Справа: № 2а-9195/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О. Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
05 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді : Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,
при секретарі: Присяжній Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут "Київдормістпроект" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У липні 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут "Київдормістпроект" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві, в якому просив зобов'язати відповідача скасувати постанову №93/12/1 від 06.06.2012 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної документації.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2012 року позов задоволено.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут "Київдормістпроект" (ддалі - ТОВ "Інститут "Київдормістпроект") було розроблено кошторисну та проекту документацію об'єкту «Реконструкція транспортної розв'язки на перетині бульвару Дружби Народів та Наддніпрянського шосе у Печерському районі м. Києва» (надалі - Об'єкт).
07.10.2011 р. позивачем було отримано позитивний Експертний звіт №00-1682/1-11/ПБ ДП «Укрдержбудекспертиза».
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.11.2011р. №2119 «Про затвердження проекту «Реконструкція транспортної розв'язки на перетині бульвару Дружби народів та Наддніпрянського шосе у Печерському районі м. Києва» було затверджено Проект вказаного будівництва.
16.12.2011р. відповідачем було зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт на Об'єкті №КВ08311104950, в якій визначено III категорію складності об'єкта. На підставі зазначеної декларації Генеральним підрядником було розпочато будівельні роботи на Об'єкті.
25.05.2012 р. ДП «Укрдержбудекспертиза» було надано позитивний Експертний звіт №00-1682-11/ПБ щодо розгляду проектної документації.
29.05.2012р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві було проведено позапланову перевірку об'єкта будівництва, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 29.05.2012р.
В ході перевірки було встановлено невідповідність категорії складності Об'єкта, яка повинна відноситись не нижче як до IV категорії складності.
За результатом розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві було винесено постанову №93/12/1 від 06.06.2012 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної документації, за якою на позивача було накладено штраф у сумі 98 460,00 грн.
Позивач заперечує правомірність спірної постанови про накладення штрафу, у зв'язку з чим просить скасувати її з підстав невідповідності нормам чинного законодавства.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року N 3038-VI.
Відповідно до ст. 32 вказаного Закону, усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на І, II, II, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.
Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року, яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Відповідно до п. 2 вказаного Порядку, державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Таким чином, аналізуючи вищевикладені норми чинного законодавства, слід зробити висновок, що віднесення об'єктів будівництва до категорії складності належить насамперед до повноважень відповідних проектних організацій, проте виключно на відповідача законодавством покладено обов'язок щодо контролю за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері містобудування, зокрема, і відповідності проектної документації будівельним нормам та стандартам.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2011р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві було зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція транспортної розв'язки на перетині бульвару Дружби народів та Наддніпрянського шосе у Печерському районі м. Києва»; код -2141.1; категорія складності - III.
Відповідно до п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. №461, із змінами і доповненнями (далі - Порядок №461), прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).
Згідно п. 18 Порядку №461, замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 1.
Інспекція, згідно з п. 20 Порядку №461, перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.
У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
Після усунення недоліків, що стали підставою для повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.
Згідно з пунктом 3 Порядку №461, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.
Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідної Інспекції заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката (далі - заява) за формою згідно з додатком 2, до якої додається акт готовності об'єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 3 (п. 23 Порядку №461).
Відповідно до п. 25 Порядку №461, Інспекція приймає подані замовником заяву і акт готовності об'єкта до експлуатації та з метою визначення відповідності об'єкта проектній документації, вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил проводить відповідну перевірку.
Проведення перевірки на об'єкті розпочинається не пізніше ніж на третій робочий день після реєстрації заяви і не може тривати більш як чотири робочих дні.
Інспекція під час проведення перевірки має право відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати проектну і виконавчу документацію, визначені державними будівельними нормами, стандартами і правилами, інші документи, матеріали, відомості, довідки та пояснення з питань, що виникають, та залучати у разі потреби установи, організації, державні органи.
Як вбачається з висновків акту перевірки від 29.05.2012р., в ході проведення перевірки робіт по будівництву транспортної розв'язки було встановлено невідповідність категорії складності об'єкта, яка повинна відноситись не нижче IV категорії складності, а не до III категорії складності, яка значиться в декларації про початок будівельних робіт. Крім того, були виявлені роботи, які не відповідають проекту, а саме: ширина виїзду на бул. Дружби народів складає 7 м замість 6 м, як передбаченого проектом; замість пішохідного проходу побудовано 2-х смуговий проїзд, який не передбачено проектом на стадії «П»; технологічні проходи побудовані з відхиленням від проекту: в пішохідних підземних переходах на сходових маршах не встановлені поручні. Також виявлена деяка невідповідність проекту будівельним нормам, а саме: ширина смуг і поперечні уклони в деяких місцях не відповідають нормам; відсутні перехідно-швидкісні смуги.
Механізм віднесення об'єктів будівництва різного функціонального призначення до IV і V категорії складності визначається Постановою Кабінету Міністрів України № 557 від 27 квітня 2011 року «Про затвердження Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорії складності».
Відповідно до п. 5 вказаної постанови, до ІV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак:
- розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб;
- становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об'єктом;
- у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення.
Рішенням Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 59 від 16 червня 2011 року схвалено Настанову щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об'єктів будівництва до категорій складності для подальшого проектування і експертизи, яка розроблена для застосування проектувальниками і замовниками на стадії розроблення завдання на проектування об'єктів будівництва та при здійсненні їх проектування, а також для використання експертами експертних організацій при проведенні експертизи проектів будівництва і посадовими особами Держархбудінспекції. зокрема під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та при прийманні завершених будівництвом об'єктів в експлуатацію.
Так, клас наслідків (відповідальності) будівлі або споруди визначається відповідно до ДБН В. 1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» (абз. 5 Настанови).
Категорії складності об'єктів цивільного призначення визначаються відповідно до ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» (абз. 6 Настанови).
Абзацами 7-11 Настанови передбачено, що рекомендується наступна схема урахування класу наслідків (відповідальності) CCI; СС2; ССЗ: класу наслідків CCI відповідають І та 11 категорія складності; класу наслідків СС2 відповідають III та IV категорія складності; класу наслідків ССЗ відповідає V категорія складності.
Клас наслідків визначається за шістьма ознаками: кількість осіб, які постійно перебувають на об'єкті; кількість осіб, які періодично перебувають на об'єкті; кількість осіб, які перебувають поза об'єктом; обсяг можливого економічного збитку; втрата об'єктів культурної спадщини; припинення функціонування комунікацій транспорту, зв'язку, енергетики, інших інженерних мереж.
Як було вірно зазначено судом першої інстанції, акт перевірки від 29.05.2012 р. не містить даних про наявність обставин, які б давали право відносити спірний об'єкт будівництва до категорії складності та не зроблено жодного посилання на нормативно-правові акти, вимоги будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.
Отже, зважаючи на те, що Декларація про початок виконання будівельних робіт на Об'єкті за №КВ08311104950 була зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві у визначеному законом порядку та на момент реєстрації містила всі достовірні дані та відповідала вимогам чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування постанови №93/12/1 від 06.06.2012 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної документації.
За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик
.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Петрик І.Й.