21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
23 грудня 2008 р. Справа 12/123-08
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта" (13532, Житомирська обл., Попільнянський р-н, с. Жовтневе, ідент.код 3133121249; поштова адреса: 02660, м. Київ, вул. Мурманська, 3 поверх 3)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинська птахофабрика" (22300, Вінницька обл., смт. Літин, вул. Коцюбинського, 25, ідент.код 33451206)
про стягнення 86702,62 грн.
Головуючий суддя Кожухар М.С.
Cекретар судового засідання Семенько Д.А.
Представники
позивача - Галицький І.П.- за дорученням
відповідача - Лучков С.В.- директор
Подано позов про стягнення 86702,62 грн., в тому рахунку: 52014,40 грн. основного боргу, 8731,88 грн. пені, 21398,82 грн. інфляційних нарахувань та 4556,95 грн. три відсотка річних.
Ухвалою суду від 29.10.08р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 25.11.08р.
У судове засідання 25.11.08р. з"явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав. Представник відповідача у судове засідання не з"явився, від директора ТОВ "Літинська птахофабрика" через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з його перебуванням у відрядженні з 24.11.08р. по 04.12.08р. З урахуванням наведеного, розгляд справи ухвалою від 25.11.08р. відкладено на 16.12.08р.
В судове засідання 16.12.08р. з"явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав та представник відповідача, який позовні вимоги визнав частково (в сумі 52014,40 грн. основного боргу) з підстав, викладених у відзиві, де зокрема зазначив, що позивач в порушення умов п. 3.3 договору невчасно надіслав (не в травні 2006р., а тільки 26.09.08р.) претензію на адресу відповідача про затримку оплати, а тому відповідач вважає, що нарахування пені неможливе.
В судовому засіданні 16.12.08р. оголошено перерву до 23.12.08р.
В судове засідання 23.12.08р. з"явились представники обох сторін, які відповідно позовні вимоги та заперечення на позов підтримали.
З пояснень представників сторін та наданих матеріалів суд вбачає таке.
Згідно з договором купівлі-продажу б/н від 17.04.06р. по видаткових накладних Товариство з обмеженою відповідальністю "Агровіта" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Літинська птахофабрика" товар (добові курчата бройлерного кроса ROSS 308) на загальну суму 132014 грн.
Відповідно до п. 3.1 договору сторони узгодили, що кількість і ціна продукції яка поставляється, вказується в накладних на товар, що є невід"ємною частиною договору, або ж у доповненнях до договору на кожну партію товару. Ціни та кількість на товар, що поставляється вважаються прийнятими (узгодженими) покупцем, якщо представник покупця прийняв товар продавця по цінам і кількості, які вказані в накладних на відповідну партію товару.
Згідно п. 3.3 договору оплата кожної партії товара здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в розмірі 100% оплати на протязі п"яти банківських днів з моменту отримання товару. Датою сплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Станом на день розгляду справи відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався частково в сумі 80000 грн. Таким чином за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 52014,40 грн.
Наведене стверджується:
- договором б/н від 17.04.06р.;
- копіями видаткових накладних;
- копією картки рахунку;
- копією претензії та відповіді на неї;
- виписками банку;
- розрахунком ціни позову;
- іншими матеріалами справи;
- відзивом відповідача на позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази по справі, суд дійшов такого висновку.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 3.3 договору б/н від 17.04.06р. встановлено, що оплата кожної партії товара здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в розмірі 100% оплати на протязі п"яти банківських днів з моменту отримання товару. Датою сплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Відповідач своє зобов'язання виконав не у повному обсязі, борг становить 52014,40 грн. Тому позовні вимоги щодо стягнення 52014,40 грн. підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Відповідно до п. 6.1 договору, у випадку несвоєчасної оплати за товар у відповідності до строків, передбачених даним договором, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми боргу за кожен день прострочення платежів.
Здійснений позивачем розрахунок суми пені відповідає законодавству та умовам договору в сумі 8525,72 грн., а відтак позовні вимоги про стягнення пені в сумі 8525,72 грн. підлягають задоволенню.
В задоволенні решти суми пені слід відмовити оскільки вона нарахована з 24.04.06р. по 26.04.06р. у порушення п. 3.3 договору поставки, яким встановлено строк оплати товару на протязі 5-ти банківських днів з моменту отримання товару. Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Виходячи з цього, оскільки товар отримано відповідачем 19.04.06р., то строк оплати, перебіг якого починається з наступного дня, закінчується 26.04.06р.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведений позивачем розрахунок суми трьох процентів річних відповідає законодавству в частині стягнення 4480,27 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення 4480,27 грн. трьох процентів річних підлягають задоволенню.
В стягненні 76,68 грн. трьох процентів річних слід відмовити, у зв"язку з невірно здійсненим розрахунком.
Наведений позивачем розрахунко інфляційних втрат здійснено в межах передбачених законодавством, а відтак позовні вимоги про стягнення 21398,82 грн. підлягають задоволенню.
В силу ст. ст. 43, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в сумі 52014,40 грн. основного боргу, 8525,72 грн. пені, 4480,27 грн. трьох процентів річних, та 21398,82 грн. втрат від інфляції з віднесенням на відповідача понесених позивачем судових витрат на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84,115,116 ГПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинська птахофабрика" (22300, Вінницька обл., смт. Літин, вул. Коцюбинського, 25, ідент.код 33451206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта" (13532, Житомирська обл., Попільнянський р-н, с. Жовтневе, фактична адреса: 02660, м. Київ, вул. Мурманська, 3 поверх 3, ідент.код 3133121249, п/р 26001013492321) - 52014,40 грн. основного боргу, 8525,72 грн. пені, 21398,82 грн. втрат від інфляції, 4480,27 грн. - 3% річних, 864,19 грн. витрат на держмито та 117,61 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Копію рішення надіслати сторонам.
Суддя Кожухар М.С.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано
відповідно до вимог ст.84 ГПК України 26 грудня 2008 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2,3 - позивачу
4 - відповідачу