К/С № К-5399/08
22.04.2009 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Костенка М.І.
Нечитайла О.М.
Сергейчука О.А.
Степашка О.І.
при секретарі Остапенку Д.О.
за участю представників
позивача: Завальної Л.А.
відповідача: Кривобока Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2008 р.
у справі № 34/192 (22-а-603/08)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2008 р. клопотання ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Господарського суду м. Києва від 25.01.2007 р. залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 25.01.2007 р. залишено без розгляду.
ДПІ у Дніпровському районі м. Києва подала касаційну скаргу, якою просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2008 р. та направити справу до Київського апеляційного адміністративного суду для розгляду по суті. Посилається на те, що процесуальний строк пропущений з поважних причин, однак апеляційний суд не дослідив всебічно та об'єктивно обставини у справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, ухвалу суду апеляційної інстанції, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Залишаючи без задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та апеляційну скаргу без розгляду на підставі ч. 6 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що процесуальний строк на подачу заяви про апеляційне оскарження постанови Господарського суду м. Києва від 25.01.2007р., складеної у повному обсязі 23.03.2007 р., закінчився 02.04.2007 р., а відповідач звернувся з заявою про апеляційне оскарження 16.04.2007 р., а з апеляційною скаргою - 20.04.2007 р. Виходячи з цих обставин, суд зазначив, що причина пропуску процесуального строку не є поважною.
Суд касаційної інстанції не може визнати законною та обґрунтованою ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без розгляду, оскільки судом неповно дослідженні обставини, які мають значення для вирішення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Отже, вказана норма Закону передбачає можливість поновлення процесуального строку, пропущеного особою, яка бере участь у справі, з поважних причин.
При вирішенні клопотання особи, яка бере участь у справі, про поновлення процесуального строку суд має надати оцінку причинам пропуску такого строку, на які посилається особа в обґрунтування свого клопотання, та встановити, чи є такі причини поважними, тобто такими, що призвели до порушення особою процесуального строку без її волі на це.
Суд апеляційної інстанції, пославшись в ухвалі на причини, якими податкова інспекція обґрунтовувала пропуск строку апеляційного оскарження (виготовлення повного тексту постанови суду першої інстанції 23.03.2007 р. та направлення повного тексту постанови суду першої інстанції стороні у справі 03.04.2007 р.), взагалі їх не дослідив, не з'ясував, чи зумовлений пропуск строку на апеляційне оскарження саме зазначеними останньою причинами, натомість обмежився лише констатацією факту про порушення податковою інспекцією строку апеляційного оскарження.
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає за правильне скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження без задоволення, а апеляційної скарги без розгляду, та направити справу до адміністративного суду апеляційної інстанції для вирішення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в ході якого дослідити обставини, на які посилається податкова інспекція у клопотанні на предмет їх поважності, з'ясувати питання щодо наявності причинного зв'язку між такими обставинами та пропуском податковою інспекцією строку апеляційного оскарження.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2008 р. скасувати, а справу направити до Київського апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді М.І. Костенко
О.М. Нечитайло
О.А. Сергейчук
О.І. Степашко