Головуючий у 1 інстанції - Дьоміна О.П.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
. ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2014 року справа №430/2698/13-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Шишова О.О., Сіваченка І.В., Жаботинської С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Станично-Луганського районного суду Луганської області від 09 грудня 2013 року у справі № 430/2698/13-а за позовом скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 Миколаївської сільської Ради про визнання частково недійсними і скасування рішень, -
Ухвалою Станично-Луганського районного суду Луганської області закрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 Миколаївської сільської Ради про визнання частково недійсними і скасування рішень щодо надання в оренду терміном на 10 років земельних ділянок в частині терміну оренди та зобов'язання повторного розгляду цього питання.
З рішенням суду першої інстанції не погодились позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та звернулись з апеляційною скаргою у якій вказали, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права. Зазначили, що суд першої інстанції неправомірно закрив провадження у справі та вважають що вказаний спір є публічно-правовим, а тому повинен розглядатись у адміністративному провадженні. Просили скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Згідно зі статтями 2, 17 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів суб'єктів права у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень; компетенція адміністративних судів поширюється на спор фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно зі ст. 3 ч. 1 п.1 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
У заявлених позовах оскаржуються рішення відповідача №30/5 від 11 вересня 2013 року та № 30/8 від 11 вересня 201 року та №30/6 від 11 вересня 2013 року в частині визначення строку оренди земельних ділянок, виданих в оренду. Вважають, що цей строк відповідачем визначено з порушенням встановленого порядку прийняття.
Колегія суддів вважає, що зазначені вимоги ґрунтуються на публічно-правових відносинах, які виникли у зв'язку зі здійсненням відповідачем владних управлінських функцій на основі законодавства.
У рішенні Конституційного Суду України № 10-рп/2010 від і квітня 2010 року у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини пертої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, у якому визначено, що до вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскаржень його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів.
Крім того у п.12 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» зазначено, що відповідно до положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року
№ 435-IV, статті 148 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року
№ 436-IV власниками землі є держава, Автономна Республіка Крим та територіальні громади. Конституційний Суд України в Рішенні від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 КАС України вирішив, що органи місцевого самоврядування у земельних відносинах з громадянами та юридичними особами, в тому числі щодо вирішення питань розпорядження, передачі у власність, у користування земельних ділянок, а також їх вилучення, виступають виключно як суб'єкти владних повноважень.
Земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до статті 69 Закону України від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
З урахуванням цього Рішення Конституційного Суду України такі правила визначення юрисдикції адміністративних судів поширюються і на земельні спори за участю місцевих державних адміністрацій.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права.
Відповідно до статті 204 КАС України Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 204, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Станично-Луганського районного суду Луганської області від 09 грудня 2013 року у справі № 430/2698/13-а - задовольнити.
Ухвалу Станично-Луганського районного суду Луганської області від 09 грудня 2013 року у справі № 430/2698/13-а - скасувати.
Направити справу № 430/2698/13-а за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 Миколаївської сільської Ради про визнання частково недійсними і скасування рішень до Станично-Луганського районного суду Луганської області для продовження розгляду.
Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий: О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
С.В.Жаботинська