Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
16 січня 2014 р. № 820/11094/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,
при секретарі судового засідання - Сковира Л.Ю.,
за участю: представника позивача - Шинкарчука А.В.;
представника відповідача - Шамілової Л.Ш.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт Прінт" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пласт Прінт", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000912201 від 04.11.2013 року про визначення податкового зобов'язання ТОВ "Пласт Прінт" з податку на додану вартість в сумі 41522,00грн за основним платежем та 10380,50грн. за штрафними санкціями.
В обґрунтовування позову позивач зазначив, що порушень законодавства не допускав, податки обчислював правильно, спірне податкове повідомлення-рішення суперечить ч. 3 ст. 2 КАС України. Так, позивач послався на безпідставність висновків Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "Пласт Прінт" з контрагентом - ТОВ «Трансімпекс-Захід» (податковий номер 37711780), оскільки за даними операціями товар був поставлений у повному обсязі, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку. Окрім того придбаний товар був у подальшому реалізований позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується відповідачем та зафіксоване у акті перевірки.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, вказані у позовній заяві, просив суд задовольнити позов та скасувати у повному обсязі оскаржуване податкове повідомлення-рішення
Відповідач, Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, з поданим позовом не погодився, надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, у яких зазначив, що ТОВ "Пласт Прінт" порушені вимоги п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.3 ст. 200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Пласт-Прінт" завищено податковий кредит за березень 2012 року в сумі 41522,00 грн. в наслідок включення до складу податкового кредиту суми ПДВ з вартості товару, отриманого від ТОВ "Трансімпекс-Захід". Співробітниками Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області встановлено наявність проведення фінансово-господарських стосунків підприємства «Пласт-Прінт» з ТОВ "Трансімплекс-Захід". Доказів обґрунтування необхідності отримання послуг не було надано. Також відповідача зазначив, що доказів використання вказаного товару у господарській діяльності. У зв'язку з чим відповідач просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач - ТОВ "Пласт Прінт", зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 28.01.2010 року як юридична особа, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 368154120320. (а.с.46-47).
ТОВ "Пласт Прінт" перебуває на обліку як платник податків у Основ'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області з 29.01.2010 року за №20819, зареєстроване платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100272228 від 01.03.2010р. (а.с.45).
Також, згідно даних Статуту ТОВ "Пласт Прінт" та довідки АА №745342 Головного управління статистики Харківської області, предметом та видами діяльності позивача за КВЕД-2010, зокрема, є: інші види видавничої діяльності; надання в оренду машин, устаткування та товарів.; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля; виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг. (а.с.46-47).
Суд зазначає, що статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно п.п.79.1 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Судом встановлено, що підставою для проведення перевірки ТОВ «Пласт Прінт», був отриманий відповідачем акт ДПІ у м. Червоноград, Львівської обл. «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Трансіпекс-Захід» код 37711780 з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 25.06.2011 року по 31.12.2012» від 21.05.2013 року №438/2200/37711780 (а.с.213-228).На підставі цього акту перевірки фахівцями Основ'янської ОДПІ було винесено наказ від 11.10.2013р. №556, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78, ст.79 ПК України, згідно якого проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ "Плас Прінт" (код ЄДРПОУ 36815414) з питань підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Трансіпекс-Захід" (код ЄДРПОУ37711780), їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень 2012 року.
За наслідками перевірки було складено акт від 28.10.2013 року № 1542/20-38-22-01-07/37711780 згідно висновків якого було встановлено порушення ТОВ «Пласт Прінт» п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість у розмірі 41522,00 грн.(а.с.6-19).
На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУМ у Харківській обл. було винесено податкове повідомлення-рішення від 04.11.2013 року №0000912201, яким ТОВ "Пласт Прінт" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у сумі51902,00грн., у тому числі за основним платежем - 41522,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10380,50грн. (а.с.20)
Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного рішення податкового органу слугувало відображення в акті від 28.10.2013 року №1542/20-38-22-01-07/37711780 судження суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ "Пласт-Прінт" вищезазначених вимог Податкового кодексу України, а саме формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість показників господарських операцій з ТОВ "Трасімпекс-Захід", які реально не відбулись.
Спеціалістами Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУМ у Харківській області було отримано акт від ДПІ у м. Червоноград Львівської області ДПС від 21.05.2013 року №438/2200/37711780 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Трансіпекс-Захід» код 37711780 з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 25.06.2011 року по 31.12.2012» (а.с.213-228). Згідно акту встановлено наступне: згідно бази даних 1-ДФ середня чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з ТОВ «Трансімпекс-Захід» станом на 01.01.2013 року складає 2 особи. Проведеним аналізом податкової звітності платника, до декларацій з податку на прибуток встановлено, що у платника відсутні будь-які основні засоби; місце знаходження суб'єкта господарювання відповідно до копії виписки ії ЄДРЮОП та ФОП ( 80100, Львівська обл.., м. Червоноград, вул. Тарнавського,б.1) є адресою масової реєстрації. Середньомісячний обсяг оподаткованих операцій з ПДВ 3,476 млн. грн. Як з'ясовано перевіркою проведеною ДПС у м. Червонограді, Львівської обл., за період з 25.06.2011 по 31.12.2012 року ТОВ «Трансімпекс-Захід» не підтвердило свою діяльність жодним первинним документом, щодо здійснення господарської діяльності, відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції, також в учасників задекларованих господарських операцій відсутній спеціальний податковий статус.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.
Судом за матеріалами справи встановлено, що 30.03.2012 року між ТОВ «Трансімпекс-Захід» (Постачальник) та ТОВ "Пласт Прінт" (Покупець) укладений договір поставки №30/03-1, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується протягом дії цього договору передати Покупцеві товари, а Покупець зобов'язаний прийняти вказані Товари та оплатити певну грошову суму у порядку та на умовах, встановлених цим Договором. (а.с.21-22, том 1)
Оцінивши зазначений правочин за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірний правочин укладений між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.
Таким чином, даний договір визнається судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України. Суд також зазначає, що згідно ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.2 ст.180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що на виконання зазначеного договору поставки постачальником ТОВ "Трансімпекс-Захід" позивачеві поставлено товар (ламінат с клейовим шаром, пластик для офсетного друку) що підтверджується видатковими накладними: №Т3-000035 від 30.03.2012р., №Т3-000036 від 30.03.2012р., які містять перелік товару, їх кількість і ціну, по якій вони поставлені покупцеві. (а.с23-24)
Згідно додаткової угоди до договору № 30/03-1 від 30.03.2012 року витрати з доставки та перевезення товару здійснюються за рахунок коштів та силами ТОВ «Пласт-Прінт» (а.с.9, том справи 2)
Позивачем згідно договору організації транспортно-експедиційного обслуговування №14/11 від 30.03.2012 року для транспортування товару було залучено перевізника ФОП ОСОБА_3 з власним автотранспортом.
Відповідно до товарно-транспортної накладної серія ТР №30/03-1 від 30.01.2012 року (а.с.27, том1) для транспортування товару, виконавцем ФОП ОСОБА_3 було доставлено вантаж за адресою вул. Маршала Конєва, буд. 21, м. Харків.
Загальна сума поставленого товару у березні 2012 року складає 249130,32 грн., в т.ч. ПДВ 41521,72 грн.
На підтвердження реальності господарських операцій, що були проведені в межах договору поставки №30/03-1 від 30.03.2012 року, укладеного між ТОВ "Трансімпекс-Захід" (Постачальник) та ТОВ "Пласт Прінт" (Покупець), позивачем надані до суду виписані ТОВ "Трансімпекс-Захід" податкові накладні від 30.03.2012 року №22, від 30.03.2012 року №23, (а.с.25-26)
Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Трансімпекс-Захід", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.
Зазначені суми податку на додану вартість було віднесено ТОВ "Пласт Прінт" до складу податкового кредиту за березень 2012 року.
Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.
За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.
У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.
Суд зазначає, що приєднані до справи документи, а саме платіжні доручення засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ТОВ "Трансімпекс-Захід", що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій. (а.с.28-29, том 1)
Факт перевезення товару, тобто реальність господарських операцій за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується приєднаною до справи товарно-транспортною накладною від 30.03.2012 року. (а.с.27, том 1)
Окрім того, судом встановлено, що у подальшому придбаний товар за договором поставки №30/03-1 від 30.03.2012 року позивачем було використано у власній господарський діяльності, з метою виконання позивачем умов договорів, укладених між ТОВ "Пласт Прінт" та ФОП ОСОБА_4(а.с.58-58а), між ТОВ "Пласт-Прінт" та ТОВ "Контініум -Трейд" (а.с.59-61), ТОВ "Пласт-Прінт" та ТОВ НПП «Аргон» (а.с. 62-64), ТОВ "Пласт-Прінт" та ТОВ «Пако Холдинг» (а.с.65-67), ТОВ "Пласт-Прінт" та ТОВ «К-Пинт» (а.с.69-71), ТОВ "Пласт-Прінт" та ТОВ «Хадо-Технологія» (а.с.72-74), ТОВ "Пласт-Прінт" та Благодійнми фондом «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» (а.с.76-80) та інших. Також на виконання умов вказаних договорів позивачем до матеріалів справи долучені видаткові та податкові накладні, якими підтверджується факт отримання товарів останніми. (а.с. 86-203, том 1)
Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, накладним, платіжним дорученням, товарно-транспортним накладним та іншим первинним документам, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку з ТОВ "Трансімпекс-Захід", на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.
У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами Основ'янська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного ТОВ "Пласт Прінт" товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень. Відтак, з огляду на приписи ст.ст. 6 і 8 Конституції України, ст. 2 і 11 КАС України суд не знаходить підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, оскільки зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття суб'єктом владних повноважень спірного правового акту індивідуальної дії чинним процесуальним законодавством не передбачена.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків ТОВ "Пласт Прінт" порушень Податкового кодексу України ґрунтується лише на мотивах складеного акту про результати документальної позапланової перевірки контрагента позивача - ТОВ "Трансімпекс-Захід".
Що стосується посилання відповідача на акт про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Трансімпекс-Захід", то суд вважає зазначені посилання відповідача необґрунтованими, оскільки у відповідності до вимог ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагентів позивача не вказує на факт нереальності укладеного між позивачем та його контрагентом правочину.
Суд зазначає, що в силу приписів ч.4 ст.70 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772) отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.
Суд також зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.
З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірного податкового повідомлення - рішення, а витребування судом додаткових доказів (з приводу обставин не досліджених податковим органом при проведенні перевірки, не відображених в акті перевірки та не покладених в основу спірного рішення на момент його винесення) матиме наслідком підміну мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.
Суд зазначає, що відповідачем не було доведено наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.
Суд також зазначає, що згідно із змістом суджень відповідача, які викладені в акті перевірки, висновок суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій спірних правочинів вмотивований виключно посиланням на проведені заходи податкової інспекції та обліку в якій знаходиться контрагент позивача. Однак в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нереальність укладених суб'єктом господарювання правочинів не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочинів вимогам закону.
Аналізуючи положення ст.ст.54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суд приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.
Суд зазначає, що в акті перевірки від 28.10.2013 року № 1542/20-38-22-01-07/37711780 суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ "Пласт Прінт" вимог діючого податкового законодавства.
Таким чином, з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін, судом встановлено відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом - ТОВ "Трансімпекс-Захід" за березень 2012 року.
Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд зазначає, що відповідач не надав належних доказів правомірності висновків акту перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки, факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 04.11.2013 року №0000912201 винесено з порушенням норм чинного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на це, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення від 04.11.2013 року №0000912201, прийняте відповідачем, підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням ч.3 ст.2 КАС України, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт Прінт" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000912201 від 04.11.2013 року про визначення податкового зобов'язання ТОВ "Пласт Прінт" з податку на додану вартість в сумі 41522,00грн за основним платежем та 10380,50 грн. за штрафними санкціями.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт Прінт" (61001, м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 43, секція 6, офіс 6, код ЄДРПОУ 36815414, інші відомості суду не відомі) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 172,05 грн. (сто сімдесят дві грн. 05 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі текст постанови складено 21 січня 2014 року.
Суддя підпис Нуруллаєв І.С.
З оригіналом згідно. Оригінал зберігається в матеріалах справи.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя Нуруллаєв І.С.