79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.12.06 Справа№ 5/1584-19/297
За позовом: ТзОВ “Ювенал», м. Львів;
До Відповідача: ДПІ у Залізничному районі м. Львова, м. Львів;
Про: скасування податкового повідомлення-рішення №0000542300/1/16546 від 20.03.2006р.
Суддя: Левицька Н.Г.
Секретар судового засідання: Вахняк О.Є.
В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:
Позивача: Ільїнська О.Л. -предст. (дов. №6 від 31.12.2006р.);
Молодцова І.В. -предст. (дов. №7 від 31.12.2006р.);
Відповідача: Пилип'як П.В. -гол. держ. под. інсп. (дов. №11289/10-0 від 19.04.2006р.);
Карпин Я.С. -гол. держ. под. інсп. (дов. №31257/10-0 від 24.10.2006р.);
Шиба Л.П. -нач. юридичного відділу (дов. №10/8 від 22.11.2006р.);
Представникам Сторін, які взяли участь у справі, роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст.49,51 КАС України, в тому числі право заявляти відводи.
Суть спору:
Позовні вимоги заявлено ТзОВ “Ювенал», м. Львів до Відповідача: ДПІ у Залізничному районі м. Львова, м. Львів про скасування податкового повідомлення-рішення №0000542300/1/16546 від 20.03.2006р., яким Позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на прибуток підприємств в сумі 124440,00грн., в тому числі основний платіж,- 103700,00 грн. та 20740,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
Обставини справи:
Ухвалою від 29.08.2006р. судом відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в попередньому засіданні на 25.09.2006р.
25.09.2006р.,16.10.2006р., 25.10.2006р. розгляд справи відкладався з причин, наведених у відповідних ухвалах суду.
27.12.2006р. судом закінчено підготовче провадження по справі та призначено її до розглдяу в судовому засіданні на 08.12.2006р.
В судових засіданнях представники Позивача позовні вимоги підтримали, просили задоволити їх з підстав, наведених в позовній заяві.
Зокрема, представники Позивача вказали на те, що висновки перевіряючих про наявність порушень встановлених при проведенні перевірки, оформленої актом про результати планової документальної перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать вимогам чинного законодавства.
Представники Відповідача у Відзиві на позовну заяву від 25.09.2006р. та в усних поясненнях по суті заявлених позовних вимог просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог, аргументуючи свою позицію висновками, викладеними в акті перевірки та посиланням на положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність", «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку."
Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників Сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються пояснення і заперечення, оцінивши сукупно докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
На підставі Акту перевірки від 06.03.2006р. №56/23-0/31290234 про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ «Ювенал» за період з 01.01.2005р. по 01.01.2006р. (далі - Акт перевірки) Відповідачем прийнято оскаржуване повідомлення - рішення.
В основу донарахування податкових зобов'язань Відповідачу, сума якого була зазначена в оскаржуваному повідомленні-рішенні було встановлене при проведенні перевірки завищення суми валових витрат Позивача в ІІІ кварталі 2005р. на загальну суму 414,9 тис. грн.
На підтвердження зазначених висновків перевіряючими зроблено посилання на бухгалтерські рахунки , оборотно- сальдові відомості, декларації по податку на прибуток за відповідні звітні періоди. Крім того, в Акті перевірки було зазначено, що Позивачем зайво включено до складу валових витрат суми вартості послуг з дослідження кон'юнктури ринку щодо розповсюдження цільномолочної продукції, казеїну, молока сухого; проведення акцій щодо просування товару; надання консультацій по обігу продукції конкурентів; надання консультацій щодо складання договорів відповідно до чинного законодавства, згідно з Договором б/н від 15.06.2005р., укладеного з СПД Щепанкевич І.І. та актів здачі-приймання виконаних робіт від СПД Щепанкевич І.І. №4 від 30.06.2005р. на загальну суму 87 000,00 грн. та №5 від 30.09.2005р. на загальну суму 327 900,00 грн.
Також Відповідачем зазначено в Акті, що відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), не доведено їх використання у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними та розрахунковими документами до складу валових витрат.
В Акті перевірки працівниками Відповідача також зазначено що в представлених Позивачем на підтвердження розміру понесених валових витрат, актах прийому - передачі робіт/послуг, наданих приватним підприємцем, згідно з Угодою, предметом якої являється дослідження кон'юнктури ринку щодо розповсюдження цільномолочної продукції, казеїну, молока сухого; проведення акцій щодо просування товару; надання консультацій по обігу продукції конкурентів; надання консультацій щодо складання договорів згідно чинного законодавства, не конкретизовано, в якому саме регіоні досліджувалася кон'юнктура ринку -на Україні чи за кордоном (в Договорі вказано, що послуги надаються на території України, хоча основний і єдиний вид діяльності підприємства -це експорт товарів за кордон -Німеччина, Угорщина, Росія, Нідерланди); характеристика яких умов роботи та обігу продукції конкурентів проведена; які були проведені акції щодо просування товару, місце проведення акцій та їх вартість; відомості про потенційних споживачів (основними покупцями підприємства є іноземні фірми, хоча в актах виконаних робіт не вказано яким чином було здійснено вихід на міжнародні ринки); відсутній розрахунок цін та відомості про їх динаміку по періодах, відсутні відомості про потенційних споживачів; які саме були надані практичні рекомендації щодо складання договорів. Акти не містять інформації про фактично понесені витрати на виконання послуг, а саме: не вказано номенклатуру цін в розрізі окремих видів послуг; не вказано, які саме практичні рекомендації були надані щодо складання договорів.
Крім того, в Акті перевірки зазначається, по отриманих послугах, згідно з Актами здачі-приймання виконаних робіт від СПД Щепанкевич І.І. №4 від 30.06.2005р. на загальну суму 87 000,00 грн. та №5 від 30.09.2005р. на загальну суму 327 900,00 грн., у ТзОВ “Ювенал» рахується кредиторська заборгованість на суму 414 900,00 грн., тобто станом на 01.01.2006р. ТзОВ “Ювенал“ оплати за отримані послуги не проведено.
Позивач із висновками, які містяться в Акті перевірки та проведеними на їх підставі донарахуванням податкових зобов'язань не погодився, що стало підставою для подання позовної заяви про скасування оскаржуваного повідомлення - рішення.
Не погоджуючись із наведеними в Акті порушеннями Позивач посилається на положення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Посилаючись на положення пп. 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який дозволяє віднести до складу валових витрат суму будь-яких витрат, що сплачені (нараховані) протягом звітного періоду, у зв'язку з продажем продукції і, вказуючи на зміст договорів, актів виконаних робіт, Позивач наводить аргументи, які, на його думку, спростовують висновки перевіряючих.
Вказуючи на предмет укладених договорів - маркетингові послуги, перелік робіт, а також характер своєї господарської діяльності (оптова торгівля молочною продукцією, що підтверджено Відповідачем) Позивач пов'язує понесені витрати із власною господарською діяльністю, чим спростовує на його думку висновки Відповідача.
При запереченні позовних вимог Відповідач вказав, що вимогами п.1.32 ст.1, пп. 5.2.1. та пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з якими Позивачем зайво віднесено до складу валових витрат 414,9 тис. грн., а факт надання послуг не підтверджено відповідними документами.
В судових засіданнях Відповідачем було наголошено на тому, що відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,- господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з п.п.5.2.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Як зазначено у ч. 4 пп. 5.3.9 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Як на додаткові аргументи, що підтверджують правильність зроблених висновків, Відповідачем зроблено посилання на ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", зокрема, в тій частині, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Також Відповідач наводить аналогічні пояснення, які містяться в «Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку." Вищенаведене, на думку Відповідача підтверджує правильність зроблених в Акті висновків про порушення Позивачем положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" та відповідно, і проведений на його підставі розрахунок податкових зобов'язань.
Привинесенні постанови суд виходив з наступного:
До висновку про заниження Позивачем сукупного валового доходу, працівники Відповідача прийшли на підставі положень п.1.32 ст.1, п.п. 5.2.1 та п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вказуючи на непідтвердження Позивачем придбання зазначених послуг (сторінки 7-11 акту перевірки) для їх подальшого використання підприємством в подальшій господарській діяльності. На підтвердження наведеної в Акті позиції було також зроблено посилання на положення інших нормативно-правових актів.
Згідно з п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,- господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до вимог пп. 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,- до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), із врахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Приписами ч. 4 пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» заборонено відносити до складу валових витрат будь-які витрати (в тому числі і витрати безпосередньо пов'язані із господарською діяльністю платника в розумінні п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»), не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
При цьому необхідно зазначити, що відповідно до положень ст. 11 Закону датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є резидентами, які сплачують цей податок за ставкою, нижчою, ніж зазначена у ст. 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 ст. 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами, згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - є дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).
З поданих Позивачем доказів по справі, зокрема Договору б/н від 15.06.2005р. та Актів здачі-приймання виконаних робіт №4 від 30.06.2005р. на загальну суму 87 000,00 грн. та №5 від 30.09.2005р. на загальну суму 327900,00грн., вбачається, що СПД Щепанкевич І.І. надавались послуги з дослідження кон'юнктури ринку щодо розповсюдження цільномолочної продукції, казеїну, молока сухого; проведення акцій щодо просування товару; надання консультацій по обігу продукції конкурентів; надання консультацій щодо складання договорів відповідно до чинного законодавства. Згідно з Договором послуги надаються на території України.
Як вбачається з Акту перевірки (п.2.2 Акту) основний і єдиний вид діяльності підприємства -це експорт товарів за кордон: Німеччина, Угорщина, Росія, Нідерланди. Основними покупцями підприємства є іноземні фірми. В Актах здачі-прийняття виконаних робіт зазначено, що вартість послуг, наданих СПД Щепанкевич І.І. становить 5% вартості контрактів, укладених у сфері зовнішньоекономічної діяльності ТзОВ »Ювенал». Однак, контракти у сфері зовнішньоекономічної діяльності укладені ТзОВ »Ювенал» безпосередньо із фірмами - нерезидентами (відсутні договори комісії, доручення та інші угоди які б засвідчували причетність СПД Щепанкевич І.І. до укладання контрактів з нерезидентами).
Враховуючи наведене, суд вважає безпідставним віднесення Позивачем до складу валових витрат вартості маркетингових послуг, оскільки своє твердження про використання результатів даних робіт у власній господарській діяльності Позивач належними доказами не підтвердив.
Суд погоджується із твердженням Відповідача про те, що результати даних робіт використано не на потреби власної господарської діяльності,- і це відповідно обґрунтовує правомірність виключення Відповідачем вартості даних послуг із складу валових витрат.
Крім того, Позивачем не представлено суду доказів проведення оплати СПД Щепанкевич І.І. за надані маркетингові послуги, згідно з Актами здачі-приймання виконаних робіт №4 від 30.06.2005р. на загальну суму 87000,00грн. та №5 від 30.09.2005р. на загальну суму 327 900,00 грн.
З огляду на вищенаведене, на думку суду, Відповідачем правомірно визначено Позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 103700,00 грн.
Відповідно до вимог п.17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (із змінами та доповненнями), у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Виходячи із зазначеного в Акті перевірки податкового періоду, на який припадає недоплата, та податкового періоду, в якому винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення, Відповідачем правомірно нараховано Позивачу штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20% від суми недоплати.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги необгрунтовані, тому задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 6-12, 69-71, 86, 137, 158, 159-163, 167 та п. 6 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України,
суд-
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу IV КАС України.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Левицька Н.Г.