ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-27/17832-2012 09.01.14
За позовом Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави,
в особі Фастівської міської ради Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія
"Полімерцентр"
про стягнення збитків в розмірі 118 772, 59 грн.
Суддя Бондаренко Г. П.
Представники сторін:
Від позивача Гречанюк М. В. (дов. № 06-23/2901 від 30.09.2013 року)
Від відповідача Марченко О. В. (дов. № 452 від 30.12.2013 року)
Від прокуратури Неврозов О. Б. (посвідчення № 016097 від 10.04.2013 року)
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 09.01.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У грудні 2012 року Фастівський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Фастівської міської ради Київської області звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення збитків у розмірі 118772,59 грн. у вигляді неодержаного доходу за користування земельною ділянкою загальною площею 3,0239 га під існуючими будівлями товариства для здійснення виробничої діяльності в м. Фастів, на території промзони "Завокзалля", без належного її оформлення згідно чинного земельного законодавства.
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.02.2013 року позов Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Фастівської міської ради Київської області задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2013 року зазначене судове рішення залишено без змін, апеляційну скаргу залишено без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2013 року скасовано зазначені постанову Київського апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду, а справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Відповідно до зазначеної постанови Вищого господарського суду України від 17.07.2013 року судами попередніх інстанцій не встановлено та не наведено у своїх рішеннях у чому полягає протиправна поведінка відповідача, оскільки із встановлених судами обставин справи вбачається, що укладення договору оренди, а відповідно і державна реєстрація права оренди, залежить не лише від волевиявлення відповідача.
Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 23.07.2013 року "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" у зв'язку з поверненням Вищим господарським судом України справи, в якій рішення Господарського суду міста Києва (суддя Босий В. П.) від 20.02.2013 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2013 року скасовані постановою ВГСУ від 17.07.2013 року, з передачею справи на новий розгляд, справу № 5011-27/17832-2012 призначено для розгляду судді Чебикіній С. О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 року справу № 5011-27/17832-2012 прийнято до провадження судді Чебикіної С. О., розгляд справи призначено на 12.08.2013 року.
Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 09.08.2013 року "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" у зв'язку з тривали лікарняним судді Чебикіної С. О., справу № 5011 - 27/17832-2012 призначено для розгляду судді Бондаренко Г. П.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2013 року справу № 5011 - 27/17832-2012 прийнято до провадження судді Бондаренко Г. П., розгляд справи призначено на 01.10.2013 року.
В судовому засіданні 01.10.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України оголошена перерва до 15.10.2013 року.
Розпорядженням В. о. Голови Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відряджені, справу № 5011 - 27/17832-2012 передано для розгляду судді Балацу С. В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року справу № 5011 - 27/17832-2012 прийнято до провадження судді Балаца С. В. та призначено до розгляду на 26.11.2013 року.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 року в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. із відрядження, справу № 5011 - 27/17832-2012 передано для подальшого розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року відкладено розгляд справи на 17.12.2013 року у зв'язку з неявкою представника прокуратури в судове засідання, необхідністю витребування нових доказів по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2013 року в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення справи на п'ятнадцять днів та в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні до 09.01.2014 року.
27.12.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача подано доповнення до відзиву.
В судове засідання 09.01.2014 року представники сторін та прокурор з'явились.
Представниками сторін в судовому засіданні надано усні пояснення по суті справи.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем, з огляду на його тривале ухилення від укладання договору оренди земельної ділянки, рішення про передачу в оренду якої було прийнято позивачем, прав позивача на отримання орендної плати, внаслідок чого позивачу було завдано збитків (не одержано орендної плати за період з моменту прийняття рішення про передачу земельної ділянки в оренду до моменту укладання договору оренди земельної ділянки) на суму 118 772,59 грн.
Відповідач проти позову заперечує, з підстав відсутності у нього обов'язку сплачувати орендну плату за земельну ділянку до моменту оформлення договору оренди земельної ділянки, відсутності його вини в не укладанні протягом тривалого часу договору оренди земельної ділянки за рішенням позивача та з підстав відсутності факту нанесення позивачу збитків, оскільки до моменту оформлення договору оренди плата за землю здійснюється попереднім землекористувачем.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
Рішенням господарського суду Київської області від 02.08.2010 р. у справі №18/106-10 позов ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія "Полімерцентр" (відповідача по справі) задоволено повністю, визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 23.06.2010 р. між ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія "Полімерцентр", ТОВ "ЛАУРУС ІНДУСТРІЯ" та ВАТ "Факел"; визнано за ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія "Полімерцентр" право власності на нерухоме майно загальною площею 2 213,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Фастів, Промвузол.
Рішенням Фастівської міської ради Київської області №18/109-VI від 14.12.2010 р. відповідачу передано земельну ділянку площею 3,0239 га в оренду терміном на 5 років для здійснення виробничої діяльності Товариства в м. Фастів, Промзона "Завокзалля", із застосуванням коефіцієнту підвищення для встановлення орендної плати " 3"; доручено міському голові укласти договір оренди земельної ділянки, а Товариству зареєструвати в місячний термін договір такий оренди земельної ділянки.
При цьому, відповідно до клопотання відповідача про надання в користування земельної ділянки (Вих. № 019 від 12.08.2010 р.), останній просив позивача надати земельну ділянку розміром 3, 3 га в довгострокову оренду.
25.01.2011 року відповідач звернувся до позивача з клопотанням Вих. № 0124 від 25.01.2011 року, яким просив внести зміни до Рішення Фастівської міської ради Київської області №18/109-VI від 14.12.2010 р., виклавши в наступній редакції назву рішення: «Про передачу в оренду земельної ділянки під існуючими будівлями для здійснення виробничої діяльності в м. Фастів, вул. Поліграфічна, 4- а ТОВ ВТК «Полімер»; пункт 1 рішення: « 1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 3, 0239 га, в оренду під існуючими будівлями для здійснення виробничої діяльності ТОВ ВТК «Полімер» в м. Фастів, вул. Поліграфічна, 4-А»; пункт 2 рішення: « 2. Передати зазначену земельну ділянку, площею 3, 0239 га, в оренду строком на 49 років для здійснення виробничої діяльності в м. Фастів, вул. Поліграфічна, 4- а, із застосуванням коефіцієнту підвищення для встановлення розміру орендної плати « 3».
Листом Вих. № 6-31-451 від 23.02.2011 року позивач повідомив відповідача, що за результатами голосування по питанню стосовно внесення змін до рішення Фастівської міської ради Київської області №18/109-VI від 14.12.2010 р. щодо терміну дії оренди, рішення прийняте не було, та зазначив, що на виконання рішення Фастівської міської ради Київської області №18/109-VI від 14.12.2010 р. відповідачу необхідно укласти договір оренди земельної ділянки з позивачем, для чого необхідно надати витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки на 2011 рік, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.
Відповідач у відповідь на лист позивача Вих. № 6-31-451 від 23.02.2011 року просив надати роз'яснення про причини затягування розгляду порушеного відповідачем питання та мотивів спонукання відповідача до виконання рішення міської ради, яке містить очевидні юридичні вади (невірно зазначена адреса земельної ділянки та строк оренди) (лист Вих. № 01-45 від 10.03.2011 року).
Із матеріалів справи, також вбачається, що відповідач в квітні звертався до позивача з листом щодо внесення змін до терміну дії оренди, визначеного рішенням Фастівської міської ради Київської області №18/109-VI від 14.12.2010 р.
Рішенням Фастівської міської ради Київської області №24/17-ХVIІІ-VІ від 08.12.2011 р. внесені зміни до рішення Фастівської міської ради №18/109-VI від 14.12.2010 р. «Про передачу в оренду земельної ділянки під існуючими будівлями для здійснення виробничої діяльності в м. Фастів, Промзона «Завокзалля» ТОВ ВТК «Полімерцентр» та викладено його в наступній редакції: « 1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 3,0239 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд промислових підприємств (для здійснення виробничої діяльності) ТОВ ВТК «Полімерцентр» в м. Фастів по вул. Поліграфічна, 4-А.
2. Передати зазначену земельну ділянку в оренду площею 3,0239 га терміном на 25 років для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд промислових підприємств (для здійснення виробничої діяльності) ТОВ ВТК «Полімерцентр» в м. Фастів вул. Поліграфічна, 4-А із застосуванням коефіцієнту підвищення для встановлення орендної плати « 3».
3. ТОВ ВТК «Полімерцентр» в місячний термін укласти договір оренди земельної ділянки, зареєструвати договір оренди земельної ділянки у відповідності з чинним законодавством, використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, дотримуватися вимог земельного законодавства».
24.02.2012 р. на виконання вказаного рішення Фастівської міської ради Київської області № 24/17-ХVIІІ-VІ від 08.12.2011 р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди землі (надалі - "Договір"), відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель, споруд промислових підприємств (для здійснення виробничої діяльності), яке знаходить у м. Фастів, вул. Поліграфічна, 4-А. Вказаний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у місті Фастові Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.02.2012 р. за №321120004000260.
За твердженням прокурора, через несвоєчасне оформлення відповідачем договору оренди земельної ділянки за рішенням Фастівської міської ради Київської області №18/109-VI від 14.12.2010 р., що призвело до безоплатного користування відповідачем земельною ділянкою понад півтора років, позивачу завдано збитків у розмірі 118 772, 59 грн. (розмір збитків визначений в акті комісії з визначення та відшкодування збитків власникам та землекористувачам № 18 від 05.03.2012 року), які прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача. Вимоги прокурора обґрунтовані ст. ст. 152, 156, 157 Земельного кодексу України, ст. 22 ЦК України та Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» від 19.04.1993 року № 284.
Відповідач проти позову заперечує, зокрема, з тих підстав, що головним винуватцем затягування підписання існуючого між сторонами договору оренди, є саме позивач, і ніякої вини відповідача в цьому не має. Крім того, відповідач зазначає, що згідно листа позивача від 14.05.2012 року Вих. № 06-31/1287, останній не наполягає на виконанні умов викладених в акті комісії з визначення та відшкодування збитків власникам та землекористувачам № 18 від 05.03.2012 року.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків.
Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (ст. 156 ЗК України).
Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 157 ЗК України).
Відповідно до п. 3.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 року № 6 власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 284.
Пунктом 3.8. вказаної постанови визначено, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема, у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).
У розгляді таких справ господарські суди мають докладно з'ясовувати причини неоформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов'язані із вжиттям господарюючими суб'єктами усіх залежних від них заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування. При цьому суду слід враховувати вимоги частини другої статті 120 ЗК України, якою передбачено що у разі коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Якщо у розгляді справи буде з'ясовано обставини, зазначені в абзаці третьому підпункту 3.4 пункту 3 цієї постанови, і що суб'єкт господарювання вживав необхідних заходів до оформлення свого права землекористування, то відсутність у нього переоформлених на його ім'я правовстановлюваних документів на земельну ділянку не може розцінюватися як правопорушення.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідальність за заподіяну шкоду настає за наявності протиправності поведінки, шкоди, причинного зв'язку між ними і вини заподіювача шкоди:
- протиправність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;
- наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо), упущену вигоду. У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;
- вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Умовами частини 1 статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Абзацом 1 частини 5 статті 126 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону.
Згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) та строк дії договору оренди.
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (ст. 16 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно ст. 17 Закону України «Про оренду землі» передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.
За приписами ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Із наведених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не вбачається покладення обов'язку щодо оформлення договору оренди за рішенням органу місцевого самоврядування тільки на орендаря, і навпаки вбачається досягнення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору оренди земельної ділянки.
Як вбачається із матеріалів справи рішенням Фастівської міської ради Київської області №18/109-VI від 14.12.2010 р. відповідачу передано земельну ділянку площею 3,0239 га в оренду терміном на 5 років для здійснення його виробничої діяльності в м. Фастів, Промзона "Завокзалля".
Із матеріалів справи вбачається, також, що договір оренди між позивачем та відповідачем на підставі рішення Фастівської міської ради Київської області №18/109-VI від 14.12.2010 р. не укладався, оскільки сторонами не було досягнуто згоди, щодо всіх його істотних умов, зокрема, щодо строку дії договору.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що в діях відповідача стосовно не укладання договору оренди землі на строк, стосовно якого між сторонами не досягнуто згоди не вбачається протиправності.
Відповідно до п. 14.1.147. Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно п. 14.1.136. Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).
Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Згідно абзаців 16, 17 п. 3.3. Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами Вищого господарського суду України (Лист від 01.01.2010 року) аналіз приписів цивільного та земельного законодавства свідчить, що у разі придбання об'єкта нерухомості до набувача переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яке він повинен оформити згідно з чинним законодавством. Таким чином, до оформлення державного акта на земельну ділянку або договору оренди з одночасним розірванням старого договору саме попередній власник (орендар) сплачує земельний податок (орендну плату), якщо інше не обумовлене в договорі купівлі-продажу майна або земельної ділянки.
Оскільки договір оренди земельної ділянки площею 3,0239 га за рішенням Фастівської міської ради Київської області №18/109-VI від 14.12.2010 р. не укладався, суд дійшов висновку, що у позивача не виникло право на отримання плати за землю (орендної плати) від відповідача. Отже, відсутні підстави вважати, що позивач міг би одержати доходи за звичайних обставин, якби його право не було порушене. При цьому, право позивача на отримання плати за землю порушено відповідачем не було, адже таке право без укладання договору оренди не виникло.
Вини відповідача в не укладанні договору оренди земельної ділянки площею 3,0239 га за рішенням Фастівської міської ради Київської області №18/109-VI від 14.12.2010 р., суд також не вбачає, оскільки зі свого боку відповідач вчинив дії необхідні для узгодження строку дії договору, в результаті чого договір оренди земельної ділянки площею 3,0239 га був укладений між сторонами 24.02.2012 року на підставі рішення Фастівської міської ради Київської області № 24/17-ХVIІІ-VІ від 08.12.2011 р. Відповідно, причинно - наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та шкодою позивачу, також, відсутній.
Враховуючи зазначене, прокурором та позивачем не доведено наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача збитків в розмірі 118 772, 59 грн. за не оформлення договору оренди земельної ділянки за рішенням Фастівської міської ради Київської області №18/109-VI від 14.12.2010 р. Відповідно позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Витрати по оплаті судового збору, у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача у справі.
Відповідно до п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач пільгами щодо сплати судового збору не наділений.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. В задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
2. Стягнути з Фастівської міської ради Київської області (08500, Київська область, м. Фастів, пл. Соборна, 1; код ЄДРПОУ 24074190; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Державного бюджету України (отримувач платежу: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримавача: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/р 31215206783001) 2 375 (дві тисячі триста сімдесят п'ять) грн. 45 коп. судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.01.2014р.
Суддя Г.П. Бондаренко