ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/22085/13 15.01.14
За позовом Фізичної особи - підприємця Войтович Тараса Андрійовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Творець"
про стягнення 128 722,17 грн
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники:
від позивача Шарикіна А.Ю. - представник за довіреністю від 11.11.13;
від відповідача не з'явились
В судовому засіданні 15.01.14. в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Войтович Тараса Андрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Творець" про стягнення 128722,17 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що всупереч умовам укладеного між сторонами договору оренди № 01/10/12 від 01.10.2012, відповідачем неналежно виконувались зобов'язання щодо сплати орендних платежів, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 115000,00 грн., пеня у розмірі 11 324,58 грн. та 3 % річних у розмірі 2397,59 грн.
Ухвалою суду від 15.11.2013 порушено провадження у справі № 910/22085/13 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 11.12.2013.
У судове засідання 11.12.2013 з'явився представник позивача, однак вимог ухвали суду від 15.11.2013 не виконав, витребуваних судом документів не надав.
Відповідач в судове засідання 11.12.2013 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 11.12.2013 розгляд справи було відкладено на 15.01.14 у зв'язку з неявкою представника відповідача.
В судове засідання 15.01.2014 представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103027865937.
При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
01 жовтня 2012 між Фізичною особою - підприємцем Войтович Тарасом Андрійовичем (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Творець» (далі - відповідач, орендар) було укладено Договір оренди нежилого приміщення № 01/10/12 (далі - договір).
Згідно з умовами договору орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове платне користування, а орендар зобов'язується прийняти у строкове користування об'єкт нерухомого майна - приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Гончара, буд. 55, загальною площею 167,0 кв.м. для розміщення офісу орендаря.
Відповідно до п. 4.1 договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками. Строк оренди за договором встановлено до 30.09.13.
Згідно з п. 4.2 договору якщо жодна сторона в строк за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору не заявить про намір припинити договір, строк дії договору автоматично поновлюється на тих самих умовах на той самий строк.
Строк оренди може бути скорочений лише за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до договору (п. 4.3 договору).
Відповідно до п.3.1 договору приймання-передавання об'єкта здійснюється за актом приймання-передавання, який підписується сторонами.
Фактичне передання об'єкту оренди у користування орендарю підтверджується Актом приймання-передавання від 01.10.2012, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у користування приміщення загальною площею 167,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гончара, буд. 55.
Згідно з п.5.1, 5.2, 5.4 договору орендна плата становить 27000,00 грн. з ПДВ на місяць та сплачується орендарем щомісячно не пізніше 10 числа місяця, за який проводиться орендна плата, в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на рахунок орендодавця.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів, передбачених умовами договору оренди від 01.10.12.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором найму (оренди).
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст.530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 5.2 договору оренди строк виконання грошових зобов'язань відповідача по сплаті орендних платежів за договором оренди на момент розгляду справи настав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав умови договору оренди від 01.10.12 належним чином, що підтверджується актом приймання-передавання від 01.10.12, актами надання послуг від 31.05.13 № TF0BTA-2 на суму 27000,00 грн., від 30.06.13 № TF0BTA-2 на суму 27000,00 грн., від 31.07.13 № TF0BTA-2 на суму 27000,00 грн., від 31.08.13 № TF0BTA-2 на суму 27000,00 грн., від 30.09.13 № TF0BTA-2 на суму 27000,00 грн., що підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками. Крім того, в матеріалах справи наявний підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками акт звірки взаємних розрахунків за період з травня по вересень 2013 року, з якого вбачається що станом на 30.09.13 заборгованість відповідача перед позивачем складала 115000,00 грн.
Таким чином, в період з травня по вересень 2013 року позивачем було надано відповідачу послуги з оренди приміщення на загальну суму 162000 грн. 00 коп., в той час як відповідачем було сплачено 47000,00 грн. орендних платежів. Отже, відповідач в порушення умов договору оренди від 01.10.12 не виконав своїх зобов'язань щодо повної оплати орендних платежів, в зв'язку з чим у останнього існує заборгованість перед позивачем в сумі 115000,00 грн., що підтверджується, зокрема, листом відповідача про зобов'язання сплатити заборгованість за договором оренди № 01/10/12 до 30.08.13, копія якого наявна в матеріалах справи, а також копіями банківських виписок з рахунку позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди № 01/10/12 від 01.10.12 у розмірі 115000,00 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача 11 324,58 грн. пені та 2397,59 грн. - 3 % річних, що нараховані за порушення грошового зобов'язання за договором оренди.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так як факт прострочення виконання грошового зобов'язання встановлений судом та відповідачем не спростований, з відповідача підлягає стягненню 2397,59 грн. - 3 % річних, що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, наданому в додатках до позовної заяви.
Пунктом 8.2.2 договору передбачено, що у випадку прострочення по сплаті орендної плати орендар зобов'язується сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової НБУ, яка діяла на момент прострочення, від суми боргу за кожний день прострочення.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в загальному розмірі 11 324,58 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача проведеному відповідно до вимог законодавства та умов договору, з яким погоджується суд.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказів на спростування факту наявності заборгованості з орендних платежів за договором оренди № 01/10/12 від 01.10.12 відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за вказаним договором оренди в розмірі 115000,00 грн., 11 324,58 грн. пені та 2397,59 грн. - 3 % річних є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Творець" (01034 м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33-А, ідентифікаційний код 32426729) на користь Фізичної особи-підприємця Войтович Тараса Андрійовича (08600 Київська обл.. м. Васильків, вул.. Грушевського, буд. 39, кв. 21, ідентифікаційний номер 2157203855) заборгованість по сплаті орендної плати в розмірі 115 000 (сто п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., пеню в розмірі 11 324 (одинадцять тисяч триста двадцять чотири) грн. 58 коп., 3% річних в розмірі 2 397 (дві тисячі триста дев'яноста сім) грн. 59 коп., судовий збір у сумі 2574 (дві тисячі п'ятсот сімдесят чотири) грн. 47 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 20.01.2014 року
Суддя Пукшин Л.Г.