ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/22551/13 13.01.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Кіт - Консалтинг»
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські газові котли"
про невиконання договірних зобов»язань та стягнення коштів у розмірі 20 257,04 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
Від позивача: Залещик П.К. - предст. за довір.;
Від відповідача: не з'явились.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Кіт-Консалтинг» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські газові котли» про невиконання договірних зобов»язань та стягнення коштів у розмірі 20 257,04 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.11.2013 порушено провадження у справі №910/22551/13, розгляд справи призначений на 16.12.2013.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.12.2013, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 13.01.2013.
Представники відповідача в судове засідання не з'явились, поважні причини неявки суду не повідомили, витребувані судом документи не надали, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
За адреси відповідача зазначеної у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до суду повернулась поштова кореспонденція з довідкою ф.20 та з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 24.12.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
31.08.2012 між Науково-виробничою фірмою «Кіт-Консалтинг» ТОВ (надалі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські газові ресурси» (надалі - Постачальник) було укладено договори №12-11 на постачання природного газу і №П/12-11 про надання послуг по забезпеченню постачання природного газу (надалі-Договори).
Відповідно до п.2.1.1 Договору №12-11 Постачальник взяв на себе зобов»язання здійснювати поставку газу Покупцю згідно умов даного Договору.
В вересні 2012 року позивачем було отримано 1287 куб.м. вартість 5527,69 грн., що підтверджується актом по виконанню послуг по транспортуванню природного газу від 30.09.2012 складеного Відкритим акціонерним товариством «Кіровоградгаз» і актами приймання-передачі природного газу і приймання - передачі наданих послуг по забезпеченню постачання природного газу від 30.09.2012 складеними позивачем і відповідачем.
В рахунок оплати зазначеного газу було прийнято договір про відступлення права вимоги №42/11 ВП від 31.08.2012 за яким позивач передав відповідачу права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-Енерго» на суму 25 784,73 грн. і суму 106,94 грн., а всього на загальну суму 25 891,67 грн.
Відповідно до п.2.2 даного договору сума 25 784,73 грн. зараховується новим кредитором (відповідачем) у якості оплати первісного кредитора (позивача) за постачання природного газу за договором постачання природного газу №12-11 від 31.08.2012, укладених між позивачем та відповідачем.
Тим самим, враховуючи зазначену поставку газу в вересні 2012 на суму 5 527,69 грн., переплата з поставки газу складає 20 257,04 грн. на користь позивача.
Згідно п.6.1 Договору №12-11 на постачання природного газу розрахунок за поставку природного газу здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на поточний рахунок Постачальника на таких умовах:
- 100% вартості заявленого місячного обсягу природного газу - попередня оплата до 26 числа місяця, що передує місяцю поставки газу.
Відповідно до п.6.2 сторони мають право встановити інший порядок розрахунків за даним Договором (з використанням договорів поруки, акредитивів, векселів, тощо). Такий порядок має бути узгоджений Сторонами шляхом підписання відповідного Додатку.
Як вбачається з матеріалів справи поставок газу в жовтні 2012 відповідач не здійснив. У зв»язку з невиконанням взятих на себе відповідачем зобов»язань за договором, позивач уклав договір №К-01/2537-ПГ/2012 на постачання природного газу (для промислових та комунально-побутових підприємств) з Відкритим акціонерним товариством «Кіровоградгаз» від 01.09.2012, яким і було здійснено в жовтні 2012 постачання природного газу в кількості 2 618 куб.м. на загальну суму 12 354,91 грн. що підтверджується рахунком-фактурою №43-026143 від 29.10.2012, актом передачі-приймання природного газу та виконання послуг по його транспортуванню від 31.10.2012, платіжним дорученням №2526 від 30.10.2012, актами звірки взаємних розрахунків від 01.11.2012 між Відкритим акціонерним товариством «Кіровоградгаз» і позивачем.
Таким чином, відповідачем не виконані частково умови договору про відступлення права вимоги №42/11 ВП від 31.08.2012, за якими заборгованість складає 20 257,04 грн.
Відповідно сума заборгованості відповідача за непоставлений газ складає 20 257,04 грн. основного боргу, який сплачений у вигляді передплати.
Отже, відповідачем були порушені взяті на себе господарські зобов»язання.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст.11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов»язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абз.2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну набор припинення цивільних прав та обов»язків.
Відповідно до ст.14 Цивільного кодексу України цивільні обов»язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов»язковими.
Згідно ст.173 Господарського кодексу України один суб»єкт господарського зобов»язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб»єкта має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушення зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
На підставі ст.3 Цивільного кодексу України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з положенням ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов"язків є, зокрема, договори та інші правочини.
В ст. 328 Цивільного кодексу України сказано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави регулюється Главою 83 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов"язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до п. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
З боку відповідача не було надано суду доказів в спростування заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст.ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські газові ресурси" (01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 9, к. 3; ідентифікаційний код 37101703) на користь Науково - виробничої фірми «Кіт-Консалтінг» ТОВ (25011, м. Кіровоград, вул. Генерала Родимцева, 87-Г, ідентифікаційний код 05402789) суму заборгованості в розмірі 20 257,04 (двадцять тисяч двісті п»ятдесят сім гривень 04 коп.) та судовий збір в розмірі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.).
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Дата підписання
повного тексту рішення: 14.01.2014
Суддя М.Є. Літвінова