донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.01.2014 р. справа №905/4896/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів: Сгара Е.В. Будко Н.В., Москальової І.В.
при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від держвиконавця: Задорожної А.Г. не прибув не прибув не прибув
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", м. Донецьк
на ухвалу господарського судуДонецької області (на дії Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції)
від29.10.2013р.
у справі№ 905/4896/13 (суддя Величко Н.В.)
за позовом до відповідача про за скаргою на дії(бездіяльність) Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля", м. Донецьк Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м.Донецьк стягнення 17 305,00 грн. Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля", м. Донецьк Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м.Донецьку
На адресу господарського суду Донецької області 17.09.2013р. надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" від 12.09.2013р. № 52юр-9738/13, в якій скаржник просить:
- визнати дії заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку щодо винесення постанови від 28.08.2013 року ВП № 39538929 про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконавчому документу - наказу Господарського суду Донецької області від 13.08.2013 року по справі № 905/4896/13 такими, що не відповідають Закону України "Про виконавче провадження";
- визнати незаконною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 28.08.2013 року за наказом Господарського суду Донецької області по справі № 905/4896/13 від 13.08.2013 року;
- зобов"язати Відділ державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку винести постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого документу - наказу Господарського суду Донецької області від 13.08.2013 року по справі № 905/4896/13.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.10.2013р. по справі №905/4896/13 частково задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" від 12.09.2013р. № 52юр-9738/13 на дії державного виконавця державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити ухвалу господарського суду Донецької області від 29.10.2013р. по справі №905/4896/13 в частині в якій було відмовлено у задоволенні вимог ПАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля"; прийняти нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі вимоги ПАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля".
Скаржник вважає, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник зазначає, що відповідно до діючого законодавства, суд вправі зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той ухиляється.
Представник позивача, відповідачів, держвиконавця в судове засідання 08.01.2014р. не з'явились, хоча про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За приписами ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».
У відповідності до ст.116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
За приписами ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.
Рішенням господарського суду Донецької області від 01.08.2013р. по справі №905/4896/13 з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" 5682,32грн. боргу за активну електроенергію за січень 2013р., 11214,02 грн. за перевищення договірних величин споживання електроенергії за грудень 2012р., січень 2013р., 340,01 грн. пені, 68,65 грн. 3% річних, 1720,50 грн. витрат на сплату судового збору.
На виконання вказаного рішення суду видано відповідний наказ від 13.08.2013р.
Відділом державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку було винесено постанову ВП № 39538929 від 28.08.2013р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження з посиланням на постанову від 22.06.2012р. про закінчення виконавчого провадження ВП № 32474493 у зв'язку із виселенням боржника з житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та знаходження боржника за іншими адресами: АДРЕСА_2.
Згідно ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
В статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено виключний перелік випадків, в яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, а саме:
- пропуск встановленого строку пред'явлення документів до виконання,
- неподання виконавчого документа, зазначеного у ст.17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;
- якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання,
- пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;
- якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення,
- невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону,
- якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів,
- наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Частиною 1 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Зміни відомостей про юридичну або фізичну особу-підприємця до єдиного державного реєстру вносяться шляхом подання відповідних документів, особою, уповноваженою діяти від його імені державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 є наступна адреса: АДРЕСА_1.
Частиною 5 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що встановлення місцезнаходження боржника є компетенцією державної виконавчої служби і входить до складу обов'язкових дій, що мають бути проведені державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження, під час здійснення ним виконавчих дій.
Постанову від 28.08.2013р. ВП № 39538929 про відмову у відкритті виконавчого провадження мотивовано тим, що постановою від 22.06.2012р. про закінчення виконавчого провадження ВП № 32474493 у зв'язку із виселенням боржника - ФОП ОСОБА_5 з житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що місцезнаходженням боржника є наступні адреси: АДРЕСА_2
Як вбачається з матеріалів справи, постанови від 22.06.2012р. про закінчення виконавчого провадження ВП № 32474493, пояснень щодо відношення цієї постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 32474493 до заяви стягувача про примусове виконання наказу господарського суду Донецької області від 13.08.2013 року по справі № 905/4896/13, а також щодо підстав проведення будь-яких перевірок стосовно місцезнаходження боржника без відкриття виконавчого провадження державним виконавцем не надано.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку стосовно невідповідності дій державного виконавця щодо винесення постанови від 28.08.2013 року ВП № 39538929 про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконавчому документу - наказу Господарського суду Донецької області від 13.08.2013 року по справі № 905/4896/13 та скасування постанови від 28.08.2013 року ВП № 39538929.
Стосовно вимог скаржника щодо зобов'язання державного виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у разі визнання неправомірними рішень, дій або бездіяльність державного виконавця, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому, суд не вправі зобов'язувати згаданих осіб до вчинення тих дій, які за Законом можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідальною особою державної виконавчої служби.
Аналогічної правової позиції також дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 23.10.2012 у справі № 38/61, від 06.03.2013 у справі № 12/371, від 09.10.2013 у справі 25/262, від 09.10.2013 у справі № 38/10, від 09.10.2013 у справі № 10/179, від 16.10.2013 у справі № 20/47, від 16.10.2013 у справі № 24/91, від 16.10.2013 у справі № 38/283, від 16.10.2013 у справі № 7/163.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови у задоволенні скарги в частині зобов'язання державного виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження.
Доводи скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм законодавства при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Донецької області від 29.10.2013р. по справі №905/4896/13 є законною, обґрунтованою, прийнятою із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
На підставі Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", м. Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.10.2013р. по справі №905/4896/13 - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 29.10.2013р. по справі №905/4896/13 - залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя: Е.В. Сгара
Судді: Н.В. Будко
І.В. Москальова