ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01029, м. Київ, вул. Московська, 8
14 квітня 2009 року № К-6777/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Брайка А.І.
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Федорова М.О.
розглянувшиу попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська
на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 року
та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2006 року
у справі№ А38/275-06 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Авіасервіс»
доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська
провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 року, задоволено позовні вимоги ТОВ «Компанія «Авіасервіс» та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 0000972303/0 від 31.05.2006 року, № 0000972303/1 від 27.06.2006 року, № 0000972303/2 від 21.08.2006 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, ставиться питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровськапроведено планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Компанія «Авіасервіс» за період з 01.01.2003 року по 01.01.2006 року, за результатами якої складено акт № 910/23-3/24988693 від 10.05.2006 року.
Під час перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ «Компанія «Авіасервіс» на підставі укладених з ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» договорів доручення надавались послуги з обслуговування V.І.Р. пасажирів і вантажних відправлень на комерційному складі в аеропорту Дніпропетровськ. Позивачем вказані операції з надання послуг (для пасажирів міжнародних рейсів) на підставі підпункту 6.2.1 пункту 6.2. статті 6 Закону України від03.04.1997 року № 168/97-ВР«Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР)відображено як операції, які оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Відповідач вважає, що послуги залу V.І.Р. є додатковими, вони не є обов'язковими, оскільки ними пасажири користуються за бажанням, а тому не підпадають під дію підпункту 6.2.1 Закону № 168/97-ВР. Таким чином, за висновком податкової інспекції, позивачем в порушення підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 168/97-ВР занижено податок на додану вартість на суму 610913 грн., в тому числі за 2003 рік - на 144222 грн., за 2004 рік - на 241865 грн., за 2005 рік - на 224825 грн.
На підставі висновків вказаного акта перевірки (з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги позивача) відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000972303/0 від 31.05.2006 року та № 0000972303/1 від 27.06.2006 року, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 916369,50 грн., у тому числі 610913 грн. - основний платіж, 305456,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
За результатами розгляду повторної скарги позивача ДПА у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення № 0000972303/0 від 31.05.2006 рокускасоване в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 73905 грн., в іншій частині - 842464,50 грн. (основний платіж - 561643 грн., штрафні санкції - 280821,50 грн.) залишено без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Так, відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВРпри експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0» відсотків до бази оподаткування.
У тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки для заправки або постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату (підпункт 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 даного Закону).
Згідно листа Державного департаменту авіаційного транспорту України від 12.11.2002 року № 1.15-5926 послуги залу «V.І.Р.» є послугами з обслуговування пасажирів та їх багажу і є складовою обслуговування вильоту повітряного судна з аеропорту.
У листах ДПА України № 393/10/16-1221 від 15.01.1998 року та Комітету Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності № 06-10/819 від 12.11.1997 року зазначено, що відповідно до міжнародної практики, яка стосується фінансово-бухгалтерського обслуговування міжнародних перевезень вантажів та пасажирів, постачання літака за своїм змістом означає здійснення експлуатаційних закупок для технічно-функціональних потреб літаків, тобто під постачанням повітряних суден, які виконують міжнародні польоти, слід розуміти заправку цих літаків пально-мастильними матеріалами, навігаційні послуги з забезпечення польоту українською територією, в тому числі транзитного польоту, навігаційні послуги, пов'язані з посадкою-зльотом на аеродромах України, наземне обслуговування літаків, надання послуг персоналу з обслуговування повітряних суден, послуги в українських аеропортах з обслуговування пасажирів міжнародних рейсів, бортове харчування та напої, якими укомплектовуються літаки, що виконують міжнародні рейси.
Як встановлено судами, згідно договорів № 410 від 02.08.2001 року та № 472 від 31.07.2003 року, укладених між ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» (довіритель) та ТОВ «Компанія «Авіасервіс» (повірений), довіритель, який виступає на ринку авіаперевезень у міжнародному аеропорту Дніпропетровськ, як обслуговуюча компанія, доручає повіреному, а останній приймає здійснювати за дорученням довірителя усі види послуг, пов'язаних з організацією обслуговування V.І.Р. пасажирів і вантажних відправлень на комерційному складі в аеропорту Дніпропетровськ.
Відповідно до даних договорів підприємство позивача здійснює операції з обслуговування пасажирів та операції, пов'язані з обробкою (прийом, сортування, маркування, зберігання, видача та доставка) вантажу, пошти, багажу без супроводу, надає транспортні послуги по перевезенню пасажирів та багажу за межами митного кордону України, забезпечує в повному обсязі вимоги авіаційної безпеки пасажирів, забезпечує обов'язкове проходження пасажирами, які перетинають кордон, процедури прикордонного та митного контролю, а також ветеринарного, екологічного, санітарно-карантинного контролю та виконує інші функції з обслуговування пасажирів та вантажів міжнародних рейсів.
Викладене вище дає підстави для висновку, що послуги, які позивач надавав за договорами доручення, зокрема, послуги VІР-залу, відносяться до послуг з постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для перевезення пасажирів або вантажів за плату, в зв'язку з чим, позивачем обґрунтовано застосовано до вказаних операцій з надання послуг нульову ставку податку на додану вартість. А відтак твердження податкового органу, що послуги залу V.І.Р. не є обов'язковими, оскільки пасажири користуються ними за бажанням, а тому дані послуги являються додатковими та не підпадають під дію підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР є безпідставними та законодавчо необґрунтованими.
Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 року та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2006 року у даній справі такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська відхилити, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 року та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Брайко А.І.
Голубєва Г.К.
Карась О.В.
Федоров М.О.