09 грудня 2008 р.
№ 8/199пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційне подання
Заступника прокурора Донецької області
на рішення
від18.09.08 господарського суду Донецької області
у справі
№ 8/199пн
за позовом
ТзОВ "ІНТЕРБІС"
до
1.ДПІ в Калінінському районі м.Донецька
2.Калінінської районної ради у місті Донецьку
3-тя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
Комунальна лікувально-профілактична установа "Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об'єднання"
про
визнання права власності на будівельні матеріали вартістю еквівалентній 9498491,90 дол. США
від Генеральної Прокуратури України : Івченко О.А. ст. прокурор відділу, посв. №194 від 27.11.07
у справі взяли участь представники
позивача: Менюк С.А., довір. від 05.12.08
відповідачів: не з'явились
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.09.2008 позовні вимоги задоволено частково: за позивачем визнано право власності на будівельні матеріали вартістю еквівалентній 9498491,90 доларів США. В решті позовних вимог відмовлено. Рішення мотивоване наявністю доказів придбання будівельних матеріалів та проведення робіт (судді: А. Ємельянов, Г.Левшин, Г. Курило).
Заступник прокурора Донецької області в касаційному поданні, поданому в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька просить скасувати рішення суду від 18.09.2008, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права. Висновки суду не відповідають матеріалам справи. Судом встановлено, що по договору від 14.05.1993 ТОВ "Інтербіс" виступило замовником будівництва хірургічного комплексу з реанімаційним центром. Згідно договору про сумісну діяльність Донецький обласний діагностичний центр доручив, а консорціум "Радон" прийняв на себе функції забудовника будівництва другої черги Донецького обласного діагностичного центру. За договором власником комплексу другої черги є Донецький обласний діагностичний центр.
Розпорядженням КМУ №213р від 18.04.93р. прийнято пропозицію Донецької облдержадміністрації щодо надання позивачу квоти на експорт 100000 т. вугілля та 500000 т. прокату за умови, що прибуток від реалізації продукції (валютні кошти) будуть використані для закінчення будівництва "під ключ" хірургічного комплексу з реанімаційним центром Донецької обласної клінічної лікарні.
ТОВ "Інтербіс" зобов'язано було укласти з іноземними фірмами контракти на будівництво у 1993-1995 роках вказаного хірургічного комплексу.
З метою виконання приписів розпорядження Кабінету Міністрів України, 12.05.1993 між консорціумом "Радон", фірмою "Гортан будівництво" та ТОВ "Інтербіс" було укладено тристоронню угоду. За змістом цього договору відповідно до розпорядження № 213-р від 08.04.93р. консорціум "Радон" передав фірмі "Інтербіс" функції замовника по контракту щодо будівництва "під ключ" хірургічного комплексу з реанімаційним центром Донецької обласної клінічної лікарні ім. Калініна та проектно-технічну документацію по вказаному об'єкту. Згідно п.4 зазначеного контракту всі обов'язки замовника приймає на себе фірма "Інтербіс".
Висновок суду, що ТОВ "Інтербіс" фактично набуло статусу замовника будівництва "під ключ" хірургічного комплексу з реанімаційним центром протирічить умовам договору про сумісну діяльність, оскільки консорціум "Радон" міг передати фірмі "Інтербіс" тільки функції замовника будівництва другої черги Донецького обласного діагностичного центру.
Судом неправильно застосована ст. 331 ЦК України. Процент готовності об'єкту незавершеного будівництва хірургічного комплексу складає 45%. Частка невиконаних робіт становить 55%. Власником об'єкта будівництва або результату будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором. По договору (т.1, арк. 40) власником комплексу другої черги є Донецький обласний діагностичний центр.
Порушені норми процесуального права, зокрема ст. 1 Господарського процесуального кодексу України. Право позивача на будівельні матеріали не порушено і вже встановлено у іншому рішенні суду від 16.05.2005 у справі № 18/469пд (12/75в). В оскаржуваному рішенні суду не вказано яким чином відповідачі у даній справі порушили права позивача.
Позивач змінив позовні вимоги та заявив про визнання за ним права власності на будівельні матеріали.
Судом невірно застосовані норми матеріального права в частині визначення предмету позову. Рішенням господарського суду від 16.05.2005 у справі № 18/469пд встановлено, що об'єкт, розташований за адресою: м. Донецьк, пр. Ілліча, 14а є об'єктом незавершеного будівництва і не може бути матеріалом будівництва.
Оспорюваним рішенням суду порушуються інтереси держави, оскільки судом визнано право власності на матеріали, які використані для будівництва об'єкту на державне замовлення.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання заступника прокурора Донецької області підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір від 14.05.1993р., за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтербіс" виступило замовником проведення будівництва хірургічного комплексу з реанімаційним центром. З метою закінчення будівництва об'єкту нерухомості ним було перераховано на рахунок будівельної Фірми "Гортан будівництво"' в якості оплати за придбані матеріали та виконані роботи за контрактом 10874070,69 доларів США.
На момент розгляду справи будівництво об'єкту нерухомості по пр. Ілліча, 14-а у м. Донецьку не закінчено.
Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву №29727 від 29.1 1.2006р. повідомив суд про ті обставини, що об'єкт незавершеного будівництва на балансі Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька не знаходиться.
Відповідач 2 надав відзив на позовну заяву №01/17-2542 від 21.08.2008р., в якому позовні вимоги не визнав. В обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог відповідач 2 посилається на те, що незважаючи на проведення позивачем будівництва хірургічного корпусу, будівельні матеріали, розташовані на земельній ділянці по пр. Ілліча, 14-а у м.Донецьку, належать територіальній громаді м. Донецька.
Донецьким обласним діагностичним центром та консорціумом „Радон" був укладений договір про сумісну діяльність, за умовами якого Донецький обласний діагностичний центр доручив, а консорціум прийняв на себе виконання функцій замовника будівництва другої черги Донецького обласного діагностичного центру. Умовами вказаного договору передбачалося, що будівництво комплексу нерухомого майна вартістю 15 млн. доларів буде проведено з березня 1990р. по серпень-вересень 1991р. та буде включати в себе стаціонар на 100 місць, виставковий комплекс, оздоровчий комплекс, сауну, басейн, тренувальний зал, підприємства загального харчування та торгівлі, допоміжний комплекс.
З метою проведення будівництва діагностичного центру консорціумом „Радон" (замовник) був укладений договір №1-2610/89 від 26.04.1990р. з спільним радянсько-югославським підприємством „ГЗРЦ ИНКО" та спільною югославською фірмою „Владимир Гортан" (виконавці).
За умовами вказаного договору виконавці прийняли на себе зобов'язання своїми силами виконати всі проектно-будівельні роботи згідно з проектною документацією, узгодженою з замовником, та здати останньому об'єкт "під ключ".
Приймаючи до уваги зміну умов фінансування по контракту №1-2610/89 від 26.04.1990р., а також враховуючи пропозиції щодо перепрофілювання медичного об'єкту, угодою між консорціумом „Радон", спільним радянсько-югославським підприємством „ГЗРЦ ИНКО" та спільною югославською фірмою "Владимир Гортан" вирішено припинити з 01.01.1991р. всі роботи та дії, пов'язані з реалізацією контракту №1-2610/89 від 26.04.1990р.
При цьому, за умовами п.2 вказаної угоди весь обсяг підготовчих та вишукувальних робіт, виконаних за контрактом №213-р від 08.04.1993р., переходить в якості складових в реалізацію контракту № РГ-5.02. Під об'єктом в контракті № РГ-5.02 розуміється хірургічний комплекс з реанімаційним центром.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №213-р від 08.04.1993р. прийнято пропозицію Донецької обласної державної адміністрації щодо надання позивачу квоти на експорт 100000 т вугілля та 500000 т прокату за умови, що прибуток від реалізації продукції (валютні кошти) будуть використані для закінчення будівництва „під ключ" хірургічного комплексу з реанімаційним центром Донецької обласної клінічної лікарні.
Одночасно, за умовами п.2 вказаного розпорядження фірму "Інтербіс" зобов'язано укласти з іноземними фірмами контракти на будівництво у 1993р.-1995р. вказаного хірургічного комплексу, поставку і монтаж обладнання, оснащення апаратурою, а також закупівлю необхідних ліків.
З метою виконання приписів розпорядження Кабінету Міністрів України, 12.05.1993р. між консорціумом „Радон", фірмою "Гортан будівництво" та позивачем було укладено трьохсторонню угоду.
За змістом вказаного договору відповідно до розпорядження №213-р від 08.04.1993р. консорціум "Радон" передав фірмі "Інтербіс" функції замовника по контракту щодо будівництва „під ключ" хірургічного комплексу з реанімаційним центром Донецької обласної клінічної лікарні ім. Калініна та проектно-технічну документацію по вказаному об'єкту. При цьому, згідно п.4 зазначеного контракту всі обов'язки замовника приймає на себе фірма «Інтребіс».
Пунктом 3 договору від 12.05.1993р. встановлено, що позивач приймає на свій баланс незавершене будівництво хірургічного комплексу, яке передається з балансу консорціуму „Радон".
Як встановлено судом, 14.05.1993р. у м. Донецьку був підписаний контракт між Фірмою «Інтербіс»(замовник), яка діє згідно з законодавством України та розпорядженням Кабінету Міністрів України №213-р від 08.04.1993р., з однієї сторони, та будівельною Фірмою «Гортан будівництво»(виконавець), з іншої сторони. Відповідно до п.1 вказаного контракту, виконавець приймає зобов'язання своїми силами та механізмами виконати всі проектно-будівельні роботи відповідно до проектної документації, узгодженої з замовником та здати об'єкт під ключ.
Вартість робіт по будівництву об'єкта у п.2 контракту сторонами визначена в сумі 35000000 доларів США на підставі наданої проектно-технічної документації та кошторису.
Згідно з положеннями п.3 контракту від 14.05.1903р. розрахунок за виконані роботи проводиться в доларах США проти рахунків-фактур, наданих на підставі місячних ситуацій, завірених замовником.
На підставі волевиявлення органу державної влади - Кабінету Міністрів України шляхом підписання відповідних контрактів, позивач фактично набув статусу замовника проведення будівництва „під ключ" хірургічного комплексу з реанімаційним центром.
Позивачем заявлені вимоги про визнання права власності на будівельні матеріали вартістю, еквівалентною 10874070,69 доларів США, які були придбані за контрактом від 14.05.1993р.
За висновками суду, вартість будівельних робіт та придбаних на підставі контракту від 14.05.1993р. матеріалів складає 9498491,90 доларів США.
Загальна вартість робіт по будівництву хірургічного комплексу з реанімаційним центром вказаних у ситуаціях, також підтверджується аудиторським висновком щодо достовірності фінансових операцій, проведених Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтербіс" актів виконаних робіт з урахуванням вартості матеріалів, витрачених на об'єкті будівництва, який розташований за адресою: м. Донецьк, пр. Ілліча, 14а.
Відповідачами, третьою особою, прокурором будь-яких доказів або тверджень, направлених на спростування змісту аудиторського висновку всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33 Господарського[ процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.
Згідно з актом обстеження від 26.09.2006р., складеним техніком Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», загальний процент готовності об'єкту незавершеного будівництва хірургічного комплексу складає 45%. При цьому, процент готовності фундаменту -100%, стін та перегородок -85%, перекриттів - 95%, даху, полів, вікон, оздоблювальних робіт, внутрішніх санітарно-технічних та електротехнічних пристроїв складає 0%.
Будь-які докази завершення будівництва хірургічного комплексу, розташованого по пр. Ілліча, 14-а у м. Донецьку, зокрема, акт вводу об'єкту в експлуатацію, у матеріалах справи відсутні, внаслідок чого, за висновками суду, хірургічний комплекс з реанімаційним відділенням Донецької обласної лікарні ім. Калініна не може вважатися окремим об'єктом нерухомого майна.
Як встановлено судом, договором від 14.05.1993р., на підставі якого позивачем, як замовником, були проведені будівельні роботи, не передбачено можливості набуття права власності Фірмою «Гортан будівництво»на об'єкт хірургічного комплексу з реанімаційним відділенням.
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.05.2005р. по справі №18/469пд (12/75в), з урахуванням відсутності доказів закінчення процесу будівництва хірургічного корпусу, встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтербіс" є власником належних йому матеріалів та обладнання тощо, які використані в процесі цього будівництва. Вказане рішення господарського суду в цій частині залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.08.2005р., яка ухвалою від 16.08.2006р. Вищим адміністративним судом України залишена в силі.
Враховуючи, що на теперішній час рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2005р. по справі №18/469пд (12/75в) у вказаній частині набрало законної сили, не скасовано та є дійсним, суд приймає до уваги встановлені в ньому факти при прийнятті рішення по цій справі.
З огляду на встановлені місцевим судом обставини, колегія суддів зазначає наступне.
Рішення суду по даній справі винесено з порушенням вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, де зазначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. В порушення цих вимог суд взяв до уваги рішення суду по справі № 18/469пд (12/75в), в якій брали участь інші сторони: позивач -прокурор в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України; відповідачі: ДПІ в Калінінському районі, ДП Всеукраїнський благодійний фонд "Професіонал", ТОВ "Торговий будинок "Укр -Рос Нафта" м. Донецьк; Регіональна товарна біржа "Восток". В даній справі № 8/199пн сторони інші.
Спірний об'єкт знаходиться на земельній ділянці, яка в постійному користуванні Клінічної лікувально-профілактичної установи "Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об'єднання". Знаходження спірного майна на балансі ТОВ "Інтербіс" ще не є безспірною ознакою його права власності на це майно. Баланс підприємства не визначає підстав знаходження майна у власності підприємства, а є лише формою бухгалтерського обліку.
Слід зазначити, що незалежно від того, на балансі якого підприємства знаходиться державне майно, воно не втрачає статусу державного майна.
В порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд не з'ясував обставини, що мають вирішальне значення для правильного розгляду спору: судом не з'ясовані джерела фінансування спірного об'єкту. В порушення вимог ст. 34 Господарського процесуального кодексу України не досліджені певні докази і не вказано конкретні документи, які свідчить про те, що позивач придбавав матеріали за власні кошти. Судами не досліджувалося питання, який прибуток ТОВ "Інтербіс" отримало від наданої йому квоти на експорт 100000 т. вугілля та 500000 т. прокату (за розпорядженням КМУ № 213 від 18.04.1993); на які цілі був витрачений цей прибуток і який правовий статус цих коштів (кому вони належали), чи були вони витрачені на будівництво спірного об'єкту.
Суд не надав належної юридичної оцінки умовам договору про сумісну діяльність, укладеному Донецьким обласним діагностичним центром та консорціумом "Радон", ступінь його виконання сторонами. Судами не встановлено, що даний договір сторонами розірвано (том 1, арк. 40-42).
Не досліджені умови Договору генерального підряду на капітальне будівництво від 29.10.1997, ступінь його виконання, стан на момент розгляду справи в суді (том 5, арк. 68).
Судами не досліджено як позивач виконував Розпорядження представника президента України щодо звітності про надходження і використання валютних коштів від експорту продукції в межах отриманих квот (т.1, арк. 39). Не надана оцінка п.4 Розпорядження Кабінету Міністрів України № 213-р від 8.04.1993 де Міністерству економіки пропоновано при формуванні державного замовлення на 1994-1995 рр. передбачити включення до його складу відповідних обсягів металопродукції для закінчення будівництва хірургічного корпусу з реанімаційним центром Донецької обласного клінічної лікарні (том 1, арк. 32).
За таких обставин висновок місцевого суду, що позивач є власником будівельних матеріалів на суму еквівалентну 9498491,90 дол. США, колегія суддів вважає необгрунтованим і не підтвердженими належним доказами, які б досліджувалися в судовому засіданні.
Заслуговують на увагу доводи прокурора про неправильне застосування судом ст. 331 ЦК України. Судом не встановлено які умови набуття права власності на спірний об'єкт встановлені умовами договору або закону; не встановлено за чиї кошти придбані матеріали, з яких побудований спірний об'єкт. Стаття 331 ЦК України регулює набуття права власності на новостворене майно. Якщо будівництво не завершено, особа вважається власником матеріалів, які були використані в процесі створення майна.
Якщо правовідносини сторін регулюються договором будівельного підряду (том 5, арк.68), то відповідно ст. 876 ЦК України, власником об'єкту будівництва або результатів інших будівельних робіт до їх здачі замовникові, є підрядник.
Висновок місцевого суду про те, що позивач є замовником будівництва спірного об'єкту зроблений при неповному встановленні всіх обставин справи і без дослідження певних доказів. Якщо буде встановлено, що він замовник і фінансував будівництво за рахунок власних коштів, то він стане власником об'єкту у встановленому порядку після здачі об'єкту підрядником в експлуатацію.
З наведеного слідує, що суд не з'ясував дійсні правовідносини сторін у справі, не залучив до розгляду справи осіб з якими позивач укладав різні договори і не з'ясував дійсного статусу позивача. Судом не встановлено в чому полягає порушення прав позивача відповідачами у справі.
Колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута з порушенням вимог процесуального законодавства і неправильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Рішення суду від 18.09.2008 підлягає скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд.
Під час повторного розгляду справи суду необхідно усунути зазначені порушення. Повно встановити обставини справи, ретельно і об'єктивно дослідити належні докази на підтвердження позовних вимог і заперечень
В залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права і винести обгрунтоване, законне рішення суду.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.
Рішення від18.09.08 господарського суду Донецької області у справі №8/199пн скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді Є.Чернов
В.Цвігун