13 січня 2014 року Справа № 9104/5995/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Шинкар Т.І., Коваля Р.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року про відмову у відстроченні виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області про зобов'язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги,-
управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області звернулось в суд першої інстанції з заявою про відстрочення виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року відмовлено у відстроченні виконання судового рішення.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що ухвала винесена з порушенням норми матеріального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансування витрат, пов'язаних із застосуванням цього Закону здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджується Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що головним розпорядником бюджетних коштів є Пенсійний фонд України, а ч. 5,6 ст. 51 цього Кодексу визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Будь - які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або із перевищенням зобов'язань, встановлених цим Кодексом та законом про державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватись.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 24.10.2007 р № 1261 ( далі Положення). Пунктами 3, 9 Положення визначено, що одним із основних завдань ПФУ є цільове використання коштів, які використовуються винятково за призначенням і вилученню не підлягають. Бюджет Пенсійного, фонду України затверджується КМУ.
Відповідно, до ч. 7 Закону України Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» встановлено, що в 2011 році норми положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На підставі вище викладеного просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і прийняти нову, якою задовольнити заяву управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі про відстрочення виконання рішення.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2009 року у справі №2а-5985/09/0370 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі провести нарахування та виплату підвищення пенсії ОСОБА_1 за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 06.09.2010 року в задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області щодо поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2009 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області про зобов'язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни залишено без розгляду. 29.09.2011 року видано виконавчий лист у справі №2а-5985/09/0370.
Постановляючи ухвалу суд першої інстанції правильно вказав, що згідно ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Частина 1 статті 263 КАС України передбачає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Суд першої інстанції вірно вважав, що додані УПФ України в Ківерцівському районі до заяви про відстрочення виконання судового рішення документи: реєстр про залишки коштів загального та спеціального фондів державного (місцевого) бюджету на реєстраційних(спеціальних реєстраційних) та поточних рахунках установ станом на 01.12.2011р. не заслуговують на увагу, оскільки вони не можуть розглядатись як належні та допустимі докази в підтвердження заяви про відстрочення виконання судового рішення, передбаченими статтею 263 КАС України. Крім того, не заслуговують на увагу і твердження боржника на відсутність достатніх коштів для відповідного бюджетного фінансування по проведенню перерахунку та виплати доплати до пенсії стягувачу у відповідності до положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», бо реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.
Оскільки невиконання судового рішення у даній справі призводить до порушення прав позивача, а право стягувача на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не повинно залежати від наявності достатнього фінансування з бюджету, то суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що заява про відстрочення виконання судового рішення до задоволення не підлягає.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а ухвала відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області - залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року про відмову у відстроченні виконання судового рішення по справі № 2а-5985/09/0370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Т.І. Шинкар
Р.Й. Коваль