ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
Іменем України
“14” квітня 2009 р. Справа № 2-а-1312/07
к/с № К-8893/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Брайка А.І.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Коваль Є.В.
розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія" та Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька
наухвалуДонецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2008 року
та постановуДонецького окружного адміністративного суду від 22.12.2007 року
по справі№ 2-а-1312/07
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Типографія"
доДержавної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька
провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
У липні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Типографія" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0001162340/0 від 22.06.2007р., №0001172340/0 від 25.06.2007р., №0001182340/0 від 25.06.2007р.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2008 року у даній справі позов задоволено частково; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001172340/0 від 25.06.2007р., та визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001162340/0 від 22.06.2007р. на суму 410,20 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій сторони подали касаційні скарги. Позивач в касаційній скарзі просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати в частині відмови в позові щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001182340/0 від 25.06.2007р., в решті залишити без змін, оскільки вважає, що постанову та ухвалу в частині відмови в задоволенні позову було прийнято без належного врахування всіх обставин справи.
Відповідач також вважає рішення судів попередніх інстанцій такими, що прийняті з порушенням норм чинного податкового законодавства та просить їх скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у вказаній частині нове рішення про відмову у позові. Зокрема, податковий орган посилається на ту обставину, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було невірно застосовано положення статті п.п. 7.4.1. та п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97- ВР (далі - Закон № 168/97).
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в результаті виїзної планової комплексної перевірки ТОВ "Типографія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.10.2005 року по 31.12.2006 року податковим органом були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення. Зокрема податковим повідомленням-рішенням №0001172340/0 від 25.06.2007р. на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000р. (далі - Закон №2181) за порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2898,50 грн. за порушення позивачем порядку, розміру сплати податку на додану вартість у розмірі 5797,00 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним вказаного повідомлення-рішення.
Так, відповідно до п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року встановлено, що звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Судами встановлено, що між позивачем та ТОВ "SDS" був укладений договір оренди б/н від 14 лютого 2006 року, в якому ТОВ "Типографія" зобов'язалося щомісячно здійснювати оплату орендної плати орендодавцю.
Таким чином, з урахуванням вимог ст.ст. 6, 13 Цивільного кодексу України, сторони договору оренди мали право урахувати можливість зміни орендної плати щодо відповідного місяця, що і було визначено відповідними додатковими угодами, а відтак, враховуючи викладене та наявність первинних документів, що підтверджують суми податкового кредиту, висновки судів про неправомірність донарахування та застосування відповідних штрафних санкцій у цій частині є обґрунтованими.
Також колегія суддів погоджується з висновками судів щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001182340/0 від 25.06.2007 року, яким було донараховано прибуток в сумі 30439 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6646 грн., за віднесення позивачем до валових витрат сплату відсотків за користування кредитом.
Так, відповідно до п.п 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Судами встановлено, що кошти отриманні, як кредит, за договором про відкриття мультивалютної лінії, були використанні на придбання основних фондів та витрат матеріалів. У зв'язку з чим й був укладений договір поставки №97/06 від 1 червня 2006 року між ТОВ «SDS» та ТОВ «Типографія».
На підставі п.п. 5.3.2 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР потребами, не пов'язаними з веденням господарської діяльності є, зокрема, придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації.
Із аналізу зазначених норм чинного законодавства, та враховуючи встановлені в судах попередніх інстанцій фактичні обставини, суди дійшли вірного висновку, щодо обґрунтованості висновків податкового органу в цій частині.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Переглядаючи судові рішення першої та апеляційної інстанції в межах касаційної скарги, відповідно до вимог частини 2 статті 220 КАС України, колегія приходить до висновку, що обставини по справі судами встановлені повно і правильно, порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія" та Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2008 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2007 року по справі № 2-а-1312/07 залишити без змін.
Справу № 2-а-1312/07 повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
підписГолубєва Г.К.
Судді
підписБрайко А.І.
підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.
підписФедоров М.О.
Ухвала складена у повному обсязі 21.04.2009р.
З оригіналом згідно
В. секретар Коваль Є.В.