ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
31 грудня 2013 року 11:00 № 826/19268/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Савченко А.І., при секретарі Яцюті М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
треті особи Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Толстого - 23»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Амальтея Стар»
про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління комунальної власності м. Києва, треті особи: Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація (далі по тексту - третя особа 1, Голосіївська РДА м. Києва), Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Толстого - 23» (далі по тексту - третя особа 2, ОСББ «Толстого - 23») та Товариство з обмеженою відповідальністю «Амальтея Стар» (далі по тексту - третя особа 3, ТОВ «Амальтея Стар»), у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 18 жовтня 2010 року №943-В з дня його прийняття.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до судового розгляду на 12 грудня 2013 року.
У судовому засіданні 12 грудня 2013 року судом замінено неналежного відповідача Головне управління комунальної власності м. Києва на належного - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач, Департамент) та за клопотанням представника позивача оголошено перерву до 23 грудня 2013 року.
У судове засідання 23 грудня 2013 року не з'явився представник позивача, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що в силу приписів частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України стало підставою для відкладення розгляду справи на 26 грудня 2013 року.
У судовому засіданні 26 грудня 2013 року судом оголошувалась перерва до 30 грудня 2013 року для надання представнику позивача часу подати докази на підтвердження прийняття до провадження Голосіївським районним судом міста Києва позову ОСОБА_1 до Голосіївської районної в місті Києві ради про скасування рішення.
У судовому засіданні 30 грудня 2013 року представник позивача та представники третьої особи 2 наполягали на задоволенні позову. Представник відповідача та третя 3 проти задоволення позову заперечували. Представник третьої особи 1 при вирішенні справи по суті поклався на розсуд суду.
У порядку частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України представники сторін та третіх осіб надали суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, що стало підставою для постановлення судом 30 грудня 2013 року протокольної ухвали про перехід до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
15 листопада 2013 року позивач звернувся до ОСББ «Толстого - 23» із заявою, в якій просив надати можливість розмістити на зберігання спортивний інвентар та велосипеди в кладовці підвалу.
У відповідь на зазначене звернення третя особа 2 повідомила ОСОБА_1 про неможливість її задоволення, оскільки не має доступу до підвального приміщення, яке продано ТОВ «Амальтея Стар» згідно договору купівлі - продажу від 25 жовтня 2010 року №11-63.
Укладення зазначеного договору стало можливе після отримання Голосіївською районною радою міста Києва свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва на підставі наказу від 18 жовтня 2010 року №943-В.
Вважаючи названий наказ протиправним та посилаючись на порушення своїх прав як співвласника приміщення, право власності на яке згідно оскаржуваного наказу оформлено за комунальної громадою Голосіївського району м. Києва в особі Голосіївської районної ради м. Києва, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищезазначених вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на таке.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначає, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1, на підтвердження чого надає копію свідоцтва про право власності на житло від 03 березня 1994 року, виданого згідно з розпорядженням (наказом) від 03 березня 1994 року №4527.
Розглядаючи позовні вимоги по суті суд враховує, що про існування оскаржуваного наказу позивачу стало відомо у листопаді 2013 року після отримання листа голови ОСББ «Толстого - 23» від 23 листопада 2013 року №23/11-1.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що приписами частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, суд приходить до висновку, що шестимісячний строк, визначений чинним законодавством України слід обраховувати від дати отримання згаданого листа, тобто 23 листопада 2013 року.
Аналізуючи доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного наказу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.
Статтею 142 Основного закону закріплено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
На реалізацію наведених положень Конституції України 21 травня 1997 року прийнято Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР, яким визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Статтею 5 названого Закону закріплена система місцевого самоврядування, яка включає, зокрема, міські та районні в місті ради.
Організаційно-правова, матеріальна і фінансова основи місцевого самоврядування визначені у статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР з наступними змінами та доповненнями, у редакції на час прийняття оскаржуваного рішення (далі по тексту - Закон України від 21.05.1997р. №280/97-ВР).
Так, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно з пунктом 30 частини 1 статті 26 названого Закону до виключної компетенції рад віднесено прийняття рішень щодо: відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Відповідно до статті 60 Закону України від 21.05.1997р. №280/97-ВР підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.
На реалізацію наведених правових положень, а також відповідно до рішень Київської міської ради від 06 вересня 2001 року № 3/1437 «Про районні у м. Києві ради», від 08 листопада 2001 року № 71/1505 «Про хід адміністративно-територіальної реформи в м. Києві» та з метою забезпечення формування комунальної власності районів м. Києва Київською міською радою 27 грудня 2011 року прийнято рішення №208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва».
Пунктом 2 названого рішення затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальних громад районів міста Києва згідно з додатками 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11.
Так, у додатку №2 рішення Київської міської ради, у переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва під пунктом 820 в таблиці №7 зазначено житловий будинок АДРЕСА_1.
Саме на підставі зазначеного рішення Київської міської ради у відповідності до Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м. Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 жовтня 2009 року №1227 з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції (далі по тексту - Положення №1227), Голосіївська районна в місті Києві рада звернулась до Головного управління комунальної власності м. Києва з заявою про оформлення права районної комунальної власності на об'єкт нерухомості - нежитлові приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №37), вбудовані в житловий будинок АДРЕСА_1 площею 195,0 кв.м.
Відповідно до підпункту 8.9. Положення №1227 для оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності додатково до документів, зазначених в пунктах 6 і 7 цього Положення, до Головного управління комунальної власності м. Києва надаються на об'єкти державної та комунальної власності, щодо яких в установленому порядку прийнято рішення про приватизацію або відчуження, передачу в довгострокову оренду, заставу:
а) документ, що підтверджує згоду власника в особі органу, уповноваженого управляти відповідним майном, вирішувати питання, пов'язані з оформленням права власності на об'єкти нерухомого майна (у відповідних випадках);
б) рішення відповідного органу про приватизацію або відчуження, передачу в довгострокову оренду, заставу (у відповідних випадках);
в) документи, що підтверджують належність майна юридичній особі, державі, територіальній громаді (рішення, розпорядження, наказ органу, уповноваженого управляти відповідним об'єктом, про закріплення об'єкта на праві господарського відання (оперативного управління) тощо);
г) довідка балансоутримувача про те, що нежиле приміщення не є допоміжним приміщенням житлового будинку і в ньому не розміщуються загальнобудинкові інженерні мережі;
д) документ відповідного органу про розрахунок ідеальної частки (у відповідних випадках);
е) у разі проведення перебудови (перепланування), реконструкції об'єкта надаються документи, передбачені підпунктом 8.1 цього пункту;
є) документ відповідного органу про переведення об'єкта з житлового в нежитловий (у відповідних випадках);
ж) технічний паспорт на об'єкт до переведення його з житлового в нежитловий (у відповідних випадках), оформлений БТІ (чи іншим відповідним органом);
з) договір оренди об'єкта (у відповідних випадках).
У повній відповідності до наведеної норми, уповноваженою особою Голосіївської районної в м. Києві ради на підставі доручення 08 жовтня 2010 року до Головного управління комунальної власності м. Києва було подано витяг з рішення Голосіївської районної в м. Києві ради 14 сесії V скликання від 26 червня 2007 року №14/10 «Про перелік об'єктів комунальної власності Голосіївського району м. Києва, які підлягають приватизації шляхом «викупу», витяг з рішення Голосіївської районної в м. Києві ради 25 сесії V скликання від 18 вересня 2008 року №25/05 «Про перелік об'єктів комунальної власності Голосіївського району м. Києва, які підлягають приватизації шляхом «викупу», витяг з рішення Голосіївської районної в м. Києві ради 34 сесії V скликання від 15 вересня 2009 року №34/17 «Про перелік об'єктів комунальної власності Голосіївського району м. Києва, які підлягають приватизації шляхом «викупу», копію рішення Київської міської ради від 27 грудня 2001 року №208/1642 «Про оформлення комунальної власності територіальних громад районів міста Києва», довідку про балансову вартість приміщення від 05 жовтня 2010 року №210, копії типових договорів оренди від 08 червня 2007 року №278-07 та від 05 листопада 2008 року №77-08, згідно яких приміщення, що підлягало приватизації шляхом «викупу», передавалось в оренду, лист Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 12 листопада 2009 року №48169, згідно якого адреса будинку під літ. «А» - АДРЕСА_1 відповідає тому ж об'єкту нерухомого майна, що мав адресу АДРЕСА_1, технічний паспорт на нежитловий будинок (приміщення) за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, група приміщень 37.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про надання до Головного управління комунальної власності м. Києва визначеного Положенням №1227 пакету документів, необхідного для оформлення наказу №943-В від 18 жовтня 2010 року «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна», а в подальшому на його підставі - свідоцтва про право власності.
Посилання представника позивача на порушення Головним управління комунальної власності м. Києва вимог Положення №1227 та оформлення оскаржуваного наказу за відсутності довідки відповідного управління статистики про включення юридичної особи - Голосіївської районної в м. Києві ради до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), суд до уваги не приймає з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 6 Положення №1227 для оформлення права власності та видачі свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна до відповідного органу подається заява по кожній адресі за зразком згідно з додатком 1 до цього Положення, а також матеріали поточної технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, оформлені Комунальним підприємством Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (далі - БТІ).
Пунктом 7 названого Положення закріплено обов'язок юридичних осіб подати також:
а) свідоцтво про державну реєстрацію (у передбачених законодавством випадках);
б) довідка податкового органу про взяття юридичної особи на облік, як платника податків (у передбачених законодавством випадках);
в) довідка відповідного управління статистики про включення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ);
г) статут чи положення про юридичну особу (із змінами та доповненнями);
д) відповідна нота Міністерства закордонних справ України (по об'єктах для розміщення дипломатичних представництв, консульських установ, міжнародних міжурядових організацій) або лист Комунального підприємства «Генеральна дирекція Київради по обслуговуванню іноземних представництв» (по об'єктах для розміщення міжнародних неурядових та іноземних організацій);
е) документ, що підтверджує повноваження керівника або довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника юридичної особи;
є) довідка за підписом керівника та головного бухгалтера про те, що об'єкт нерухомого майна, на який оформляється право власності, перебуває на балансі цієї юридичної особи, не відчужений, не обтяжений, в тому числі не перебуває під арештом, щодо нього відсутній спір, в тому числі судовий;
ж) у разі оформлення права власності на об'єкти, які в установленому порядку підлягають реалізації у зв'язку з проведенням процедури банкрутства, крім документів, передбачених підпунктами а - є підпункту 7.2 Положення, надаються: ухвала суду про порушення провадження справи про банкрутство; рішення суду про санацію боржника чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; план санації (у відповідних випадках); рішення органу, що здійснює ліквідацію (процедуру банкрутства) про реалізацію об'єкта нерухомого майна.
Однак, наведеними положеннями не встановлено обов'язок подання відповідного пакету документів по кожному об'єкту окремо, як зазначено у пункті 6 Положення №1227.
Саме посилаючись на відсутність закріплення такої необхідності, представник відповідача зазначив про подання органами місцевого самоврядування - районними радами одного пакету документів, який давав можливість ідентифікації юридичної особи заявника та зберігався в Головному управлінні комунальної власності м. Києва.
Також суд не приймає до уваги посилання представника позивача на звернення до Головного управління комунальної власності м. Києва із заявою про оформлення права власності не уповноваженої на це особи.
Як вбачається з копій документів, наданих відповідачем та які стали підставою для оформлення оскаржуваного наказу, підставою для звернення до Головного управління комунальної власності м. Києва стало прийняття Голосіївською районною в м. Києві радою відповідного рішення. У той же час, відповідна заява, підписана на підставі довіреності ОСОБА_4, підтверджує факт подання до уповноваженого органу певного пакету документів для оформлення свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення, про що зазначено у довіреності від 29 грудня 2009 року №511/01-р.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність у Головного управління комунальної власності м. Києва підстав для прийняття рішення про відмову в оформленні права власності на підставі підпункту «е» пункту 14 Положення №1227, а саме звернення із заявою про оформлення права власності особи, повноваження якої на вчинення таких дій не підтверджені в установленому порядку.
Додатково, суд вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що станом на день розгляду справи рішення Київської міської ради від 27 грудня 2001 року №208/1642 «Про оформлення комунальної власності територіальних громад районів міста Києва», яким будинок АДРЕСА_1 віднесено до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва та на підставі якого видано оскаржуваний наказ, ні ким не скасовано та є чинним.
Щодо посилань позивача на те, що приміщення, зазначені в оскаржуваному наказі є допоміжними, а тому в силу положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» є спільною власністю мешканців будинку, без згоди яких орган місцевого самоврядування не мав права розпоряджатись такими приміщеннями, суд звертає увагу на таке.
Як вбачається з копії технічного паспорта на нежитловий будинок (приміщення) за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, група приміщень 37, в ньому на плані за поверхами відсутні будь-які позначки щодо віднесення названої групи приміщень до допоміжних.
Також, суд погоджується з посиланнями відповідача на те, що згідно з Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року №127, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773, нумерація сходових кліток та інших допоміжних приміщень спільного загальнобудинкового користування та неопалювальних приміщень позначається римськими цифрами (абзац 7 розділу 8).
Проте, на поверховому плані, який міститься у технічному паспорті, приміщення в групі приміщень №37 позначені арабськими літерами, що свідчить про не віднесення останніх до категорії допоміжних.
Крім того, згідно копії поверхового плану, наданого третьою особою 2 та складеного після реконструкції будинку АДРЕСА_1 в м. Києві 09 лютого 1994 року з відміткою Київського міського бюро технічної інвентаризації, приміщення №37 віднесено до службового.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про ненадання позивачем належним та допустимих доказів на підтвердження віднесення групи приміщень АДРЕСА_1 до допоміжних.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на прийняття оскаржуваного позивачем рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.І. Савченко