Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25
"17" січня 2014 р. Справа № 911/4288/13
Суддя Горбасенко П.В., розглянувши заяву Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" про розстрочення виконання рішення господарського суду Київської області від 09.12.2013р. у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства"
про стягнення 12 706 288,92грн.
За участю представників:
від позивача Бернацька О.В. (дов. № 14-113 від 14.05.2013р.);
від відповідача (заявника) Адаменко Н.П. (доруч. № 01.07-18/2042 від 15.11.2013р.).
Рішенням господарського суду Київської області від 09.12.2013р. (суддя Щоткін О.В.) у справі № 911/4288/13 позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" (07100, Київська область, місто Славутич, вулиця Військових будівельників, будинок 8, ідентифікаційний код 31476318) на користь Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) - 10 851 505 (десять мільйонів вісімсот п'ятдесят одну тисячу п'ятсот п'ять) грн. 17 коп. основного боргу, 801 545 (вісімсот одну тисячу п'ятсот сорок п'ять) грн. 94 коп. пені, 759 605 (сімсот п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот п'ять) грн. 36 коп. штрафу, 262 340 (двісті шістдесят дві тисячі триста сорок) грн. 18 коп. 3% річних, 30 899 (тридцять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) 38 коп. та 68 817 (шістдесят вісім тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 87 коп. судового збору, в іншій частині позову відмовлено.
27.12.2013р., на виконання рішення господарського суду Київської області від 09.12.2013р. у справі № 911/4288/13, видано накази.
08.01.2014р. через канцелярію господарського суду Київської області від Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" надійшла заява № 01.07-15/2380 від 26.12.2013р. (вх. № 2/14 від 08.01.2014р.) про розстрочення виконання рішення господарського суду Київської області від 09.12.2013р. терміном на 20 років рівними частинами до сплати в розмірі 53 229,07грн. Заявник обґрунтовує свою заяву тяжким фінансовим становищем.
На підставі автоматизованого розподілу вказану заяву передано судді Горбасенку П.В.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.01.2014р. розгляд заяви призначено на 17.01.2014р.
17.01.2014р. до канцелярії господарського суду Київської області від позивача надійшло пояснення від 15.01.2014р. (вх. № 653/14 від 17.01.2014р.), згідно якого останній заперечив проти задоволення вказаної заяви, яке прийнято судом.
Представник відповідача в судовому засіданні 17.01.2014р. підтримав подану ним заяву про розстрочення виконання рішення суду та просив задовольнити її в повному обсязі, представник позивача заперечив проти задоволення вказаної заяви.
Згідно ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Як зазначається у абз. 1 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляд судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003р., при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Майновий стан боржника, відсутність у нього на цей час коштів, не може розглядатись тією винятковою обставиною, що надає право на розстрочку виконання грошового зобов'язання.
Згідно п. 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012р. розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Відповідно до п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012р. підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заявником належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено суду наявності підстав для розстрочки виконання вищевказаного судового рішення. Наявність же збитків за результатами господарської діяльності в 2013р., які виникли у зв'язку з несвоєчасними розрахунками населення за спожитий природний газ, що підтверджується довідками КП "Управління житлово-комунального господарства" № 01.07-18/2377 від 26.12.2013р., № 01.07-18/2377 від 26.12.2013р. та бухгалтерською довідкою КП "Управління житлово-комунального господарства" № 01.07.18/2378 від 26.12.2013р., наявними в матеріалах справи свідчить про факт наявності у відповідача значних збитків від господарської діяльності останнього, а не про існування виняткових випадків, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Посилання представника заявника на те, що відповідач є підприємством, внесеним до реєстру підприємства паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» у зв'язку з чим у відповідності до ст. 10.1. вказаного Закону державним, комунальним підприємствам, а також господарським товариствам, у статутних фондах яких частка держави становить більше ніж 50 відсотків, які відносяться до підприємств паливно-енергетичного комплексу та внесені до Реєстру, дозволяється без отримання додаткових погоджень з державними органами, уповноваженими управляти зазначеними підприємствами, за взаємною згодою, провести реструктуризацію кредиторської та/або дебіторської заборгованостей терміном до двадцяти років з дати укладення відповідних договорів про реструктуризацію заборгованості з відстрочкою погашення заборгованості до двох років дії таких договорів та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками не приймаються судом, оскільки вказані обставини не є підставою для розстрочення виконання судового рішення.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову Комунальному підприємству "Управління житлово-комунального господарства" у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення господарського суду Київської області від 09.12.2013р. у справі № 911/4288/13 у зв'язку з її безпідставністю та необгрунтованістю.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Комунальному підприємству "Управління житлово-комунального господарства" у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення господарського суду Київської області від 09.12.2013р. у справі № 911/4288/13.
Суддя П.В. Горбасенко