від "21" травня 2009 р. по справі № 7/35-38
за позовом приватного підприємства “Мега - Оліс”, м. Луцьк
до відповідача: сільськогосподарського приватного підприємства “Прогрес”, с.Видраниця Ратнівського р-ну
про стягнення 156532,39 грн.
Суддя Шум М.С.
від позивача: Сідімянцева О. М., представник (довіреність №56/1 від 06.04.2009р.), Смедюк І.М., представник (довіреність №94/1 від 18.05.2009р.)
від відповідача: не з'явився
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам позивача було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки. Заяв та клопотань від останніх на розгляд господарського суду не поступило.
Суть спору: позивач -приватне підприємство “Мега - Оліс” звернувся з позовом до відповідача - сільськогосподарського приватного підприємства “Прогрес” про стягнення 153532,39грн. в т.ч. 59504,50 грн. заборгованості за поставлений товар на підставі договору поставки №3 від 02.10.2008р., 85600 грн. за користування товарним кредитом, 5079,06 грн. пені, 6348,83 грн. 30% річних.
Представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позові.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (реєстр рекомендованої кореспонденції від 16.04.2009.). Поштові відправлення від відповідача без вручення не поверталися.
Ухвалами суду від 04.03.2009р. та від 13.04.2009р. зобов'язано відповідача подати суду копію довідки про включення до ЄДРПОУ та письмові пояснення на позовну заяву згідно ст. 59 Господарського процесуального кодексу України. Однак вимоги суду відповідачем не виконано представника у судове засідання не направлено.
Крім того, відповідача повідомлено про те, що у разі неявки в судове засідання повноважного представника та неподання витребуваних доказів, справа може бути розглянута на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній документами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, господарський суд, ВСТАНОВИВ: 02 жовтня 2008 року між приватним підприємством “Мега - Оліс” та сільськогосподарським приватним підприємством “Прогрес” був укладений договір поставки №3.
Відповідно до умов договору № 3 від 02.10.2008р. підприємство “Мега - Оліс” взяло на себе зобов'язання поставити та передати СгПП “Прогрес” у власність товар -нафтопродукти в асортименті на підставі накладних згідно замовлень відповідача на загальну суму 500000 грн., а СгПП “Прогрес” в свою чергу зобов'язувалось прийняти та оплатити товар на умовах договору.
На виконання умов договору № 3 від 02.10.2008р. позивач поставив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 177753 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару, які долучені до матеріалів справи.
Порядок розрахунків встановлений п.5.1 договору № 3 від 02.10.2008р., а саме, за поставлений товар покупець (в даному випадку -СгПП “Прогрес”) здійснює повну оплату постачальнику (в даному випадку -ПП “Мега - Оліс”) вартості товару протягом 5 календарних днів з дня відвантаження, зазначеного у накладних. У випадку неоплати відповідачем відвантаженої партії товару у строки вказані в п. 5.1 договору, покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар, рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 30 днів, починаючи з першого дня після відвантаження товару з нарахуванням покупцю 1% за кожен день використання товарного кредиту.
СгПП “Прогрес” в порушення умов договору, оплату отриманого товару в строки визначені в п. 5.1 договору не здійснило, а провело лише часткову оплату товару на суму 118248,50грн.
Заборгованість відповідача на день розгляду справи складає 59504,50грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав, підтверджується видатковими накладними долученими до матеріалів справи.
Враховуючи умови договору № 3 від 02.10.2008р., товар, що поставлявся за накладними слід вважати поставленим відповідачу на умовах товарного кредиту з нарахуванням одного відсотка за кожен день використання товарного кредиту.
Відповідач в порушення умов договору не здійснив оплату відсотків за користування товарним кредитом. Заборгованість по оплаті за весь час користування товарним кредитом згідно поданого розрахунку становить 85600 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності із ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладена угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.
Разом з цим з відповідача за прострочення платежу відповідно до ст.ст.546, 549 ЦК України, п.8.1. договору № 3 від 02.10.2008р. та наданого розрахунку слід стягнути 5079,06грн. пені.
Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 8.2 договору № 3 від 02.10.2008р. передбачено, що у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання, покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми.
На цій підставі позивачем правомірно заявлено до стягнення 6348,83 грн. 30% річних у відповідності до представленого розрахунку.
З огляду на викладене, позовні вимоги, пред'явлені до СгПП “Прогрес” підставні та підлягають до задоволення.
Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, які поніс позивач пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом, (сплата державного мита, оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), підлягають відшкодуванню у відповідності із вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 628 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з сільськогосподарського приватного підприємства “Прогрес” (Волинська область, Ратнівський район, с. Видраниця, код ЄДРПОУ 03738114) на користь приватного підприємства “Мега - Оліс” (м. Луцьк, вул. Рівненська, 48А, код ЄДРПОУ 36112300) 59504,50грн. основного боргу, 85600грн. заборгованості за користування товарним кредитом, 5079,06грн. пені, 6348,83 грн. процентів річних, всього 153532,39грн., 1565,32грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Суддя М.С. Шум