16 лютого 2009 року Справа № 3/498/08-АП
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Добродняк І.Ю. (доповідач)
суддів - Мірошниченко М.В., Баранник Н.П.
при секретарі - Резніков Ю.М.
за участю представників:
позивача: - ОСОБА_1відповідача: -ОСОБА_2, дов. № 4798/10 від 28.10.2008 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приазовському районі Запорізької області
на постанову господарського суду Запорізької області від 05 листопада 2008 року
у справі № 3/498/08-АП (категорія статобліку - 2.11.1)
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Приазовському районі Запорізької області
про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000461702/0 від 04.07.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 5093, 50 грн., -
У липні 2008 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1звернулася до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приазовському районі Запорізької області № 0000461702/0 від 04.07.2008 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5093, 50 грн..
В позовній заяві позивач посилається на неправомірність висновків відповідача стосовно порушення нею п.п.7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є безпосереднім виробником продукції - наконечників гнучкого шлангу, для виготовлення яких придбавалися матеріали у продавців, які виписували податкові накладні. Позивач має своє виробництво, здійснює діяльність в орендованому приміщенні, де знаходяться токарні станки та інше обладнання для виробництва продукції (наконечників гнучкого шлангу), яка в подальшому поставляється за договором за межі України. Документи, які підтверджують викладені обставини, надавались органу податкової служби, документи, що підтверджують використання в господарській діяльності основних фондів, працівники податкової служби не вимагали.
Постановою господарського суду Запорізької області від 05.11.08 року адміністративний позов суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1задоволено в повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приазовському районі Запорізької області № 0000461702/0 від 04.07.2008 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5093, 50 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не доведено законність висновків, зроблених в акті перевірки, позивачем же доведено, що вона має своє виробництво, здійснює діяльність в орендованому приміщенні, в якому знаходяться токарні станки та інше обладнання для виробництва продукції, яка в подальшому поставляється позивачем за договором за межі України.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Приазовському районі Запорізької області подала апеляційну скаргу. Посилається на те, що судом першої інстанції у повному обсязі не з'ясовано усі обставини, які мають значення для вирішення справи, не надано належної оцінки наданим відповідачем доказам, зокрема, на те, що позивач є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, у зв'язку з чим згідно Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зобов'язаний вести бухгалтерський та оперативний облік зовнішньоекономічних операцій, але фактично у позивача відсутній бухгалтерський облік зовнішньоекономічних операцій, відсутні документи на право власності (користування) товарними станками. У зв'язку з вищевикладеним відповідач зазначає, що судом першої інстанції ухвалено постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 05.11.08 року у справі № 3/498/08-АП в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просить суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 05.11.08 року у даній справі скасувати.
Позивач у судовому засіданні заперечує проти доводів, викладених у апеляційній скарзі відповідача, підтримала доводи, викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, вважає оскаржувану постанову суду законною та обґрунтованою, просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду від 05.11.08 року - без змін.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Приазовському районі Запорізької області не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Державною податковою інспекцією у Приазовському районі Запорізької області проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період червень 2006 - березень 2008 року, за результатами якої складено акт від 27.06.08 року № 452/1702/1300602646.
Під час перевірки відповідачем встановлений факт порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: платником податку включалась до складу податкового кредиту сума податку, сплаченого у зв'язку з придбанням матеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника. Зазначено, що приватний підприємець ОСОБА_1 не веде облік собівартості виробляємої продукції, у зв'язку з чим неможливо простежити чи використовувались придбані товари (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях; підприємцем не надано до перевірки документи, що підтверджують використання в господарській діяльності основних фондів (токарні станки, інше обладнання), товарно-матеріальних цінностей; не надано документів, які б підтверджували здійснення виробництва продукції, що реалізується, та документи, які б підтверджували використання в господарській діяльності підприємця токарних станків чи іншого обладнання. До перевірки надані податкові накладні та платіжні доручення на придбання матеріальних та нематеріальних активів (послуги), які не використані в господарській діяльності.
На підставі акту перевірки від 27.06.08 року № 452/1702/1300602646 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.07.08 року № 0000461702/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5093, 50 грн.
На думку податкового органу, ним встановлений факт порушення п.п.7.4.4 п.7.4, 7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - суб'єктом господарювання завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за березень 2008 року в сумі 70 751, 00 грн.
Суб'єктом господарювання завищено податковий кредит в сумі 113 999, 00 грн., в тому числі 2006 р. 35 583, 00 грн., 2007 р. - 65 917, 00 грн., 2008 р. - 9 976, 00 грн., в зв'язку з чим занижено ПДВ до сплати в бюджет в сумі 3 215, 00 грн., в т.ч. за 2007 р. 2 872, 00 грн., за 1 квартал 2008 р. - 343, 00 грн.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, позивач - приватний підприємець ОСОБА_1 має своє виробництво та найманих працівників. Підприємницька діяльність здійснюється в орендованому приміщенні площею 430 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, яке належить ТОВ «УПІК-ЗБВ» на підставі договору оренди б/н від 01.07.2006 року. В орендованому приміщенні у підприємця знаходяться токарні станки та інше обладнання для виробництва продукції: наконечників гнучкого шлангу. Ніякого іншого товару позивач не виробляє.
Операції з придбання товарів (робіт, послуг), здійснення яких підтверджено податковими накладними, розрахунковими документами, відображені в податковому обліку згідно податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року. Суми податку на додану вартість в ціні вартості цих товарів (робіт, послуг) віднесені до складу податкового кредиту відповідного періоду на підставі податкових накладних, які складені з дотриманням вимог Закону України «Про податок на додану вартість». Факт здійснення вказаних вище операцій відповідачем не заперечується.
Відповідно до вимог п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними матеріалами справи, що для здійснення підприємницької діяльності позивач придбаває матеріали та використовує їх в своїй господарській діяльності: виготовляє наконечники гнучкого шлангу (вид діяльності у підприємця - токарні роботи).
Після виготовлення товару підприємцем проводиться митне оформлення товару, видається сертифікат погодження товару і виготовлений товар поставляється за договором за межі України.
Наявність цеху з виробництва наконечників гнучкого шлангу, факт такого виробництва та використання придбаних товарів (робіт, послуг) в процесі виготовлення цієї продукції, тобто у господарській діяльності позивача, підтверджені, окрім податкових накладних та розрахункових документів, також наданими позивачем договорами купівлі-продажу станків, договорами на поставку продукції, висновками торгово-промислової палати про погодження товару, кресленнями, специфікаціями продукції, трудовими договорами на поставку продукції, платіжними відомостями на заробітну плату.
Таким чином, позивач є безпосереднім виробником продукції, яка в подальшому відвантажується за межі України.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що судом не звернено увагу на відсутність у позивача бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій, відсутність у позивача документів на підтвердження права власності (користування) токарними станками, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки наявність чи відсутність під час перевірки вказаних відповідачем документів не впливає на законодавчо встановлене та врегульоване право позивача відносити суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту, і, відповідно, визначати суму податку на додану вартість, належну до відшкодування з бюджету.
В процесі розгляду матеріалів справи в їх сукупності колегією суддів встановлено, що придбані та виготовлені активи позивачем використовуються в господарській діяльності, доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими по справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду.
Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про необхідність задоволення заявлених у даній адміністративній справі позовних вимог, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приазовському районі Запорізької області від 04.07.08 № 0000461702/0.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приазовському районі Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2008 року у справі № 3/498/08-АП залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Ухвалу складено у повному обсязі 15.04.09 року.
Головуючий:
І. Ю. Добродняк
Судді:
Н. П. Баранник
М. В. Мірошниченко