача готівки з місця проведення розрахунків реєструються операціями «службове внесення» і «службова видача», якщо таке внесення або видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Там же зазначено, що операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту. Не проводиться через РРО видача готівки, не пов'язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення». В цьому випадку операція «службове внесення» фактично буде першою розрахунковою операцією.
Відповідно до ч.І ст. 238 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно з п.4 ст.17 цього Закону №265/95-ВР у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що за своєю правовою природою фінансові санкції, які застосовуються за рішеннями відповідних органів державної податкової служби до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення вимог Закону № 256/95-ВР, є адміністративно-господарськими санкціями. Відповідно до ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. З цього слідує, що рішення відповідного органу державної податкової служби про застосування фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення вимог Закону № 256/95-ВР може бути прийнято протягом шести місяців з дня виявлення порушення, тобто з дня складення відповідним органом державної податкової служби акту перевірки, у якому зафіксовані відповідні порушення, але в межах одного року з моменту його вчинення.
Судом встановлено, що щоденний друк фіскальних звітних чеків здійснювався позивачем таким чином: за 23 лютого 2009 року - 24 лютого 2009 року в 00 год. 31 хв., за 28 лютого 2009 року - 01 березня 2009 року в 00 год. 27 хв., за 08 березня 2009 року - 09 березня 2009 року в 00 год. 29 хв., за 30 липня 2009 року - 31 липня 2009 року в 00 год. 03 хв., за 28 жовтня 2009 року - 29 жовтня 2009 року в 00 год. 18 хв., за 09 квітня 2010 року - 10 квітня 2010 року в 00 год. 00 хв., про що свідчать фіскальні звітні чеки, збережені в КОРО від 23 жовтня 2008 року № 0318008737-р/1 та від 05 листопада 2009 року № 0318008737-р/2 із внесенням відповідних записів до розділу 2 (книги оглянуті у судовому засіданні, а копії Z-звітів містяться на а.с. 15-20). Тобто, Z-звіти за наведені вище календарні дати роздруковувалися наступного дня, після проведення останньої розрахункової операції під час чи після закінчення робочої зміни торгового закладу. Режим роботи ресторану «Червоне сонце» встановлено наказом по Фірмі «Діапазон» від 04.01.2010 року № 2 на підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 24.12.2009 року № 911-1 (а.с.31-33), з обмеженнями, визначеними наказом по фірмі від 05.01.2009 року №24 (а.с.21).
У зв'язку з наведеним та на підставі ст.250 ГК України, суд приходить до висновку, що рішення Луцької ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05 травня 2010 року № 0003862303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за нероздрукування позивачем Z-звітів за 23 лютого 2009 року, 28 лютого 2009 року, 08 березня 2009 року є неправомірним у зв'язку із порушенням річного строку застосування адміністративно-господарських санкцій.
Разом з тим, матеріалами справи також підтверджено, що позивачем забезпечено друк фіскальних звітних чеків за кожен робочий день, зокрема, Z-звіт № 0270 за 30 липня 2009 року був роздрукований 31 липня 2009 року о 00 год. 03 хв. (а.с. 18), при цьому службове внесення (перша розрахункова операція) проведено об 11 год.58 хв. (тривалість зміни РРО становить 12 годин 05 хв.); № 0372 за 28 жовтня 2009 року -2 9 жовтня 2009 року о 00 год. 18 хв. (а.с. 19), при цьому перша розрахункова операція проведена об 11 год. 56 хв. ( тривалість зміни РРО - 12 год. 22 хв.), № 0576 за 09 квітня 2010 року - 10 квітня
2009 року о 00 год. 00 хв. (а.с.20), при цьому службове внесення здійснено 09 квітня 2010 року о 12 год. 02 хв. (тривалість зміни РРО становить 11 год. 58 хв.).
Таким чином, перша розрахункова операція з реєстрацією в РРО проводиться позивачем на початку робочої зміни ресторану після попереднього обнулення інформації в оперативній пам'яті (роздрукування 2-звіту). В усіх спірних випадках максимальна тривалість зміни РРО щоразу не перевищувала 24 годин і 2-звіти № 0270, № 0372, № 0576 за 30 липня 2009 року, 28 жовтня 2009 року, 09 квітня 2010 року відповідно виконані позивачем в межах зміни РРО.
Оскільки Закон № 256/95-ВР містить відсилочну норму до нормативних актів Кабінету Міністрів України, які деталізують порядок щоденного друкування 2-звіту і встановлюють принцип фіскалізації підсумованих даних за період, що не перевищує тривалості зміни РРО (яка не може перевищувати 24 годин), то суд бере до уваги визначення «зміни РРО» згідно з Вимогами щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року №199, та приходить до висновку про відсутність в діях позивача порушення, а отже, про неправомірність рішення Луцької ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05 травня 2010 року №0003862303.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що п.4 ст.17 Закону №265/95-ВР передбачено застосування штрафної санкції за вчинення самого порушення у вигляді нероздрукування та незберігання фіскального звітного чеку, однак при цьому не встановлено можливість застосування штрафної санкції за кожен день нероздрукування та незберігання такого чеку. Застосоване в тексті вказаної норми Закону визначення «фіскальний звітний чек»" в однині жодним чином не свідчить про необхідність застосування штрафної санкції за кожний такий не роздрукований фіскальний звітний чек, а тому рішення відповідача також і з цієї підстави є протиправним.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року у справі №2а-3285/10/0370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді О.І. Довга
З.М.Матковська