79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.11.06 Справа№ 5/1787019/335
За позовом: ДПІ у Личаківському районі м. Львова, м. Львів
До Відповідача-1: ТзОВ “РМ-Ресурс», м. Львів;
До Відповідача-2: Компанія “Велія Системз Лімітед» (LLC “Velia Systems Limited»), м.Лондон, Великобританія;
Про: визнання недійсним контракту №01-11/10-GB від 11.10.2004р.
Суддя: Левицька Н.Г.
Секретар судового засідання: Вахняк О.Є.
В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:
Позивача: Саковець В.П. -ст. дреж. под. інсп. (дов. №78095/10-0 від 27.04.2006р.);
Відповідача-1: Семенюта Д.В. -предст. (дов. б/№ від 25.09.2006р.);
Відповідача-2: не з'явився;
Представникам Сторін, які взяли участь у справі, роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст.49,51 КАС України, в тому числі право заявляти відводи.
Суть спору:
Позовні вимоги заявлено Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова, м. Львів до До Відповідача-1:ТзОВ»Торговий дім РМ-Ресурс», м. Львів та До Відповідача-2: Компанія “Велія Системз Лімітед» (LLC “Velia Systems Limited»), м.Лондон, Великобританія про визнання недійсним контракту №01-11/10 -GB від 11.10.2004р. та за наявності умислу на заподіяння шкоди бюджету, зобов»язати зменшити Відповідача-1 у документах податкової звітності (декларації з ПДВ за жовтень 2004р. суму бюджетного відшкодування на 800435,00 грн.
Обставини справи:
Ухвалою від 27.09.2006р. судом відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду у попередньому засіданні на 25.10.2006р.
25.10.2006р. та 13.11.2006р. судом оголошувались перерви з причин, наведених у відповідних ухвалах суду.
Представники Позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з причин, наведених у позовній заяві та пояснили, що оскільки, згідно з листом №28-27/484 від 18.04.2005р., LLC “Velia Systems Limited», м.Лонон, Великобританія в державному реєстрі компаній Великобританії “Companies House» та кредитному бюро “First Report» визначена як “Спляча», а також компанією, що не функціонує і станом на 31.01.2003р., 31.01.2004р., 31.01.2005р., згідно з показниками бухгалтерських звітів, не має матеріальних та нематеріальних активів, готівкових коштів.
Вказане, на думку Позивача свідчить про відсутність товарообігу за участю Відповідача-2, що позбавляє ТзОВ “РМ-Ресурс», м. Львів права на бюджетне відшкодування. Представники Позивача вважають, що Відповідач-1 сідомооформляв оспорювані операції з метою заявлення до відшкодування сум податкового кредиту, за операції, які фактично не мали місця.
Представник Відповідача-1 проти позовних вимог заперечив в повному обсязі з причин, наведених у поясненні на позовну заяву (вх.№32006 від 25.10.2006р.).
Представник Відповідача-1 пояснив, що на виконання контракту №01-11/10-GB від 11.10.2004р. ТзОВ “РМ-Ресурс», м. Львів відвантажено LLC “Velia Systems Limited», м.Лонон, Великобританія шкіряний напівфабрикат “вет-блю» на умовах FCA - м. Львів.
Факт виконання договору та перевезення товару та вивезення за межі митної території України підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними CMR A №122641 від 19.10.2004р., CMR A №121349 від 19.10.2004р., CMR A №122665 від 21.10.2004р., CMR A №122122 від 22.10.2004р., CMR A №122756 від 25.10.2004р., CMR A №122693 від 26.10.2004р., CMR A №122689 від 26.10.2004р., CMR A №122535 від 28.10.2004р. та вантажно-митними деклараціями №200030004/4/021635 від 19.10.2004р.,№200030004/4/021633 від 19.10.2004р., №200030004/4/021800 від 21.10.2004р., №200030004/4/021924 від 22.10.2004р., №200030004/4/022056 від 25.10.2004р., №200030004/4/022192 від 26.10.2004р.,№ 200030004/4/022190 від 26.10.2004р., №200030004/4/022416 від 28.10.2004р., копії яких долучено до матеріалів справи.
Представник Відповідача-2 в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоч був належним чином попереджений про час та місце проведення судового засідання.
Заслухавши пояснення представників Сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно з»ясувавши обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги і заперечення, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено:
11.10.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “РМ-Ресурс», м. Львів та LLC “Velia Systems Limited», м.Лонон, Великобританія укладено контракт №01-11/10-GB від 11.10.2004р. поставки шкіряного напівфабрикату “вет-блю» зі шкіри ВРХ.
Згідно з умовама Контракту, Відповідачем-1 відвантажено та передано Відповідачу-2 шкіряний напівфабрикат “вет-блю» зі шкіри ВРХ.
Факт вивезення товару за межі митної території України підтвержується міжнародними товарно-транспортними накладними CMR A №122641 від 19.10.2004р., CMR A №121349 від 19.10.2004р., CMR A №122665 від 21.10.2004р., CMR A №122122 від 22.10.2004р., CMR A №122756 від 25.10.2004р., CMR A №122693 від 26.10.2004р., CMR A №122689 від 26.10.2004р., CMR A №122535 від 28.10.2004р. та вантажно-митними деклараціями №200030004/4/021635 від 19.10.2004р.,№200030004/4/021633 від 19.10.2004р., №200030004/4/021800 від 21.10.2004р., №200030004/4/021924 від 22.10.2004р., №200030004/4/022056 від 25.10.2004р., №200030004/4/022192 від 26.10.2004р.,№ 200030004/4/022190 від 26.10.2004р., №200030004/4/022416 від 28.10.2004р., належним чином завірені копії яких долучено до матеріалів справи.
Оплату за вказаний товар поведено, а факт отримання ТзОВ “РМ-Ресурс», м. Львів коштів за поставки підтверджуються повідомленнями про надходження валютних коштів та банківські виписки від 20.10.2004р., 22.10.2004р., 25.10.2004р., 28.10.2004р.
При прийнятті постанови суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Статтею 208 ГК України, передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною,- з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.
У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Договір може бути визнаний недійсним лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому у кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
У п.11 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" визначено, що при визнанні угоди недійсною необхідно встановити: у чому конкретно полягало за відомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.
Наявність умислу у сторін угоди означає, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.
При дослідженні представлених представниками Сторін доказів судом встановлено, що вимоги контракту виконані в повному обсязі, що підтверджується відповідними документами, що підтверджують факт перевезення товару та вивезення за межі митної території України (міжнародними товарно-транспортними накладні та вантажно-митні деклараціі, копії яких долучено до матеріалів справи) та документами, що підтверджують факт оплати за поставлену продукцію (повідомлення про надходження валютних коштів та банківські виписки).
Також Відповідачем-1, згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України “Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції» №243 від 01.03.2002р. та “Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України», затвердженого спільним наказом ДПА України та Державної митної служби України №163/121 від 21.03.2002р. на всіх примірниках вантажних митних декларацій, пред'явлених податковому органу, митним органом, який здійснював митне оформлення експорту товарів, вчинено напис про фактичне вивезення задекларованих товарів за межі митної території України.
В свою чергу, Позивач вказуючи на укладення Контракту №01-11/10-GB від 11.10.2004р. з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, наголосив, що завідомо суперечна інтересам держави та суспільства мета укладенння угоди полягає у формуванні відповідної податкової звітності з метою заявлення до відшкодування сум податкового кредиту.
При цьому Позивачем не заперечується факт виконання вказаної угоди сторонами.
Судом при розгляді справи встановлено, що спірний Контракт укладено з метою отримання прибутку, що підтверджується фактом отримання коштів за поставлену продукцію.
Також реальність та дійсність договору підтверджується фактом перевезення товару та вивезення його за межі митної території України.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Судом не встановлено, що діяльність Відповідача-1 при укладенні спірної угоди була спрямована на ухилення від сплати податків та приховування від оподаткування прибутків та доходів.
Оцінюючи вищенаведені письмові докази, суд прийшов до висновку по те, що Позивачем не доведено умисел Відповідача-1 та завідомо суперечний інтересам держави і суспільства характер укладеного контракту №01-11/10-GB від 11.10.2004р. та не доведено того, що ТзОВ “РМ-Ресурс», м. Львів мало на меті формування відповідної податкової звітності з метою заявлення до відшкодування сум податкового кредиту.
Сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги необгрунтованими, не доведеними матеріалами справи, і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 6-12, 69-71, 86, 137, 158, 159-163, 167 та п. 6 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України,
суд-
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу IV КАС України.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Левицька Н.Г.