Справа: № 2а/2570/2215/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
14 січня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Шостака О.О.,
суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України,апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової служби України та Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити певні дії,-
У липні 2012 року позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України та Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби у якому просив:
-зобов'язати Державну податкову службу України (далі - ДПС України) не вносити про ОСОБА_2 інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків;
- зобов'язати ДПС України зберегти за ОСОБА_2 форму обліку платників податків (за прізвищем, ім'ям та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації), про що вона офіційно повідомила ДПІ у Шевченківському районі міста Києва;
- зобов'язати Козелецьку МДПІ Чернігівської області ДПС (здійснювати вподальшому облік ОСОБА_2, як платника податків за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора та ведення обліку платника податків без використання серії та номеру паспорту (за прізвищем, ім'ям та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації);
- зобов'язати Козелецьку МДПІ Чернігівської області ДПС не вносити інформацію про ОСОБА_2 до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
- зобов'язати Козелецьку МДПІ Чернігівської області ДПС проставити у посвідці на постійне проживання в Україні ОСОБА_2 відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 року в задоволені позову було відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 13.09.2012 року та прийняте нове рішення, яким задовольнити позов. Свої вимоги обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 року - залишити без змін, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 є громадянкою Російської Федерації, не має паспорта громадянина України та законно перебуває на території України на підставі посвідчення на постійне проживання в Україні, виданого управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області 18 жовтня 2011 року сер. НОМЕР_1.
20.12.2011 року ОСОБА_2 зверталась до начальника Козелецької МДПІ та ДПА України із заявами, в яких просила здійснювати в подальшому її облік, як платника податків за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора; не вносити інформацію про неї до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків; зберегти за нею форму обліку платників податків за прізвищем, ім'ям, по батькові та роком народження; проставити у її паспорті (на стор. 7,8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без номера облікової картки та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.
Крім того, ОСОБА_2 подавала до податкового органу повідомлення фізичної особи, яка через релігійні переконання відмовляється від реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою 1П.
В результаті чого, 03.03.2012 року Державною податковою службою України позивачу було надано відповідь, в якій зазначено, що відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорту вноситься до паспорту громадянина України після взяття на облік до органу державної податкової служби.
Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Чернігівський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність відмовити в задоволені позову.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст. 63, 70 розділу II Податкового кодексу (далі - ПК України) та розділу VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб -платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 № 954 (далі - Положення № 954), облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, подає повідомлення за ф. № 1П (далі - повідомлення) до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - органу державної податкової служби за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування. Для заповнення повідомлення використовуються дані паспорта громадянина України та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних.
Розділ VII Положення № 954 передбачає, що фізична особа, яка раніше не подавала облікову картку, і відомості про яку не включено до Державного реєстру та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби повідомлення за формою № 1П (додаток 7), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України.
У разі необхідності, особа, крім паспорта громадянина України, пред'являє свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).
Відповідно до п. 8 розділу VIII Положення № 954 за зверненням фізичної особи, яка подала повідомлення для обліку її в окремому реєстрі Державного реєстру, орган державної податкової служби після отримання інформації з Державного реєстру про взяття такої особи на облік за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією і номером паспорта вносить до паспорта громадянина України такої особи (сьома, восьма або дев'ята сторінка) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
В свою чергу, постановою Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року № 3423-ХІІ (пункт 1) встановлено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Закон України «Про громадянство України» надає визначення термінів, зокрема, громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; а громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
Згідно з пунктами 8 та 17 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом; посвідка на постійне проживання -документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.
Відповідно до ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що чинним законодавством передбачено внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі виключно до паспорта громадянина України та саме за серією та номером паспорта. Звідси слідує, що фізична особа - нерезидент, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, не має такої можливості.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
В задоволені апеляційної скарги ОСОБА_2 - відмовити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Шостак
Судді А.М. Горяйнов
І.Л. Желтобрюх
.
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.