Головуючий у 1 інстанції - Шишилін О.Г.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
16 січня 2014 року справа №266/3804/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі головуючого Шишова О.О., колегії суддів: Сіваченка І.В., Жаботинської С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 жовтня 2013 року у справі № 266/3804/13-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
З рішенням суду першої інстанції не погодився позивач ОСОБА_2 та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2008 року, яка ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 09.04.2009 р., та ухвалою Вищого адміністративного суду від 09.1 1.2012 р. залишено без змін вступила в законну силу та не має обмежень її дії в часі Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя зобов'язано виконати з 01.10.2008 року перерахунок його пенсії по інвалідності відповідно до ч. 4 ст. 54 ст. 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров'ю , відповідно до ст. 50 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Дана постанова виконувалася до 01.11.2011 року. На даний час він отримує пенсію в неналежних розмірах ухвалених судом. Відповідно до ст. 124 Конституції України виконання судового рішення є обов'язковим. Просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суд по справі № 2-а-28137/08 від 27.11.2008 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.04.2009 року справа 2-а-28137/08, яка набрала законної сили, дії управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області з відмови в перерахуванні ОСОБА_2 пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та з відмови в перерахуванні ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнані противоправними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області здійснити з 1 жовтня 2008 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 за інвалідністю відповідно до ч.4 ст.54. ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Як вбачається з листа УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя від 09.07.2013р. № 10730/03, Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.04.2009 р. по справі № 2-а-28137/08, яка залишила без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.1 1.2008 р. по справі № 2-а-28137/08 надійшла до управління, відпрацьована 13.05.2009 р., нарахована доплата за період з 2008 р. по 31.05.2009 р. в сумі 17458, 40 грн., виплату здійснено в червні 2009 р., далі з 01.06.2009 р. виплата за рішенням суду здійснювалась до листопада 201 1р.
Порядок виконання судового рішення регулюється ст.257 КАС України. Відповідно до пунктів цієї статті у разі необхідності спосіб, строк і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таким чином, закон надає право на примусове виконання рішення суду особі, на користь якої ухвалено рішення, в межах виконавчого провадження.
Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії. встановлено ст.89 Закону України «Про виконавче провадження».
Підставою для звернення позивача до суду з даним позовом фактично є невиконання відповідачем рішення суду, яке вступило в законну силу. Таким чином, позивач, звертаючись до суду, порушив питання, що стосується здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, порядок розгляду якого визначений ст. 267 КАС України.
За приписами ч.9 ст.267 КАС України особа - позивач, на користь якої ухвалено постанову суду має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення права позивача, підтверджених такою постановою суду. Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду. У разі відповідності заяви вимогам, визначеним ст.267 КАС України, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. В іншому випадку вона ухвалою суду повертається заявнику.
КАС України передбачає загальні та спеціальні способи судового контролю. Загальні способи контролю мають усі суди, незалежно від спеціалізації, і вони полягають в розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців. Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому ст. 187 КАС України. Спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачені ст. 267 КАС України, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Позивач звертаючись з даним позовом до суду, просить зобов'язати відповідача виконувати рішення суду, яке вже набрало законної сили і повинно виконуватися відповідачем без ухвалення будь - якого додаткового судового рішення (статті 14 та 255 КАС України). Суд не вправі зобов'язувати відповідача виконувати рішення суду, яке і так є обов'язковим до виконання для осіб, які беруть участь у справі. Чинним законодавством не передбачено права суду приймати рішення про зобов'язання виконувати інше рішення суду. Згідно ст.257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Рішення судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсій без обмеження строком, виконуються УПФУ в межах покладених зобов'язань, а саме: виплати призначені на виконання судового рішення, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача.
Відповідно до Закон України № 3491 «Про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року зокрема розділ VII Прикінцеві положення Закону N 2857-VІ «Про Державний бюджет України на 2011 рік» було доповнено пунктом 4, згідно з яким у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду на 2011 рік.
На виконання зазначеного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.07.2011 за № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набула чинності з 23.07.2011 р. Зазначеною постановою установлено розміри додаткової пенсії відповідним категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Рішенням Конституційний Суд України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 р. положення пункту 4 розділу VII Закону N 2857-VІ є таким, що відповідає Конституції України (є конституційним).
На виконання Закону № 3491 Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Рішенням Конституційний Суд України від 25 січня 2012 року № 3-рп/20І2 р. підтверджена законність повноважень Кабінету Міністрів України встановлювати розміри пенсійних виплат.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України № 4282- VI «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2012 , який набрав чинності з 01 січня 2012 року, норми і положення ст. 50. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
На виконання зазначеного Закону прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.201 І року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 за № 3-рп/2012 визначено, що згідно статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 16 Конституції України Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України № 5515-VІ «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р. , який набрав чинності з 01 січня 2013 року положення статей 50. 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до Закон України № 3491 «Про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року, визнаний конституційним, тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин, як і Закон України від 22.12.2011 року № 4282-VІ «Про Державний бюджет України на 2012 рік». Закону України № 5515- VІ «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 12.2012 р., а також прийняті на виконання норм цих законів постанови Кабінету Міністрів України.
Проаналізувавши вищевикладене, враховуючи що заяву подано без відповідних правових підстав, а рішення у справі 2-а-28137/08 прийняті до набрання чинності зазначених законів і не враховували їх положення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.
Керуючись статтями 24, 99, 100, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 жовтня 2013 року у справі № 266/3804/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 жовтня 2013 року у справі № 266/3804/13-а - залишити без змін.
Рішення є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
С.В.Жаботинська