21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
10 березня 2009 р. Справа 2/140-08
за позовом: Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", 03038, м. Київ, вул.Ямська, 32
до: Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера", 23800, Вінницька область, смт.Теплик, вул.І.Франка, 8а
про стягнення 97920,00 грн.
Головуючий суддя Мельник П.А.
Cекретар судового засідання Віннік О.В.
Представники
позивача : Садковський П.Ф. за довіреністю
відповідача : Кравченко В.А.
Подано позов Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд "України» до Приватного виробничо - комерційного підприємства «Пера» про стягнення 97920,00 грн. вартості насіння сої другої репродукції сорту «Золотиста».
Ухвалою суду від 12.08.2008 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 29.09.2008 р.
Ухвалами суду від 29.09.2008 р., 24.11.2008 р. та 21.01.2009 року розгляд справи відкладався за клопотанням сторін та для надання сторонами доказів по справі. При цьому:
29.09.2008 року відповідач надав відзив на позов, в якому він проти позову заперечує;
20.10.2008 року позивач заявою зменшив позовні вимоги, в зв'язку з частковими розрахунками відповідача у розмірі 29 199,92 грн. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача вартості насіння сої другої репродукції сорту "Золотиста" в розмірі 68 720,08 грн. Дана заява була прийнята судом.
В судове засідання 04.03.2009 року з'явились представники обох сторін, які підтримали свої попередні доводи та представник Теплицької районної державної насіннєвої інспекції, яким надано пояснення, яке враховане судом. В даному судовому засіданні було оголошено перерву до 10.03.2009 року.
В судове засідання 10.03.2009 року з'явились представники обох сторін, які підтримали попередні позиції.
З пояснень представника позивача та наданих позовних матеріалів вбачається: позивачем згідно умов договору № С - 222 про надання послуг по зберіганню насіння від 22.12.2005 року передано на зберігання, а відповідачем отримано насіння сої другої репродукції сорту "Золотиста" урожаю 2005 року у кількості 40 т., що підтверджено актом прийому - передачі насіння від 22.12.2005 року.
04.05.2006 року зі складу ПВКП "Пера" сільськогосподарським виробником було відпущено 20 т. насіння сої другої репродукції сорту "Золотиста". Тобто на зберіганні у ПВКП "Пера" залишилося 20 т. насіння сої другої репродукції сорту "Золотиста".
Позивачем відповідно до умов договору № С - 222 від 22.12.2005 року , а саме п. 2.2.4. та керуючись наказом по ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" від 05.12.2008 року № 27, було проведено інвентаризацію товарно матеріальних цінностей ( насіння), яке було передане на зберігання.
В результаті перевірки встановлено, що насіння сої другої репродукції сорту "Золотиста" у кількості 20т. на складі відсутнє, про що свідчить інвентаризаційний опис контрольної перевірки на ПВКП "Пера" від 09.06.2008 року, підписаний та скріплений печаткою Зберігача.
02.07.2008 року позивач направив відповідачу лист - вимогу № 138-2/4-14/26, яким зобов'язує відповідача повернути 20 т. насіння сої другої репродукції сорту "Золотиста" вартістю 97 920 грн., що належить ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України". Позивач при розрахунку вартості сої другої репродукції сорту "Золотиста" керувався п. 6.3. договору № С - 222 від 22.12.2005 року ( у разі самовільного розпорядження або втрати насіння Зберігач сплачує Поклажодавцю вартість такого насіння за цінами, що склалися на біржовому ринку на момент розрахунку) , - тому у вартість насіння було враховано середньозважену біржову ціну за одну тонну сої та сортової надбавки, затвердженої Міністерством аграрної політики України від 26.03.2007 року. Остання ціна на сою становила 2 720 грн. за одну тону по даним Всеукраїнського журналу "Біржовий вісник" № 12 ( 2060 2008 р. Розмірами сортових надбавок, що застосовуються при визначені ціни на насіння і садивний матеріал сільськогосподарський рослин встановлено сортову надбавку у розмірі 80%. Тому вартість 20 т. насіння сої складає 97 920 грн.
При поданні позову до суду позивач просив стягнути з відповідача 97 920 грн. вартості насіння сої другої репродукції сорту "Золотиста". Але заявою від 20.10 2008 року позивач зменшив позовні вимоги, в зв'язку з частковими розрахунками відповідача у розмірі 29 199,92 грн., що підтверджується банківською випискою від 19.06.2008 року., в зв'язку з чим останній просить суд стягнути з відповідача вартості насіння сої другої репродукції сорту "Золотиста" в розмірі 68 720,08 грн.
Відповідач проти позицій позивача заперечує, та зазначає, що: 26 грудня 2005 року ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» придбав у ПВКП «Пера» насіння сої другої репродукції сорту "Золотиста".
22 грудня 2005 року між ПВКП «Пера» та ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» було підписано договір № С-222 про зберігання насіння.
06 травня 2006 року ПВКП «Пера» було відпущено 20 тонн насіння сої другої репродукції сорту «Золотиста», це було зроблено відповідно до листа ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» № 138-4-07/732 від 05 травня 2006 року. Тобто на зберіганні у ПВКП «Пера» залишилося 20 т. насіння.
Відповідач зазначає що термін дії договору закінчувався 01.09.2006 року, але останнім послуги по зберіганню виконувались до 09.06.2008 року. Позивача було неодноразово листами № 323 від 01.2006 року та № 344 від 06.09.2006 року повідомлено про те , що термін договору закінчився і що відповідач не бажає його продовжувати, в зв'язку з чим просить позивача забрати насіння.
В січні, а потім в березні місяці 2007 року підприємство відповідача звернулось до Теплицької державної насіннєвої інспекції, з метою проведення аналізу насіння.
Відповідно до Результату аналізу насіння № 78\79 - 80 від 13.01.07 року та № 849X851 від 13.03.2007 р. , виданого Теплицькою державною насіннєвою інспекцією, насіння сої 2 репродукції не відповідає нормам ДСТУ 2240-93.
Після проведення аналізу підприємство відповідача зверталось до ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» з тим, що дане насіння вже не відповідає нормам і запитували, що робити з даним насінням. Обґрунтованої відповіді на лист отримано не було.
Після неодноразових спроб вирішити дане питання підприємство відповідача перерахувало на рахунок позивача 19 червня 2008 року 29 199,92 грн., ті кошти, які колись нам було заплачено за насіння.
Також відповідач зазначає, що позивач не виконав умови договору зберігання насіння, а саме п. 3.1, про те що послуги по зберіганню насіння оплачуються в розмірі 0,2 грн./т. за місяць з урахуванням ПДВ. та п. 3.2 оплата послуг за зберігання здійснюється шляхом перерахування грошових коштів Поклажодавцем на розрахунковий рахунок Зберігача не пізніше 10 числа наступного місяця.
Також потрібно відмітити наступне, що відповідно до п. 3 ст. 946 Цивільного кодексу України, якщо поклажодавець, який вчасно не забрав річ, у встановлений строк, він зобов'язаний оплатити надстрокове зберігання речі. Тобто заборгованість позивача складає: 4 072 грн.
Враховуючи викладене відповідач вважає позов необґрунтованим.
29.10.2008 року позивач надав заперечення проти відзиву відповідача на позов, в якому зазначив: що жодних листів відповідача стосовно того щоб позивач забрав насіння передане на зберігання ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" не отримував, при цьому відповідач продовжував зберігати насіння, тому правовідносини між сторонами продовжували тривати і після закінчення строку дії договору від 22.12.2005 року № С-222 і не були належним чином припинені жодною зі сторін. Також доказом тривалості правовідносин слугує і те, що сторонами було проведено декілька інвентаризацій, якими було встановлено наявність насіння сої сорту "Золотиста" другої репродукції у кількості 20 т. Зазначені акти були підписані представниками ПВКП "Пера" без зауважень та скріплені печаткою підприємства. Також позивач заперечує щодо твердження відповідача, що насіння передане на зберігання не відповідає вимогам, натомість зазначає, що 28.01.2007 року ДП "Держрезервнасінфорд" отримало посвідчення про кондиційність насіння № 206/2078, виданого Теплицькою районною державною насіннєвою інспекцією Вінницької області, де зазначено, що схожість насіння сої сорту "Золотиста" другої репродукції, призначеного для реалізації, становить 88%, що відповідає нормам ДСТУ 2240-93. Тобто даний факт протирічить результатам аналізу насіння, представлених ПВКП "Пера", що надало аналіз власного урожаю, призначеного для загального посіву, як зазначено в наданому результаті, або замінив насіння ДП "Держрезервнасінфорд" на партії насіння гіршої якості ( некондиційне насіння). Також зазначає, що посвідчення надавалось тільки на кондиційне насіння та було дійсне до 28.05.2007 року, отже в один проміжок часу на одне й те саме насіння не могло бути видано три документи, що суперечать один одному. Щодо того, що позивач не сплатив коштів відповідачу за послуги з зберігання насіння, та зазначає, що оплата здійснена не була , оскільки відповідач не виставляв належним чином оформлені рахунки-фактури та актів виконаних робіт, що підтверджувало б знаходження даного насіння в певній кількості на зберігання. Також зазначає, що твердження позивача про фактичне зберігання насіння державних ресурсів по травень 2008 року не відповідає дійсності ( за період з 01.12.2007 року - дата проведення інвентаризації наявності насіння - по червень 2008 року - дата останньої інвентаризації, насіння використовувалось, а відтак не знаходилось на зберіганні). На підставі чого державне підприємство відмовляється здійснювати оплату за цей період зберігання.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.
26 грудня 2005 року ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» придбав у ПВКП «Пера» насіння сої другої репродукції сорту "Золотиста" урожаю 2005 року, що підтверджується рахунком - фактурою № П-00000028 від 26.12.2005 року та випискою з банка від 27 грудня 2005 року.
Відповідно до статуту ПВКП «Пера» головною діяльністю підприємства є виробництво та продаж сільськогосподарської продукції.
ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» придбав насіння відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України № 468/787 від 17 грудня 2004 року Про затвердження порядку проведення розрахунків із постачальниками та зберігачами насіння сільськогосподарських рослин державного резервного насіннєвого фонду і користувачами. Відповідно до розділу З п. 3.1. даного наказу - насіння сільськогосподарських рослин, закуплене до державного насіннєвого фонду, зберігається у постачальників (виробників) насіння або на заготівельних підприємствах на підставі договорів зберігання.
22 грудня 2005 року між ПВКП «Пера» та ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» було підписано договір № С-222 про передачу на зберігання насіння сої Золотистої другої репродукції у кількості 40 т. урожаю 2005 року відповідно, до акту приймання - передачі насіння від 22 грудня 2005 року.
Відповідач за період з 22 грудня 2005 року до 09 червня 2008 року якісно зберігав предмет зберігання, що підтверджено інвентаризаційними описами, а саме: від 09 червня 2006 року; від 01 червня 2007 року; від 01 листопада 2007 року, що були проведені на підставі відповідних наказів.
Відповідно до п. 7.1. договору зберігання № С-222 від 22.12.2005 року - договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 01.09.2006 року.
Відповідно до п. 7.5 договору № С-222 у разі не надходження листа від однієї із сторін, за місяць до закінчення строку дії договору про його припинення, термін дії договору вважається таким, що продовжується на невизначений строк.
На виконання умов договору ПВКП "Пера" зверталось до позивача з листами № 323 від 01.08.2006 року та № 344 від 06.09.2006 року з наступним: ПВКП "Пера" просили ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» забрати насіння, яке знаходиться у нього на зберіганні та оплати заборгованість відповідно до п. 3.1. договору. На данні листи відповіді отримано не було.
Як доказ направлення даних листів в матеріалах справи є витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції ПВКП "Пера", в якому є відповідні записи про направлення даних листів.
Відповідно до ст. 938 ЦК України - Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.
Дану вимогу чинного законодавства ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України" не виконав, хоч ПВКП "Пера" неодноразово звернення до позивача з листами.
В січні, а потім в березні місяці 2007 року підприємство відповідача звернулось до Теплицької державної насіннєвої інспекції, з метою проведення аналізу насіння.
Відповідно до Результату аналізу насіння № 78\79 - 80 від 13.01.07 року та № 849X851 від 13.03.2007 р. , виданого Теплицькою державною насіннєвою інспекцією, насіння сої Золотиста другої репродукції не відповідає нормам ДСТУ 2240-93.
Даний факт про надання Теплицькою державною насіннєвою інспекцією результатів аналізу насіння № 78\79 - 80 від 13.01.07 року та № 849X851 від 13.03.2007 р. ПВКП "Пера", в яких вказано, що насіння, яке не відповідає нормам ДСТУ 2240-93, підтверджено також представником Теплицької державної насіннєвої інспекції. Ним було надано акт № 4 від 03.03.2007 року, в якому зазначено, що у ПВКП "Пера" було відібрано насіння сої Золотиста другої репродукції з кількості 20 т. урожаю 2005 року., для проведення аналізу та результат аналізу від 13.03.2007 року в якому зазначено, що насіння сої Золотиста другої репродукції не відповідає нормам ДСТУ 2240-93.
Після неодноразових спроб вирішити дане питання підприємство відповідача перерахувало на рахунок позивача 29 199,92 грн. ( кошти вартості насіння переданого на зберігання), що підтверджено платіжним дорученням № 70 від 19 червня 2008 року.
Відповідно до ст. 950 Цивільного кодексу України: відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі настає за : професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця; зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.
Підприємством відповідача було вжито всіх необхідних заходів та засобів для збереження насіння, ніякого умислу, а тим більше грубої необережності не було, при цьому у ПВКП є документи, а саме результати аналізу насіння Теплицької державної насіннєвої інспекції про те що дане насіння втратило свою якість, внаслідок природного процесу, що подальше його зберігання унеможливлювалось; в матеріалах справи містяться докази про повідомлення позивача про всі ці факти.
Позивач в свою чергу не вжив ніяких заходів щоб не допустити факту втрати насіння та не надав необхідних доказів в підтвердження позовних вимог.
Також суд доводить до відома, що позивачем не виконав умови договору, а саме п. 3.1, про те що послуги по зберіганню насіння оплачуються в розмірі 0,2 грн./т. за місяць з урахуванням ПДВ. та п. 3.2 оплата послуг за зберігання здійснюється шляхом перерахування грошових коштів Поклажодавцем на розрахунковий рахунок Зберігача не пізніше 10 числа наступного місяця. Також потрібно відмітити наступне, що відповідно до ст. 946 п. З Цивільного кодексу України, якщо поклажодавець, який вчасно не забрав річ, у встановлений строк, він зобов'язаний оплатити надстрокове зберігання речі.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи викладене судом в позові відмовлено.
Керуючись ст.ст. 12,33,43, 49, 82, 84, 115, 116, ГПК України, ст. 948 ЦК України. -
1. В позові відмовити.
2. Копію рішення надіслати сторонам
Суддя Мельник П.А.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 13 березня 2009 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу