21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
23 лютого 2009 р. Справа 7/12-09
за позовом: Державного підприємства "Клавдіївське лісове господарство", смт. Клавдієве-Тарасове, Боярський район, Київська область.
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський ЕЗДМ", м. Калинівка, Вінницька область.
про стягнення 115 867,85 грн
Головуючий суддя Банасько О.О.
Cекретар судового засідання Юрчак Л.C.
Представники
позивача : Лущик В.А. - головний інженер, довіреність № 76/09 від 20.02.2009 року.
відповідача : Гончарова Г.П. - юрисконсульт, довіреність № 214 від 20.02.2009 року.
Подано позов про стягнення з ТОВ "Калинівський ЕЗДМ" на користь ДП "Клавдіївське лісове господарство" 115 867,85 грн., в тому рахунку 105 590,31 грн. основного боргу, 3 885,16 грн. - пені, 796,08 грн. - 3 % річних, 5 596,30 грн. - інфляційних втрат в зв'язку з порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу необробленої сировини від 15.08.2008 року № 117/08..
Ухвалою суду від 24.01.2009 року за вказаною позовною заявою порушено провадження у справі № 7/12-09 та призначено її до розгляду на 23.02.2009 року.
17.02.2009 року до суду надійшов відзив в якому відповідач позовні вимоги щодо основного боргу визнає. При цьому останній вказує, що 19.01.2009 року ним частково погашено заборгованість шляхом перерахування позивачу платіжним дорученням № 40 5 000,00 грн..
В судовому засіданні, яке відбулось 23.02.2009 року позивачем подано заяву про відмову від стягнення 3 885,16 грн. пені, 796,08 грн. 3% річних та 5 596,30 грн. інфляційних втрат.
За письмовим клопотанням представників сторін справа розглядається без здійснення технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
15.07.2008 року між ДП "Клавдієвське лісове господарство" (Продавець) та ТОВ "Калинівський ЕЗДМ" (Покупець) укладено договір № 117/08 купівлі-продажу необробленої деревини.
Згідно п. 1.1. даного Договору Продавець продає, а Покупець купує деревину дров'яну для технологічних потреб хвойних порід відповідно до умов даного договору. В п.1.2 встановлено, що сортимент та ціна товару зазначена в специфікації до даного Договору, яка є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п.4.1 Договору Покупець проводить 100 % попередню оплату партії товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця, протягом 3 календарних днів з моменту виставлення рахунку. У п.4.2 Договору сторони погодили, що в разі часткової передплати Покупцем партії товару, повний розрахунок з Продавцем здійснюється на протязі 5 банківських днів з моменту відправлення товару.
За період з 15.07.2008 року до 07.10.2008 року позивач згідно умов Договору здійснив ряд поставок на адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами та залізничними квитанціями про приймання вантажу.
У зв'язку з тим, що відповідач лише частково розрахувався за товар виникла заборгованість у розмірі 105590,31 грн. Вказана заборгованість крім іншого підтверджується взаємно підписаним актом звірки розрахунків від 23.10.2008 року в якому зазначено, що борг ТОВ "Калинівський ЕЗДМ" перед ДП "Клавдієвське лісове господарство" складає 105 590,31 грн..
Проте як зазначалося вище відповідач згідно платіжного доручення № 40 від 19.01.2009 року сплатив позивачу 5000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості. Факт надходження 5 000,00 грн. від відповідача підтверджується позивачем.
В зв'язку із сплатою 5 000,00 грн. після порушення провадження у справі суд припиняє провадження у частині стягнення 5000,00 грн. основного боргу відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 100 590,31 грн. враховуючи наступне.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Слід зазначити, що позивач надсилав відповідачу дві претензії про сплату заборгованості № 533/09 від 24.10.2008 року та № 667/08 від 08.12.2008 року. На підтвердження факту отримання вказаних претензій відповідачем позивач надав відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення які знаходяться в матеріалах справи (№ 33186, № 34050).
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ч.1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвали суду від 24.01.2009 року відповідач не подав до суду жодного належного доказу в спростування позовних вимог позивача в частині стягнення 100 590,31 грн. боргу, в тому рахунку і доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів), крім уже згаданого платіжного доручення № 40 від 19.01.2009 року.
Враховуючи те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 100590,31 грн. визнаються відповідачем та окрім цього підтверджуються наявними у справі первинними бухгалтерськими документами, суд вважає суму боргу в розмірі 100590,31 грн. доведеною позивачем. При цьому суд враховує, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, що дає підстави для прийняття вказаної заяви та задоволення позову в цій частині.
Заява позивача про відмову від частини позовних вимог також задовольняється судом, оскільки відмова позивача від позову в частині відмову від стягнення 3 885,16 грн. пені, 796,08 грн. 3% річних та 5 596,30 грн. інфляційних втрат не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, відповідає обставинам і матеріалам справи, у представника позивача наявні повноваження на відмову від позову. Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України позивачу роз'яснені процесуальні наслідки його дій. В зв'язку з цим провадження в частині стягнення 3 885,16 грн. пені, 796,08 грн. 3% річних та 5 596,30 грн. інфляційних втрат, підлягає припиненню на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України в зв'язку з тим, що спір доведено до суду внаслідок його неправильних дій.
За письмовим клопотанням сторін 23.02.2009 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Керуючись ст.11, ч.ч.1, 2 ст.509, ст.ст. 525, 526, 527, ч.ч.1, 2 ст. 530, ст.610, ч.1 ст.625 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч. 2 ст. 49, ст. 78, п.п. 1-1, 4 ч.1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський ЕЗДМ", вул. Промислова, 50, м. Калинівка, Вінницька область, 22400 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 05412693, р/р - 26006279082005 в Вінницькій філії Приватбанку, МФО - 302689) на користь Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство", вул. Великого Жовтня, 4, смт. Клавдієве-Тарасове, Бородянський район, Київська область, 07850 - (інформація про реквізити - р/р - 26004501054184 в КРД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО-322904, ідентифікаційний код - 00992065) - 100 590 грн. 31 коп. боргу (сто тисяч п'ятсот дев'яносто грн. 31 коп.), 1 158 грн. 67 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита (одну тисячу сто п'ятдесят вісім грн. 67 коп.) та 118 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).
3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
4. Прийняти відмову позивача від стягнення 3 885,16 грн. пені, 796,08 грн. 3% річних та 5 596,30 грн. інфляційних втрат, провадження у справі в цій частині припинити відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.
5. Припинити провадження у частинні стягнення 5000,00 грн. основного боргу згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
6. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.
Суддя Банасько О.О.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 24 лютого 2009 р.
віддрук.3 прим.:
1 - до справи.
2 - позивачу - ДП "Клавдієве лісове господарство", вул. Великого Жовтня, 4, смт. Клавдієве-Тарасове, Бородянський район, Київська область, 07850.
3 - відповідачу - ТОВ "Калинівський ЕЗДМ", вул. Промислова, 50, м. Калинівка, Вінницька область, 22400.