Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303
12.05.2009
Справа №2-17/806-2009
За заявою Управління ПФУ в Первомайському районі АР Крим, смт. Первомайське
До боржника ВАТ Первомайський «Райагрохім», смт. Первомайське
За участю:
1. Фонду майна АР Крим, м. Сімферополь
2. Фонду державного майна України, м. Київ
3. Регіонального відділення Фонду державного майна України в АРК та м. Севастополі, м. Севастополь
про порушення справи про банкрутство
Суддя В.І. Гайворонський
Від кредитора - не з'явився
Від боржника - не з'явився
Від Фонду майна АР Крим - Хорева І.В., представник
Від Фонду державного майна України - не з'явився
Від Регіонального відділення Фонду державного майна України в АРК та м. Севастополі - не з'явився
Сутність спору: Кредитор звернувся до Господарського суду АРК з заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні боржника у зв'язку з відсутністю у боржника господарсько-фінансової діяльності.
Суд вважає, що провадження по справі підлягає припиненню, при цьому виходить з наступних підстав:
Згідно заяви кредитора відсутність фінансово-господарської діяльності обґрунтовується ненаданням звітності до Управління ПФУ в Первомайському районі АР Крим, та відсутністю за юридичною адресою, згідно акта державного виконавця.
Однак, згідно статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ненадання звітності установам Пенсійного Фонду України не є підставою вважати боржника відсутнім.
Так, в ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” прямо указано, що така підстава, як ненадання звітності вважається підставою для порушення справи про банкрутство тільки, якщо звітність не надається до органів ДПІ.
При цьому необхідно відмітити, що заява про порушення справи про банкрутство не обґрунтовується ненаданням звітності органам ДПІ.
При цьому також необхідно відмітить що виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі з власної ініціативи змінювати підстави заяви про порушення справи про банкрутство боржника, та розглядати підстави, якими кредитор заяву не обґрунтовує.
Так, статтею 129 Конституції України закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом, вільності в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.
Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми є нормами прямої дії.
Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.
Окрім цього, розгляд інших підстав буде грубим порушенням прав боржника, якій вправі знати про підстави банкрутства, та заперечувати щодо них.
Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, що надані зацікавленими особами.
Необхідно також відмітити, що згідно ч. 4 статті 22 ГПК України заявник вправі змінити предмет заяви лише до прийняття судом процесуального документу по справі.
До матеріалів справи кредитором додатково надана довідка Первомайської ДПІ від 24.03.2009 року про надання боржником звітності до органів ДПІ. (згідно з якою остання декларація з податку на прибуток була надана боржником за 2008 року з прочерками)
Однак, вказано обставиною кредитор заяву не обґрунтовує, та вказаною підставою заяву не уточнив.
Окрім цього, згідно Постанов Вищого Господарського Суду України (постанови Вищого Господарського Суду України від 14 січня 2009 року по справі № 2-17/3735-2008, та постанова 08 квітня 2008 року по справі № 2-17/58-2007) здача звітності з прочерками не може розглядатися, як обставина, яка дозволяє вважати боржника відсутнім.
Ненадання до ДПІ звітності протягом року на теперішній час відсутнє (за 2008 рік звітність боржником надана).
Окрім цього, згідно постанови Вищого Господарського Суду України від 03.06.2008 року по справі № 2-17/5121.1-2007 ненадання податкової звітності є підставою для банкрутства лише для органів ДПІ, та після здійснення ними відповідної перевірки боржника.
Відсутність боржника за юридичною адресою згідно ч. 5 статті 17 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» повинно підтверджуватися записом в ЄДРПОУ, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Вищім Господарським Судом України (постанови Вищого Господарського Суду України від 14 січня 2009 року по справі № 2-17/3735-2008, від 03.06.2008 року по справі № 2-17/5121.1-2007, та постанова від 08 квітня 2008 року по справі № 2-17/58-2007).
Згідно ч. 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Для розгляду справи по загальній процедурі підстави для її провадження також відсутні, оскільки відсутня необхідна сума заборгованості, вказана в ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Таким чином, у суду відсутні підстави для розгляду питання щодо банкрутства боржника, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань касаційною інстанцією.
Згідно з ч. 1 статті 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом та Господарським процесуальним Кодексом України, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань ВГСУ (Постанова від 16.11.2005 року по справі № 19/47 (05)-21/85 та Постанова ВГСУ від 17.05.2006 року по справі № 44/228б).
Підстав для стягнення або відшкодування судових витрат у даному випадку не існує.
На підставі вищевикладеного, а також керуючись п.1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд -
Провадження по справі припинити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.