10 квітня 2008 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючої: Вакарук В.М.
Суддів: Ясеновенко Л.В., Матківського Р.Й.
Секретаря: Самуляк О.М.
Представника апелянта - ОСОБА_1
Відповідача: ОСОБА_2
Третя особа: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Органу опіки і піклування -служби у справах неповнолітніх Калуської міської ради до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, за апеляційною скаргою органу опіки і піклування на рішення Калуського міськрайонного суду від 19 лютого 2008 року, -
встановила:
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 18.02.2008 року відмовлено в задоволенні позовних вимог органу опіки і піклування Калуської міської ради до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
На дане рішення орган опіки і піклування подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що суд дав невірну оцінку зібраним доказам, безпідставно не взяв до уваги представлені ними докази з приводу ухилення відповідача від виконання батьківських обов"язків. Тому просили рішення суду скасувати, постановити нове рішення про
Справа № 22-ц-566/08р. Головуючий у 1 інстанції Кардаш О.І.
Категорія 50 Доповідач Вакарук В.М.
позбавлення батьківських прав відповідача стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_4 -ІНФОРМАЦІЯ_1.
Представник апелянта та третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3 вимоги скарги підтримали. Відповідач ОСОБА_2 вимоги скарги заперечив.
Відмовляючи у задовольняючи позовних вимог органу опіки і піклування, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не подано достовірних доказів того, що відповідач ухиляється від участі у вихованні свого сина ОСОБА_4.
Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.164 СК України позбавлення батьківських прав є надзвичайним заходом сімейно-правової відповідальності, тому питання про його застосування може бути вирішене судом лише після повного, всебічного й об"єктивного з"ясування ним обставин справи і характеру ставлення батьків до дітей.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франкоівської області від 18.07.2006 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, попереджено відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання сина та покладено на орган опіки і піклування контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов"язків.
Із матеріалів справи вбачається, що судом повно та всебічно досліджувалося питання обґрунтованості вимог щодо позбавлення батьківських прав відповідача відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановлено відсутність правових підстав для застосування цього надзвичайного заходу сімейно-правової відповідальності. При цьому суд взяв до уваги: позитивну характеристику відповідача; пояснення свідків, дочки - ОСОБА_5, яка проживає разом із відповідачем, його тещі -ОСОБА_6,ОСОБА_7, викладача Бурштинського профтехучилища, де навчається син ОСОБА_4, ОСОБА_8, опікуна товариша ОСОБА_4, ОСОБА_9 дільничного інспектора, які ствердили, що відповідач цікавився навчанням сина, приїжджав до нього в училище, давав продукти харчування та гроші.
Досліджуючи інші докази: акти обстеження матеріально-побутових умов проживання сім"ї , численні заяви сторін в правоохоронні органи з приводу усунення перешкод в
користуванні житлом, примусовий обмін, укладення окремих договорів найму та інші докази з цього приводу, суд прийшов до правильного висновку про те, що в даному випадку мають місце неприязненні стосунки між колишнім подружжям через неможливість спільного проживання в одній квартирі, які негативно впливають на загальну атмосферу в колишній сім"ї та виховання неповнолітніх дітей, однак дані обставини не можуть бути правовими підставами для позбавлення батьківських прав відповідача та не підтверджують факт невиконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків. При цьому суд правильно не врахував думки неповнолітнього сина та постанови про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за правопорушення за ст. 173-2 ч.1 КпАП України у вчиненні дій фізичного та психологічного характеру відносно сина ОСОБА_4, оскільки вони не можуть бути визначальними у вирішення даного питання, так як встановлено, що після цього відповідачем протягом всього часу не вчинялось жодних протиправних дій стосовно сина, тому суд правильно розцінив даний факт як виправлення поведінки відповідача, який має бажання та намагається позитивно впливати на виховання свого сина.
За таких обставин суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог органу опіки і піклування Калуської міської ради про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Таким чином рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не простовують, тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу органу опіки і піклування Калуської міської ради відхилити, а рішення Калуського міськрайонного суду від 19 лютого 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.