Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221
Іменем України
07.04.2009
Справа №2-1/1096-2009
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріф-Сервіс», (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Турецька, 13/1),
до відповідача Сакської міської ради, (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Леніна, 15),
про визнання недійсним рішення, договору та спонукання до виконання певних дій,
Суддя Л. О. Ковтун
від позивача - Попов Є.В. - представник, дов. від 21.04.2008р.
від відповідача - Коваль М.І. - головний спеціаліст відділу правового забезпечення, дов.№01.1.-26/715 від 18.11.2008р.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріф-Сервіс» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Сакської міської ради про визнання недійсним рішення №30/8 від 16.11.2007р., договору оренди земельної ділянки від 22.04.2008р., укладеного між сторонами, зобов'язання органу місцевого самоврядування прийняти законне рішення щодо надання в оренду певної земельної ділянки та укладення нового договору оренди землі на умовах, встановлених законом.
Позовні вимоги мотивовано тим, що міська рада під час прийняття оспорюваного рішення не врахувала розроблений товариством проект відведення земельної ділянки, в якому передбачалась передача землі на певні строки, що є порушенням діючого законодавства та підставою для визнання недійсним зазначеного рішення та укладеного на його підставі договору оренди землі.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що проект відведення земельної ділянки у відповідності до діючого законодавства не може встановлювати строк надання органом місцевого самоврядування землі в оренду. Крім того, відповідач вказує на неможливість укладення із товариством нового договору оренди землі строком на період будівництва електричної мережі внаслідок закінчення такого будівництва.
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд
30.11.2004р. на 29 сесії 4 скликання Сакської міської ради прийнято рішення про надання дозволу ТОВ «Ріф-Серсів» на складання проекту відведення земельної ділянки площею 5000кв.м. для будівництва та обслуговування траси ВЛ-10кВ.
За замовленням позивача, ТОВ «Ювента» виконаний проект відведення земельної ділянки площею 0,5га для будівництва та обслуговування траси ВЛ-10кВ в приморській курортній зоні м. Саки та території Сакської міської ради.
Вказаний проект відведення пройшов необхідні погодження контролюючими органами та отримав позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації.
Рішенням Сакської міської ради №30/8 від 16.11.2007р. ТОВ «Ріф-Сервіс» затверджений проект відведення та надано в оренду стоком на 5 років земельну ділянку площею 5000кв.м. для обслуговування траси ВЛ-10кВ в приморській курортній зоні м Саки.
Пунктом 3 оспорюваного рішення позивачу передано на зберігання газон площею 87 кв.м.
В подальшому, на підставі рішення №30/8 від 16.11.2007р. між Сакською міською радою та позивачем укладений договір оренди земельної ділянки площею 5000,00кв.м. для будівництва та обслуговування траси ВЛ-10кВ в приморській зоні м. Саки.
Дослідивши надані сторонами докази у підтвердження своїх доводів і заперечень, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки та визначають межі доказування. Право визначення підстави позову належить виключно позивачу.
ТОВ «Ріф-сервіс» у позовній заяві, як на підставу визнання недійсним рішення Сакської міської ради №30/8 від 16.11.2007р. та укладеного 22.04.2008р. на його підставі договору оренди землі, посилається на проект землеустрою по відводу спірної земельної ділянки, який отримав позитивний висновок державної експертизи та яким передбачалась передача спірних ділянок в оренду: 0,0087га - строком на 49 років, 0,5га - на період будівництва траси.
Наведені доводи позивача спростовуються наступним.
За загальним правилом, підставою визнання недійсним акту органу місцевого самоврядування є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
У розумінні діючого законодавства, проектом землеустрою визнається сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель.
При цьому, технічна документація із землеустрою включає пояснювальну записку, технічне завдання на складання документів, характеристику об'єкту, кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути, тощо.
Таким чином, слід зробити висновок, що діючим законодавством не передбачено встановлення проектом землеустрою строків надання в оренду відповідних ділянок, що спростовує твердження позивача стосовно незаконності оскаржуваного рішення.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні ради.
Приймаючі до уваги, що Сакська міська рада, як орган місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальної громади м. Саки здійснює правомочності щодо розпорядження спірною земельною ділянкою та враховуючі, що чинним земельним законодавством не передбачено встановлення стоку оренди землевпорядною документацією, у даному випадку, проектом землеустрою, суд констатує відсутність порушень з боку відповідача під час прийняття спірного рішення.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на правомірність дій органу місцевого самоврядування під час встановлення спірним рішенням обмеження щодо використання земельної ділянки площею 0,0087га, зокрема встановлення охоронної зони, що повністю узгоджується із положеннями частини 3 статті 76 Земельного кодексу України, якою передбачено відповідне встановлення охоронної зони уздовж повітряних та підземних кабельних ліній.
Вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 22.04.2008р. між сторонами у справі, також не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Слід зазначити, що чинним законодавством встановлений вичерпний перелік підстав, за якими правочин є недійсним.
Відповідно ст. 203 Цивільного кодексу України до загальних вимог, додержання яких необхідно для визнання правочину дійсним, відносяться, зокрема, те, що зміст правочину не може суперечити діючому законодавству на час укладення правочину, форма вчинення правочину має відповідати вимогам закону. Крім того, відповідно п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Приписами статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Отже, законодавчо встановлена презумпція дійсності правочину.
Враховуючі вищенаведене, суд дійшов висновку, що на час укладення оспорюваного договору він повністю відповідав вимогам діючого законодавства. Отже, й не має підстав для визнання вказаного договору недійсним та зобов'язання органу місцевого самоврядування укласти новий договір, що тягну відмову в задоволенні позову.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини.
На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ковтун Л.А.