Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
05.05.2009
Справа №2-7/9048-2008
За позовом Білогірської районної громадської організації «Білогірська козача община» (97600, м. Білогірськ, вул. Ніжньогірська, 54-Б)
До відповідача Привітненської сільської ради (98521, м. Алушта, с. Привітне, вул. Леніна, 13)
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Державне виноробне підприємство «Привітне» Національного виробничо - аграрного об'єднання «Масандра» (98500, м. Алушта, с. Привітне, вул. Леніна, 2)
Про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконним рішення та спонукання до виконання певних дій.
Суддя І. І. Дворний
представники:
Від позивача - Ілютченко О. В., предст., дов. від 31.12.2009 р.; Ступін С. О., предст., дов. №1/9 від 27.12.2008 р.
Від відповідача - не з'явився.
Від третьої особи - не з'явився.
Суть справи: Білогірська районна громадська організація «Білогірська козача община» звернулася до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Привітненської сільської ради, в якому просить суд:
- визнати незаконною бездіяльність Привітненської сільської ради в частині ненадання відповіді на клопотання Білогірської районної громадської організації «Білогірська козача община» від 24.11.2007 р. № 21 у встановлений законом строк;
- визнати незаконним рішення Привітненської сільської ради від 22.01.2008 р. № 24/18;
- зобов'язати Привітненську сільську раду на черговій сесії надати Білогірській районній громадській організації «Білогірська козача община» дозвіл на відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1, 8 га у системі рекреаційного комплексу, передбаченого генеральним планом забудови курорту «Привітне».
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.11.2007 р. Білогірська районна громадська організація «Білогірська козача община» звернулася до Привітненської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки, яке у встановлений чинним законодавством місячний строк розглянуто не було. Позивач зазначає, що його клопотання було розглянуто лише 22.01.2008 р. та прийнято рішення №24/18 про відмову в задоволенні клопотання та запропоновано взяти участь в аукціоні з продажу права оренди земельної ділянки. Позивач вважає вказане рішення незаконним, оскільки воно не містить мотивованих пояснень причин його прийняття, а заява ТЕК «Современник», на яку Привітненська сільська рада посилається як на підставу для проведення аукціону, надійшла на 47 пізніше клопотання позивача.
Ухвалою ГС АР Крим від 29.08.2008 р. позов був прийнятий до провадження суддею О. Ю. Копиловою.
Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що запитувана позивачем земельна ділянка знаходиться в землекористуванні Державного виноробного підприємства «Привітне» Національного виробничо - аграрного об'єднання «Масандра». Крім того, відповідач зазначає, що до Привітненської сільської ради надійшло два клопотання про відведення спірної земельної ділянки, що є підставою для проведення земельного аукціону.
Ухвалою ГС АР Крим від 06.10.2008 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, було залучено Державне виноробне підприємство «Привітне» Національного виробничо - аграрного об'єднання «Масандра».
В процесі розгляду справи позивачем були уточнені вимоги, згідно з якими він просить суд:
- визнати за Білогірською районною громадською організацією «Білогірська козача община» право на складання акта вибору та проекту землеустрою земельної ділянки площею 1,8 га у системі рекреаційного комплексу, передбаченого генеральним планом забудови курорту «Привітне» для розміщення рекреаційного комплексу;
- зобов'язати Привітненську сільську раду розглянути на черговій сесії сільської ради питання про надання Білогірській районній громадській організації «Білогірська козача община» дозволу на складання акта вибору земельної ділянки площею 1,8 га у системі рекреаційного комплексу, передбаченого генеральним планом забудови курорту «Привітне» для розміщення рекреаційного комплексу.
Державне виноробне підприємство «Привітне» Національного виробничо - аграрного об'єднання «Масандра» проти позову заперечувало з тих підстав, що вилучення земельної ділянки можливо здійснити виключно за наявності згоди землекористувача - ДП «Привітне», а сільська рада не вправі вмішуватися в господарську діяльність підприємства. Крім того, третя особа зазначила, що відповідне вилучення можливо виключно за згодою Міністерства сільського господарства та аграрної політики України.
Ухвалою ГС АР Крим від 12.12.2008 р. провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням судової землевпорядної експертизи, на вирішення якої були поставлені наступні питання:
- кому належить земельна ділянка площею 1,8 га у системі рекреаційного комплексу, передбаченого генеральним планом забудови курорту «Привітне» для розміщення рекреаційного комплексу?
- чи відбувалася передача земельної ділянки від Державного виноробного підприємства «Привітне» Національного виробничо - аграрного об'єднання «Масандра» у власність Привітненської сільської ради?
- чи відбувається нарахування та оплата податку на землю за земельну ділянку площею 1,8 га у системі рекреаційного комплексу, передбаченого генеральним планом забудови курорту «Привітне» для розміщення рекреаційного комплексу?
- до якої категорії земель віднесена земельна ділянка площею 1,8 га у системі рекреаційного комплексу, передбаченого генеральним планом забудови курорту «Привітне» для розміщення рекреаційного комплексу?
- чи використовується згідно призначення дана земельна ділянка, та, якщо не використовується, визначити з якого періоду часу.
За резолюцією Заступника Голови Господарського суду АР Крим від 27.01.2009 р. у зв'язку з відпусткою судді О. Ю. Копилової справу передано на розгляд судді І. І. Дворному, яка ухвалою від 02.02.2009 р. була прийнята до провадження.
Після надходження до суду висновку експерта ухвалою ГС АР Крим від 19.03.2009 р. провадження у справі було поновлено.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. По справі оголошувалася перерва. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд
Як свідчать матеріали справи, заявою №21 від 24.11.2007 р. Білогірська районна громадська організація «Білогірська козача община» звернулася до Привітненської сільської ради з проханням включити на розгляд найближчої сесії ради питання про надання дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 1,8 га з наступною передачею цієї ділянки в оренду.
Рішенням Привітненської сільської ради №24/18 від 22.01.2008 р. відмовлено в задоволенні клопотання позивача про надання дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки та запропоновано прийняти участь в земельному аукціоні з продажу права оренди земельної ділянки після оформлення радою відповідних документів.
Не погоджуючись зі вказаною відмовою, Білогірська районна громадська організація «Білогірська козача община» звернулася до суду з вимогою про визнання за нею права на складання акта вибору та проекту землеустрою та спонукання відповідача розглянути на черговій сесії питання про надання позивачеві дозволу на складання акта вибору земельної ділянки.
Суд не вбачає підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Підстави та порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами визначені розділом ІУ Земельного кодексу України.
Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України (тут і далі - станом на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу (ч. 3 ст. 124 ЗК України).
Згідно з положеннями статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.
Частиною 1 статті 151 Земельного кодексу України передбачено, що юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.
Матеріали справи свідчать, що запитувана позивачем земельна ділянка площею 1,8 га знаходиться у складі земель Державного виноробного підприємства «Привітне» Національного виробничо - аграрного об'єднання «Масандра» на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-КМ №002748 від 15.07.1999 р. Вказаний факт безпосередньо підтверджується висновком проведеної в рамках цієї справи землевпорядної експертизи.
Відповідно до частини 5 статті 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Отже, передумовою задоволення відповідачем клопотання Білогірської районної громадської організації «Білогірська козача община» №21 від 24.11.2007 р. про надання дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки є вилучення цієї ділянки з постійного користування Державного виноробного підприємства «Привітне» Національного виробничо - аграрного об'єднання «Масандра».
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Аналогічні повноваження місцевих рад закріплені в статті 12 Земельного кодексу України.
Порядок вилучення земельних ділянок встановлений статтею 149 Земельного кодексу України.
Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу (ч. 3 ст. 149 ЗК України). При цьому, згідно з частиною 10 цієї статті, у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.
Однак, матеріали справи свідчать, що до теперішнього часу запитувана позивачем земельна ділянка площею 1,8 га не була вилучена з постійного користування Державного виноробного підприємства «Привітне» Національного виробничо - аграрного об'єднання «Масандра» шляхом прийняття відповідного рішення. Цей факт також підтверджується висновком проведеної в рамках цієї справи судової експертизи.
Іншого суду доведено не було, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.
В свою чергу, перебування запитуваної позивачем земельної ділянки в постійному користуванні іншої юридичної особи унеможливлює в силу положень частини 5 статті 116 Земельного кодексу України як надання цієї ділянки в оренду, так і розгляд місцевою радою будь-яких клопотань, як-от про надання дозволу на складання акта вибору та проекту землеустрою.
Більш того, суд звертає увагу на те, що клопотання позивача про надання дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки вже було розглянуто на сесії Привітненської сільської ради, про що було винесено рішення №24/18 від 22.01.2008 р., яке на теперішній час є чинним.
Стосовно вимоги позивача про визнання за ним права на складання акта вибору та проекту землеустрою з відведення земельної ділянки суд зазначає наступне.
Згідно пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності (стаття 92 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про оренду землі").
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Кодексу). Передача в оренду земельних ділянок із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.
Відповідно до приписів статті 16 Закону України "Про оренду землі" особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання), розгляд якої і надання земельної ділянки в оренду проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Згідно статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками з земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України.
За приписами ч. 4 ст.118, ч. 5 ст. 123 Земельного кодексу України за наслідками розгляду заяви особи, зацікавленої в одержанні земельної ділянки, відповідна райдержадміністрація або сільська, селищна, міська рада дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.
Зважаючи на те, що право на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки виникає виключно на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування (органу державної влади), вимога до цього органу про визнання права на складання акта вибору та права на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки за відсутності вказаного рішення є порушенням його виключної, передбаченої Конституцією України, компетенції на здійснення права власності від імені українського народу на управління землями, яке підлягає захисту, а порушені права позивача мають захищатися способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства.
З урахуванням цього, правові підстави для задоволення позову відсутні.
Судові витрати суд залишає за позивачем згідно з приписам статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.