Справа №22-240/2009 р. Головуючий у 1-й інстанції: Куценко О.О.
Суддя-доповідач: Пільщик Л.В.
28 січня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Краснокутської О.М.
Сапун О.А.
При секретарі: Петровій О.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2008 року по справі за позовомОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна, -
У серпні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розподіл майна.
В заяві зазначав, що з 1992 року по 2008 рік проживали з ОСОБА_1 однією сім'є без реєстрації шлюбу . У 1997 року купили жилий АДРЕСА_1, договір за їх взаємною згодою було оформлено на ім'я ОСОБА_1 Протягом всього часу вони проживали в цьому будинку однією сім'єю, вели спільне господарство, иали спільний бюджет.
Посилаючись на те, що спірний будинок був придбано за час спільного проживання , вважає, що придбаний будинок на підставі ст. 74 СК України є їх спільною сумісною власністю, Дзугов просив визнати за ним та відповідачкою право власності по 1/2 частки жилого будинку за кожним і відшкодувати йому судові витрати.
Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2008 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право на на 1/2 (ідеальну частку) частину жилогоАДРЕСА_1 залишивши зазначене майно в спільній частковій власностіОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Визнано за ОСОБА_1 право на 1/2 (ідеальну частку) частину жилого АДРЕСА_1 залишивши
зазначене майно в спільній частковій власності ОСОБА_1 таОСОБА_2.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права , просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення сторін і їх представників, обговоривши доводи скарги і перевіривши матеріали справи , колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 і визнав за ним право власності на 1/2 жилого будинку , мотивуючи тим , що придбаний у 1997 році будинок є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , які не перебували у шлюбі, але проживали однією сім'єю з 1992 р. по 2008 р. В правове обґрунтування зроблено посилання на ст. ст. 70, 74 Сімейного Кодексу України.
Проте з висновками суду не можна погодитися , оскільки суд першої інстанції не врахував положення ч.1 ст. 58 Конституції України (дія законів у часі).
Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі , крім випадків , коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Стаття 74 Сімейного Кодексу , якою передбачено , що якщо чоловік та жінка проживають однією сім'єю, не перебуваючи у шлюбі між собою , майно , набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності і що на майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності поширюється положення глави 8 Сімейного Кодексу, введено в дію з 1 січня 2004 року.
Будинок щодо якого заявлені вимоги про визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 купила у 1997 р. , тобто до введення в дію зазначеної норми . А відтак ст. 74 СК не може застосовуватися до правовідносин , що мали місце до введення в дію зазначеної норми, оскільки норми Сімейного Кодексу зворотної сили не мають . З огляду на це спірний будинок не може бути визнано спільною сумісною власністю з передбачених ст. 74 СК підстав.
Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
На підставі викладеного та ст. 74 СК, керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2008 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна, визнання права власності на 1/2 частину жилогоАДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.