№ К-5218/07
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01029, м. Київ, вул. Московська, 8
Іменем України
28 квітня 2009 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Брайка А.І.
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
секретар судового засідання Патюк А.О.
за участю представників згідно журналу судового засіданні від 28.04.09 (в матеріалах справи)
розглянувши касаційну скаргуДПІ у Київському районі м. Донецька на постанову господарського суду Донецької області від 16.11.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2007
у справі №28/176а
за позовом ПП «Євва»
до ДПІ у Київському районі м. Донецька
про скасування рішень
15.06.2006р. Приватне підприємство "ЄВВА" звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування рішень ДПІ в Київському районі м. Донецька від 15.02.2006 № 1982/10/23-213 та №1984/10/23-213.
16.11.2006 позивач заявою уточнив позовні вимоги та просив скасувати рішення відповідача про застосування фінансових санкцій № 0000302343/0/1982/10/23-213 від 15.02.2006 та № 0000302343/0/1984/10/23-213 від 15.02.2006.
Постановою господарського суду Донецької області від 16.11.2006, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2007, позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що приватне підприємство "ЄВВА" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності Рішенням Київського райвиконкому м. Донецька, включене до ЄДРПОУ за № 13513630, та перебуває на обліку в ДПІ в Київському районі м. Донецька.
Відповідачем у відповідності із планом перевірок на грудень 2005 року, який затверджений начальником відповідача та на підставі посвідчень на перевірку від 02.12.2005 року № 4500, 4501 виданих відповідачем, відповідачем проведена перевірка господарської одиниці відповідача "Павільйону", що розташована за адресою м. Донецьк, пл. Шахтарська та складений акт від 05.12.2005р. № 05640713/2343 (т.1,л.с.9-10).
Відповідачем 08.02.2006 року складено Акт відмови від підписання матеріалів перевірки.
На підставі акту перевірки прийняті рішення про застосування фінансових санкцій:
- № 0000302343/0/1982/10/23-213 від 15.02.2006 р., яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23040 грн. Відповідно до зазначеного Рішення встановлено порушення п. 1, 2, 3 ст. З Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". Зазначена санкція застосована до позивача за здійснення торгівельної діяльності без придбання відповідного торгового патенту у подвійному розмірі вартості торгового патенту відповідно до абзацу 4 ч. 1 ст. 8 Закону України "Патентування деяких видів підприємницької діяльності" (320 х 36 х 2 = 23040 грн.).
- № 0000302343/0/1984/10/23-213 від 15.02.2006 р., яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 425 грн. Відповідно до зазначеного Рішення встановлено порушення п. 9, 11 ст. З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Зазначена санкція застосована до позивача за проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів на суму 17 грн., застосовується штраф в розмірі п'ять неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 х 5 = 85 грн.) та не забезпечення друкування та зберігання фіскальних звітних чеків РРО на суму 17 грн., застосовується штраф в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (20 х 5 = 340 грн.) (т.1,л.с.11-12). Фінансові санкції застосовані на підставі п.4,6 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, відповідач посилається на те, що поняття позапланових виїзних перевірок, визначених статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", не поширюються на позапланові перевірки по дотриманню вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а також на те, що акт перевірки від 05.12.2005р. № 05640713/2343 є належним та допустимим доказом по справі.
Проте вказані доводи спростовуються наступним.
Відповідно до ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу", плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
Аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що доводи відповідача зазначені в касаційній скарзі не відповідають вимогам діючого законодавства.
Крім того, необхідно зазначити, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у статті 111 вказаного закону, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Відповідно до ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку.
Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
В матеріалах справи відсутні докази оформлення направлення на перевірку та прийняття наказу керівником відповідача про проведення позапланової перевірки, а також їх вручення під розписку позивачу.
За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.
З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга ДПІ у Київському районі м. Донецька задоволенню не підлягає, а постанова господарського суду Донецької області від 16.11.2006 та ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2007 у справі №28/176а - залишаються без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Донецька залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Донецької області від 16.11.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2007 у справі №28/176а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді А.І. Брайко
Г.К. Голубєва
О.В.Карась
А.О.Рибченко
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар