ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/22455/13 14.01.14
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»
до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»
про відшкодування шкоди у порядку регресу
Суддя Полякова К.В.
Представники:
від позивача: Шаталова Т.В. (дов.№0113-71 від 20.03.2013)
від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування шкоди у порядку регресу.
Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2013 порушено провадження у справі №910/22455/13 та призначено її до розгляду на 05.12.2013 року.
04.12.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.
За наслідками судового засідання 05.12.2013, розгляд справи відкладено на 14.01.2014 року.
У судовому засіданні 14.01.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини аналогічні тим, що викладені ним у позовній заяві.
Представник відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином ухвалами суду від 22.11.2013 та 05.12.2013, направленими йому за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте правом бути присутнім у судових засіданнях 05.12.2013 та 14.01.2014 не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
23.12.2010 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (страховик) та ПІІ «ВІП-РЕНТ» (страхувальник) укладено генеральний договір №28-0199-1605-AVIS добровільного страхування наземних транспортних засобів, за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Ford Fokus», державний номер АА6335ОМ, який зазначено у Додатку 1 до Договору. Вигодонабувачем за даним Договором виступає страхувальник. (а. с. 5-27)
Відповідно до довідки №9035891 про дорожньо-транспортну пригоду, 12.07.2012 по вул.Братів Трофімових у місті Дніпропетровськ відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) за участю транспортного засобу марки «Ford Fokus», державний номер АА6335ОМ, що належить Страхувальнику та знаходився під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу марки «ЗАЗ 110301», державний номер НОМЕР_2, який перебуває у власності ОСОБА_3 та знаходився під його керуванням. (а. с. 33)
Дорожньо-транспортна пригода відбулась у наслідок порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, якого постановою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 26.09.2012 у справі №3/422/1453/12 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та, враховуючи малозначність скоєного правопорушення, звільнено від адміністративної відповідальності. (а. с. 35)
Як вбачається із матеріалів справи, 28.12.2012 Страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 12.07.2012, що є страховим випадком згідно із договором №28-0199-1605-AVIS. (а. с. 46)
Позивач на підставі акту виконаних робіт №340 від 04.10.2012 та рахунку-фактури №*-0022 від 27.08.2012, виставлених ТОВ Торгово-виробнича компанія «Ентоні» склав страховий акт №ДККА-18721 від 08.01.2013 та розрахунок страхового відшкодування до нього із визначенням суми страхового відшкодування у розмірі 8301,97 грн. (а. с. 43-45; 48-49)
Вищезазначену суму позивач, відповідно до прописаної у заяві від 28.12.2012 про настання страхового випадку умови, перерахував вигодонабувачу на рахунок ПАТ «Кредитвест Банк», що підтверджується платіжним дорученням №222 від 09.01.2013 (а. с. 47; 50)
Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Цивільно-правова відповідальність водія та власника - ОСОБА_3, який керував транспортним засобом марки «ЗАЗ 110301», державний номер НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» (відповідач по справі), за полісом №АА5819987, відповідно до інформації з Єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ). (а. с. 51)
Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому позивач 25.02.2013 звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування у порядку регресу у розмірі 8301,97 грн., однак відповіді або коштів станом на день розгляду справи так і не отримав. (а. с. 52)
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішенням суду (п. 5 ст. 11 ЦК України).
Конституція України закріплює положення, що відображають сутність презумпції невинуватості (ст. 62): "Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду". Загалом нормативне опесередкування презумпції невинуватості при розгляді справ про адмістративні правопорушеня має фрагментарний характер - особа вважається невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, доки її вина не буде доведена у передбаченому законом порядку і зафіксована постановою, що набула чинності.
Наявною у матеріалах справи постановою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 26.09.2012 у справі №3/422/1453/12 встановлено вину ОСОБА_3 у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди під час керування транспортним засобом марки «ЗАЗ 110301», державний номер НОМЕР_2, проти встановлення якої винуватець не заперечував. (а. с. 35)
Як зазначається у мотивувальній та резолютивній частинах даної постанови, враховуючи малозначність скоєного правопорушення, ступінь вини та особу винуватця, ОСОБА_3 звільнено від адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.22, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Отже, факт наявності вини ОСОБА_3 у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди під час керування транспортним засобом марки «ЗАЗ 110301», державний номер НОМЕР_2, встановлено та підтверджено постановою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 26.09.2012 у справі №3/422/1453/12, а також не заперечується самим винуватцем.
Цивільно-правова відповідальність водія та власника - ОСОБА_3, який керував транспортним засобом марки «ЗАЗ 110301», державний номер НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» (відповідач по справі), за полісом №АА5819987, відповідно до інформації з Єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ). (а. с. 51)
Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач - Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки «Ford Fokus», державний номер АА6335ОМ.
Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору №28-0199-1605-AVIS добровільного страхування наземних транспортних засобів, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_3, як до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Позивач на підставі акту виконаних робіт №340 від 04.10.2012 та рахунку-фактури №*-0022 від 27.08.2012, виставлених ТОВ Торгово-виробнича компанія «Ентоні» перерахував вигодонабувачу на рахунок ПАТ «Кредитвест Банк» суму страхового відшкодування у розмірі 8301,97 грн. що підтверджується платіжним дорученням №222 від 09.01.2013 (а. с. 43-45; 47-50)
Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов"язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.
При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.
Таким чином, з урахуванням приписів статті 9 Закону України "Про страхування", розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема статтею 29 Закону, а саме в даному випадку, вартістю матеріального збитку з врахуванням зносу згідно висновком експертного дослідження, тобто сума, яка заявлена до стягнення в порядку регресу не може перевищувати вартість матеріального збитку, встановленого експертним дослідженням.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого Господарського суду України від 11.04.2013 у справі №5011-23/10750-2012.
Як вбачається, позивачем до стягнення заявлена сума фактично виплаченого страхового відшкодування у розмірі 8301,97 грн.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Отже, з урахуванням наведеного відповідач - Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна внаслідок ДТП.
Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договору страхування.
Як передбачено п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Згідно із умовами полісу № №АА5819987 (а. с. 51), розмір франшизи становить 999,99 грн., у зв'язку із чим розмір страхового відшкодування заявлений позивачем до стягнення розрахований вірно, та становить 7301,97 грн. (830,98 грн. - 999,99 грн. = 7301,97 грн.)
Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем - Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» не надано доказів, що підтверджують відсутність у нього зобов'язання по виплаті страхового відшкодування у порядку регресу.
З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню частково.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, місто Київ, вулиця Фрунзе, будинок 40, ідентифікаційний код 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, місто Київ, вулиця І.Федорова, будинок 32-А, ідентифікаційний код 30859524) 7301 (сім тисяч триста одну) гривню 97 копійок суми сплаченого страхового відшкодування та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) 50 копійок судового збору.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 14.01.2014 року.
Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
складено та підписано 17.01.2014 року
Суддя К.В. Полякова